Примітки.

1. Характеристика функціональність визначається сукупністю властивостей, яка гарантує, що функціонування ПВ буде відповідати поставленим цілям користувача щодо автоматизації його задач.

2. Під функцією ПВ розуміємо сукупність дій, які визначені програмним виробом або його складовою частиною у вигляді впорядкованої послідовності команд ЕОМ, виконання яких дозволяє задовольнити певні вимоги користувача ЕОМ.

3. Основна функція — це така функція, яка автономно чи в сукупності з іншими функціями задовольняє встановлену або передбачену потребу кінцевих користувачів — юридичних і (або) фізичних осіб, які прямо чи побічно застосовують ПВ у своїй діяльності.

4. Вимоги до захищеності пред’являються лише в тому разі, якщо інформація дійсно її потребує.

5. Здатність до захисту інформації від несанкціонованого доступу розглядається як безпосередня властивість конкретного ПВ.

6. Відмова програми може бути пов’язана з об’єктивною помилкою або впливом непередбаченого чинника. Проявом відмови може бути зупинення або безперервне виконання циклу (зациклювання), перекручення накопичених даних, пропуск ділянок програми. Відмова програми нічого в ній не змінює і означає тільки її несподівану поведінку, що була закладена в програму, але не повинна була проявитися на даному режимі експлуатації.

7. Поняття збою програми пов’язано з тим, що програма видає різні результати під час повторних запусків з одними і тими ж початковими даними. Це може пояснюватися особливостями апаратури або операційної системи, з якою взаємодіє програма, а не зі змінами безпосередньо програми.

8. Під аномальними умовами розуміються збої і відмови технічних засобів, помилки операторів, помилки у даних.

9. Правильні результати можуть бути отримані при обробці достовірних даних; передбачені результати — це запланована реакція програми на різні аварійні ситуації.

10. З підхарактеристикою «правильність» пов’язана властивість, що визначає точність результатів відповідно до їх призначення.

11. Підхарактеристика реактивність особливо важливе значення має для систем реального часу, в яких запізнювання даних спричиняє їх знецінювання і може призвести до повної втрати працездатності системи.

12. Вимоги до часу реакції на запит повинні визначатися з урахуванням призначення ПВ.

13. Зручність використання належить до ергономічних характеристик, які визначають ступінь пристосованості виробу до взаємодії з людиною, враховуючи сукупність її фізіологічних і психологічних властивостей.

14. Оцінка зручності використання певної мірою залежить від рівня кваліфікації користувача, а тому передбачає індивідуальну оцінку результатів використання ПВ заданим або передбачуваним колом користувачів.

15. Зусилля, необхідні для ознайомлення користувача з концепцією логічної побудови ПВ, прийнятими обмеженнями на використання, освоєння користувачами умов, процедур і правил його застосування, характеризують рівень освоюваності ПВ.

16. У процесі експлуатації можна виділити кілька етапів з точки зору ступеня опанованості програмою: початковий — коли необхідна докладна інструкція для виконання кожної дії; період стабільної експлуатації — коли підказки надаються тільки на вимогу користувача, а для управління достатньо стислих вказівок. Тому й зусилля користувача залежать від рівня інформативності, який забезпечує програмний виріб.

17. Ресурси середовища функціонування ПВ можуть включати: інші ПВ, технічні засоби, матеріали (наприклад, папір для друку, гнучкі диски) і послуги експлуатаційного, супроводжуючого або обслуговуючого персоналу.

18. Під модифікацією ПВ розуміються будь-які зміни, що не є адаптацією до середовища функціонування.

19. Під перенесенням тут розуміємо сукупність дій, які спрямовані на забезпечення функціонування ПВ у середовищі, відмінному від того, в якому він використовувався раніше, без суттєвих відмінностей у поведінці.

3.3 Управління якістю програмної продукції на етапах життєвого циклу

Управління якістю ПП спрямовано на виробництво високоякісної, конкурентоспроможної продукції і здійснюється за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забез­печення якості та поліпшення якості. Управління якістю охоплює всі етапи ЖЦ ПП, на кожному з яких методи і засоби управління мають певні особливості.

Планування якості передбачає визначення рівня вимог користувачів до властивостей ПП і планування конкретних заходів щодо якості, планування та контроль за використанням фінансових і трудових ресурсів, нормування та облік витрат стосовно конкретного ПВ.

