29. Місцеві бюджети, як гарант місцевого самоврядування.

Проблема місцевих фінансів є найбільш складною у розвитку місцевого самоврядування. Наявність у територіальної громади фінансових ресурсів, достатніх для вирішення питань місцевого значення, визначає реальність місцевого самоврядування в тій чи іншій країні. І визначальну роль у цьому у розвинутих демократичних країнах відіграє загальнодержавна бюджетна система та власний бюджет.

В цілому, бюджетна система України являє собою врегульовану нормами права сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, що побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устрою. Бюджетна система України – це визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повноваження органів законодавчої та виконавчої влади у сфері бюджету. Оскільки Україна є унітарною державою, в якій згідно зі ст.7 Конституції визнається і гарантується місцеве самоврядування, бюджетна система країни є дворівневою і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування, місцеві бюджети – це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають дохідну й видаткову частини, в їх основу покладено принцип збалансування. Тому можна стверджувати, що місцеві бюджети – це балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються й витрачаються на відповідній території.

Водночас, місцеві бюджети слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме:

– відносини між бюджетними і господарськими структурами, що функціонують на даній території;

– відносини між бюджетом і населенням даної території, що складаються при мобілізації й витрачанні коштів місцевих бюджетів;

– відносини між бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансових ресурсів;

• відносини між місцевим бюджетом і державним бюджетом.

Бюджети місцевого самоврядування є складовою частиною місцевих бюджетів, і ці поняття немає необхідності розмежовувати ні в Бюджетному кодексі, ні в Конституції України, ні в Законі“Про місцеве самоврядування”, для усунення неузгодженості між цими законодавчими актами, оскільки відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

30.Використання фінансових ресурсів регіону.

Основу економічного зростання області становить її потенціал, який вклю­чає фінансову складову. Потенціал регіону – це спосібність або можливість регіону що-небудь здійснювати в залежності від поставленої цілі регіонального управління. Регіональний потенціал багато в чому визначається об'ємом і структурою ресурсної бази.

На сьогоднішній час, відчувається відсутність системної державної регіональної політи­ки в Україні разом із переважанням галузевого підходу, що призвело до слабкості фінансово-економічної бази багатьох адміністративних одиниць та унеможлив­лює їх швидку адаптацію до необхідних суспільно-економічних перетворень і формуванню умов довгострокового економічного зростання.

До сьогодні в Україні зберігаються жорстка фінансова залежність регіонів від центру, непрозорість перерозподілу фінансових ресурсів між центром і регіонами, нестабільність джерел доходів органів місцевої влади і, як наслідок, проблема недостатності власних ресурсів для забезпечення виконання їхніх функцій. Останнім часом, це особливо актуально у зв’язку з розширенням повноважень, які надаються місцевим органам влади.

Фінансові ресурси місцевих органів влади виступають як централізовані та децентралізовані грошові фонди цільового призначення. Вони формуються і використовуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства країни. Саме фінансові ресурси місцевих органів влади забезпечують реалізацію функцій господарської та соціальної спрямованості територій. Практика здійснення місцевого самоврядування доводить, що самоврядування є реальним тільки у разі володіння необхідними фінансовими та матеріальними ресурсами для ухвалення самостійних рішень, задоволення потреб мешканців, виконання поставлених завдань.

Джерела фінансування потреб органів місцевого самоврядування різноманітні, та за фіскальним і соціально-економічним значенням з-поміж них виділяються доходи місцевого бюджету, позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, фінансові ресурси насе­лення, інвестиції, цільове фінансуван­ня регіональних програм з Державно­го бюджету, позабюджетні фонди і міжбюджетні трансферти.

Нині вирішальне значення для забезпечення фінансової основи місцевого самоврядування мають здебільшого доходи місцевих бюджетів. Вони виконують важливу роль у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів осв­іти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Отже, саме місцеві бюджети – це запорука ефективної праці органів місцевого самоврядування.