2.4 Визначення вмісту важких металів у грунті атомно-абсорбційним методом

Визначення важких металів проводили атомно-абсорбційним методом [13]. Наважку 2г подрібненого матеріалу переносили в чистий прокалений і зважений тигель. При температурі 500ºC±50º прокалювали в муфелі протягом 0,5 години. Потім охолоджували до кімнатної температури, зволожували 1 мл розбавленою дистильованою водою HNO₃ (1:1), прогрівали на електроплитці до знищення білих парів і знову 0,5 години прокалювали в муфелі. Після цього тиглі охолоджували і зволожували (для визначення вмісту попелу). Попіл зволожували 1–2 мл HCL (1:1) і нагрівали на електроплитці до слабкого кипіння. Потім додавали 3-5 мл гарячої води і розчин переносили в пробірки. З пробірок розчин переливали в чисті пляшечки через фільтр з білою стрічкою і розводили водою до 10 мл. Цей розчин використовували для визначення мікроелементів.

Стандартні розчини для побудови калібрувального графіку готували з сірчанокислих солей визначаємих елементів шляхом розведення їх дистильованою водою (до визначаємих концентрацій в межах 0,1–25 мкг/мл) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1– Калібрувальні точки для побудови калібрувального графіку

№ п/п	Концентрація мг/мл	Оптична густина, мБ
1	0,05000	32,3109
2	0,10000	63,8235

За результатами фотометрії стандартів будували калібрувальні графіки залежності величини абсорбції від концентрації (рис. 2.1).

Параметри елементів, оптимальних для кожного визначення, вибираються з розрахунком впливу полум'я на абсорбцію атомами металів світлової енергії випромінюючої лампи, що врешті визначає чутливість аналізу, а також залежність стабільного випромінювання лампи від сили живлячого струму [9]. Вміст важких металів в пробі розраховували в мг/кг.

Рисунок 2.1 – Калібрувальний графік залежності оптичної густини

від концентрації металу

2.5 Статистичні методи обробки матеріалів

Досліди виконували в двох-трьох біологічних і трьох аналітичних повтореннях. Отримані результати опрацьовували статистично за допомогою стандартних комп'ютерних програм у EXCEL 2003/XP. Визначали середнє арифметичне, стандартну похибку. Достовірність різниці між варіантами оцінювали за критерієм Ст'юдента, використовуючи 5% рівень значущості [24].

3 Результати та їх обговорення

Вміст важких металів у грунтах Дніпропетровської області представлено в табл. 1.

Таблиця 1 – Вміст важких металів

Таблиця 2 – Зміни морфометричних показників 3-добових проростків сої при вирощуванні на витяжках з грунту територій Дніпропетровської області з різним рівнем забруднення важкими металами

Морфометричні показники	Контроль	Дослідні грунти
		1	2	3
Довжина кореня, мм	70 ±	72 ±	67 ±	75 ±
Довжина пагону, мм	34 ±	37 ±	24 ±	28 ±
Маса проростка, г	0,70 ±	0,65 ±	0,53 ±	0,56 ±

Примітка: грунти

з : 1 - м. Дніпродзержинськ, 2 - м.Дніпропетровськ, 3 - ботанічний сад, контроль - Царичанський район.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Люпин: 1 - вода; 2 – Царичанка; 3 – бот. сад. 4 - Дніпропетровськ; 5 - Дніпродзержинськ. Соя: 6 - Царичанка; 7 – бот. сад; 8 - Дніпропетровськ; 9 - Дніпродзержинськ.