Керування якістю охоплює методи та заходи оперативного характеру, які використовуються для виконання вимог до якості.

Забезпечення якості передбачає планування та систематичне вико­нання заходів, необхідних для створення впевненості у тому, що програмний виріб буде задовольняти встановленим вимогам до якості.

Поліпшення якості пов’язано з заходами, які здійснюються для підвищення ефективності та результативності процесів виробництва та реалізації зростаючих вимог до якості ПП.

Якість ПП формується на всіх стадіях та етапах її ЖЦ. Методичною основою забезпечення якості є так звана «петля (спіраль) якості» (Std ISO 8402-86) [6, 29, 57], яка є схематичною моделлю взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість ПП на різних стадіях від визначення потреб до оцінки їх задоволення. «Петля якості» ПП зображена на рис. 3.4 Її принципова відмінність для ПП у порівнянні з іншими видами промислової продукції обумовлена визначною роллю у формуванні якості ПП стадії розробки, а не стадії виготовлення. Управління якістю ПП спрямоване на регулювання властивостей продукції під час її створення з урахуванням умов, чинників та соціально-економічних відношень, що на них впливають.

Рис. 3.4 «Петля якості» програмної продукції

Для забезпечення якості ПП необхідно здійснювати систематичну сукупність заходів, які охоплюють такі види діяльності:

• застосування спеціальних методів і засобів, яке приводить до створення високоякісної продукції;

• обов’язкове впровадження стандартів і формальних процедур у процес розробки ПП і контроль за їх застосуванням;

• тестування ПП, спрямоване на виявлення прихованих помилок і дефектів в ньому;

• налагодження для забезпечення потрібного рівня надійності функціонування майбутнього ПВ;

• проведення організаційних заходів для оцінки та регулювання якості на різних стадіях розробки ПВ;

• контроль усіх змін, які вносяться у програмний продукт, як під час розробки, так і в процесі супроводу;

• вимірювання характеристик якості, які необхідні для постійного контролю рівня якості ПП, а також для оцінки впливу методологічних та організаційних заходів на покращання якості;

• документованість процесу розробки з виділенням процедур, пов’язаних із забезпеченням якості продукції, для проведення майбутнього аналізу з метою вдосконалення процесу розробки.

Процес створення ПВ базується на стандартах, що визначають порядок і процедуру розробки та документування ПВ на всіх стадіях його створення. Загальна інформація про стадії створення ПП відповідно до вимог стандарту (ГОСТ 19.101–81 — Єдина система програмної документації) подана на рис. 3.5 та у табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2 ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ РОЗРОБКИ ПВ

Стадiя	Технiчне завдання	Ескiзне проектування	Технiчне проектування	Робоче проектування	Випробування
Документ*	Технiчне завдання	Пояснюваль­на записка	Пояснюваль­на записка	Експлуатацiйнi документи**	Акт
Змiст	Специфiка­цiя вимог:	Специфікації  умов:	Проектні рі­шення щодо:	Реалізація проектних рішень:	Рiвень реалi­зацiї вимог:
	до iнформа­цiйної сумісностi;	структурне подання даних;	алгоритму,	початкові тексти програм;	до документацii;
	до умов реалiзацiї;	схема зовнiшнiх функцiй;	структурної моделі; зовнiшнiх специфiка­цiй модулiв	опис застосування;	до рiвня зручностi використання;
	до повноти функцiй, надiйностi реалiзацiї	функцiона­льнi специ­фiкацiї		опис програ­ми	до повноти функцiй, рiв­ня надiйностi

*  Бiльш детально про документи, їх структуру, зразки форм специфiкацiй у [40]. ** Експлуатацiйнi документи — це набiр документiв, склад яких визначається у тех­нiчному завданнi i залежить вiд призначення та складностi ПВ.

Рис. 3.5 - Зміст стадій проектування

За ДСТУ 2850—94 процес оцінки якості ПП у загальному плані вміщує такі етапи:

• встановлення мети оцінки;

• формування номенклатури показників якості (НПЯ);

• визначення (уточнення) вимог до якості ПП;

• формування базових (еталонних) значень показників якості (ПЯ);

• вибір методів визначення значень ПЯ;

• визначення рівня якості ПП.