10. Фінансові ринки і фінансові інструменти

Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перероз­подільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.

Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб’єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фінансового ринку щодо двох інших суб’єктів фінансових відносин — держави і фізичних осіб — дещо інша. Держава використовує фінансовий ринок переважно для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формуванні його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фізичні особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові активи, які обертаються на ринку, є законними вимогами власників цих активів на отримання певного (як правило, грошового) доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку.

Основними інструментами на фінансовому ринку є готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери.

Інструменти, що обслуговують фінансовий ринок, класифікують так.

За видами фінансових ринків: а) інструменти кредитного ринку (гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку); б) інструменти фондового ринку (цінні папери, які обертаються на цьому ринку); в) інструменти валютного ринку; г)інструменти ринку фінансових послуг .

За періодом обертання: а) короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року); б) довгострокові фінансові інструменти (акції).

За характером фінансових зобов'язань: а) інструменти, додаткові фінансові зобов'язання за якими не виникають (валютні цінності, золото тощо); б) боргові фінансові інструменти, які характеризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем та зобов'язують боржника погасити в передбачені строки їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка (облігації, векселі, чеки тощо); в) пайові фінансові інструменти, які підтверджують право їх власника на частку в статутному капіталі емітента і на отримання відповідного доходу (акції, інвестиційні сертифікати тощо).

За пріоритетною значимістю; а) первинні фінансові інструменти; б) вторинні фінансові інструменти, або деривативи .Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні контракти.

За гарантованістю рівня дохідності: а) фінансові інструменти з фіксованим доходом; б) фінансові інструменти з невизначеним доходом, рівень дохідності яких може змінюватися.

За рівнем ризику: а) безризикові фінансові інструменти; б) фінансові інструменти з низьким рівнем ризику; в) фінансові інструменти з помірним рівнем ризику; г) фінансові інструменти з високим рівнем ризику; д) фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику, які використовують для здійснення найризикованіших спекулятивних операцій на фінансових ринках.