Рис. 1 – ІЕФ-спектри пероксидази коренів проростків сої та люпину, вирощених на водних витяжках грунтів різної забрудненості важкими металами

Таблиця 2 – Значення ізоелектричних точок (рІ) ізоферментів пероксидази проростків сої, вирощеної на витяжках грунтів з різних районів Дніпропетровської області

№ п/п	Значення рІ	Райони відбору зрізків грунтів
		1	2	3	4	5
1	3,95
2	4,05
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18

Примітка: ““ – відсутність ізоферменту; : “+“ – наявність ізоферменту (слабка інтенсивність забарвлення); : “++“ – середня інтенсивність забарвлення; “+++“ – сильна інтенсивність забарвлення; “сл.” – сліди ізоферменту

Рис3 Значення ізоелектричних точок (рІ) ізоферментів пероксидази проростків сої, вирощеної на витяжках грунтів з різних районів Дніпропетровської області

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури:

1. Авениров А. К., Гончаров Г. Н., Исупова Н. В. О содержании тяжелых металлов и радионуклидов в сосне Павловского парка // Вопросы экологии и охраны природы. – 2004.– N4. – С.106-110.

2. Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почве и растениях. – Л.: Наука, 2007. – 201 с.

3. Баїк О. Л., Речевська Н. Я. Реакція мохів на токсичну дію важких металів // Матеріали І-ї Всеукр. Наук. Конф. «Онтогенез рослин в природному та трансформованому середовищі». – Тернопіль, 2008. – С. 6-8.

4. Баранова Н. М. Оцінка забруднення важкими металами сучасних відкладів прибережно-морських екосистем м. Одеси. // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2002. – № 2.

5. Бессонова B.П., Юсипіва Т.І. Вплив Вважких металів на стан пігментів у хлоропластах деревних рослин. // Вісник Запорізького державного університету. – №1. – 1998. – Режим доступу до журналу: http://web.znu.edu.ua/herald/articles/1513.pdf

6. Бєлих О. С. Закономірності індукції цитогенетических ефектів у рослин при окремій і сумісній дії важких природних радіонуклідів і металів : Дис. ... канд. біол. наук : 03.00.01. – Сиктивкар, 2005.

7. Бойко Н. В., Кривцова М. В., Чонка І.І., Стефурак В. П., Ніколайчук В. І., Фабрі З. Й. Важкі метали: від поширення у ґрунті до модельної інтоксикації та її біопротекції (на прикладі солі цинку) // Науковий8 вісник Українського державного лісотехнічного університету. Проблеми урбоекології та фітомеліорації. – 2003. – Вип. 13. – № 5. – С.77-85.

8. Бурдин К. С., Золотухина Е. Ю. Тяжелые металлы в водных растениях (аккумуляция и токсичность). – М.: Диалог-МГУ, 2008. – 202 с.

9. Воробець Н. М. Активність аспартат- і аланінамінотрансфераз соняшника за дії різних доз свинцю // Физиология и биохимия культурных растений. – 2002. – № 2. – С. 147-151.

10. Воробець Н. М., Микієвич І. М. Вміст аскорбінової, дегідроаскорбінової, дикетоглутонової кислот у проростках соняшника за дії іонів свинцю // Вісник Львівського університету. Серія: біологічна. – 2001. –№ 27. – С. 244-251.

11. Воробьев Л. Н. Регулирование ионного транспорта: теоретические и практические аспекты минерального питания растений // Итоги науки и техники. Сер. Физиология растений.– М.: ВИНИТИ, 2001. – Т. 5. – С. 179.

12. Гливляс Н. В., Ніколайчук В. І. Вплив важких металів на ріст рослин та вміст хлорофілу в листках Lotus corniculatus L. // Науковий вісник УжНУ. Серія: біологія. – Вип. 9. – 2001. – С. 311-313.

13. Грабовський О.В. Міграція та акумуляція важких металів в агроценозах, прилеглих до автомагістралей, в умовах Закарпаття (грунт – рослини – тварини): Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.16. – Чернівці, 2002. – 22 с.

14. Гуральчук Ж. З. Надходження та детоксикація важких металів у рослинах // Живлення рослин: теорія і практика. – К.: Логос, 2005. – С. 438-475.

15. Гуральчук Ж. З. Механизмы учойчивости растений к тяжёлым металлам // Физиология и биохимия культурных растений. – 2000. – Т. 26, №2. – С. 107-117.

16. Демич Ю. А. Содержание тяжёллых металлов в объектах окружающей среды и состояние растительных популяций // Вестник СамГУ – Естественнонаучная серия. –2006. – №7 (47).

17. Дергунова А. Б., Рахимова Х. Х. Особенности аккумуляции тяжелы металлов листьями древесных растений // Маетериалы II Всероссийской конференции "Новые достижения в химии и химической технологии растительного сырья" (21-22 апреля, 2005 г). – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та. – 2005. – Т. I. – С. 713-716.

18. Жовинский Э. Я., Кураева И. В. Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины. – К.: Наукова думка, 2002. – 214 с.

19. Журавльова І. М. Вплив важких металів на вміст хлорофілу в зеленій масі ячменю // Охорона та раціональне використання природних ресурсів Українських Карпат: Тези доповідей регіональної конференції, присвяченої 25-річчю біобази УжНУ в с. Колочава та пам’яті її Фундатора В. Ю. Штаєра (23-25 травня, 2008 р., с. Колочава, Між гірський район Закарпатської області). – Ужгород, 2008. – 132 с.

20. Заєць І. Є., Вознюк Т. М., Ковальчук М. В., Крамарьов С. М., Козировська Н. О. Активність консорціуму бактерій в агроценозах сої на забруднених важкими металами чорноземних територіях Придніпров’я // Наука та інновації. – 2007.– Т.3. – № 6. – С. 26-37.9

21. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва - растение. – М., 1998. – 151 с.

22. Исидоров В. А. Введение в химическую экотоксикологию: Учеб. Пособие. – Санкт-Петербург: Химиздат, 1999. – 144 с.

23. Ігнатюк О. А. Залежність продукційно-енергетичних показників біосистем від рівня забруднення середовища важкими металами: Автореф. дис…канд. біол. наук. – К., 2002 – 19 с.

24. Іутинська Г. О., Петруша З. В., Іваниця В. А., Васильєва Т. В., Сопліна О. М. Токсичність і мутагенна активність важких металів – забруднювачів ґрунту. – № 2. – 2000. – С. 53-56.

25. Каракас К. Д., Сидоршина Т. Н., Ермак М. М. Влияние условий обеспечения цинком на рост кукурудзы и активность триптофансинтетазы // Физиология и биохимия культурных растений. – 1997. – №1. – С. 47-52.

26. Кобилецька М. С. Адаптація рослин кукурудзи та сої до токсичної дії іонів кадмію: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12. – Львів: 2003. – 134 с.

27. Колупаєв Ю. Є. Стресові реакції рослин (молекулярно-клітинний рівень). – Харків, 2001. – 173 с.

28. Коршиков И. И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды. – К.: Наук. думка, 1996. –240 с.

29. Кравець О. П. Сучасний стан та проблеми фітоочищення ґрунтів від радіонуклідів і важких металів // Физиология и биохимия культ. растений. – 2002. – Т. 34.– № 5. – С. 377-386.

30. Куриленко В. В., Осмоловская Н.Г. Биоиндикаторная роль высших растений при диагностике загрязнений водных экосистем на примере малых водоемов г. Санкт-Петербурга // Водные ресурсы . – 2007. – Т 34.–№ 6. – С. 757-764.

31. Кутукова Ю. Д. Стан важких металів у ґрунтах і нагромадження їхніми рослинами при внесенні опадів, стічних вод і мелиорантов : Дис. ... канд. біол. наук : 03.00.27. – М., 2001.

32. Гайсина Л. А., Хайбуллина Л. С. Влияние тяжелых металлов на морфологию почвенной водоросли Xanthonema Silva // Почвоведение. – № 3. – 2007. – С. 343-347.

33. Линдиман А. В., Шведова Л. В., Тукумова Н. В., Невский А. В. Повышение эффективности фиторемедиации почв, загрязненных тяжелыми металлами // Сборник материалов 4-й международной конференции "Сотрудничество для решения проблемы отходов" 31 января – 1 февраля 2007 г. – Харьков, 2007 – С. 47-48.

34. Лелюк А., Терек О. Використання регуляторів росту рослин як протекторних сполук у разі забруднення важкими металами рослин сої та соняшнику. // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – Вип. 43. –2007 – С. 228-232.

35. Лобачевська О. В. Стратегія адаптацій мохів до забруднення довкілля важкими металами // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. – К., 2001. – С. 73-76.

36. Маєвська С., Кардаш О., Демків Л., Лобачевська О. Особливості поглинання іонів важких металів мохом Plagiomnium undulatum (Hedw.) // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2000. – Вип. 26. – С. 134-141.

37. Микієвич І. М. Роль аскорбінової кислоти та ферментів її метаболізму в адаптації рослин до токсичної дії іонів свинцю: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12. – Л., 2003. – 20 с.

38. Михеєв О. В. Акумуляція та біогенна міграція кадмію у лісових екосистемах степового Придністров’я: Автореф. дис… канд. біол. наук: 03.00.16. – Дніпропетровськ, 1996. – 20 с.

39. Москальчук Л. Н. Средство для снижения степени токсичности загрязненных металлами, в том числе тяжелыми, лесных и сельскохозяйственных почв RU №2041910, С09К 17/14, С09К 101:00, 2008., Бюл. № 23. – 1995.

40. Новак В. А., Иванкина Н. Г. Природа электрогенеза и транспорта ионов в растительных клетках // Докл. АН СССР. – 1978. – Т.42.– №5. – С.1229.

41. Головач О., Козловський В., Демків О. Забруднення сільськогосподарських ґрунтів важкими металами та характер їхнього перерозподілу у рослинах кукурудзи. // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. –2004.– Вип. 38. – С. 205-21.

42. Овчаренко М. М. Тяжёлые металлы в системе почва-растение-удобрение // Химия в сельском хозяйстве. –1995. – № 4. – С. 8-18.

43. Овчинников Н. А., Безденежных В. С. Способ реабилитации почв RU №2064748, А01В 79/02, В09С 1/100, 10.08. – 1996.

44. Пархоменко Н. А. Агроэкологическая оценка действия тяжелых металлов в системе почва-растение : Дис... канд. с.-х. наук : 06.01.04 : Омск, 2004. – 237 c. РГБ ОД, 61:05-6/104.

45. Пацула О. І. Адаптаційні реакції соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12. – К.: 2006. – 19 с.

46. Пинский Д. Л., Орешкин В. Н. Тяжёлые металлы в окружающей среде // Экспериментальная экология. – М.: Наука, 1991. – С. 201–213.

47. Попова А. А. Сезонная динамика и баланс тяжёлых металлов в дерново-подзолистой почве: Автореф. Дис… канд. с.-х. наук. – 1992. – 24 с.

48. Речевська Н. Я. Адаптація мохів до токсичної дії важких металів. // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. – К., 2001. – С. 98-101.

49. Риженко Н.О., Кравецький В.М. Оцінка фітотоксичності Cd, Cu, Zn, Pb за умов моно- та мультиметалічного забруднення ґрунту. – № 3. – 2007. – С. 22-24.

50. Ричак Н. Л. Покращення стану міських ґрунтів шляхом фітомеліорації // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків-Кременчук. – 1999.– Вип.1 (3). – С.171-177.

51. Рогозинский М. С., Шелифост А. Е., Костышин С. С., Волков Р. А. Действие ионов тяжелых металлов на растения в культуре in vitro // Физиология и биохимия культ. растений. – 1998. – Т. 30. – № 6. – С. 465-471.

52. Родіна О. В. Застосування вітамінних препаратів для зниження токсичного впливу радіоактивних елементів і важких металів на об'єкти рослинного і тваринного походження: Дис. ... канд. хім. наук : 03.00.16. – М., – 2003.

53. Романенко А. С., Саляев Р. К. Электронно-микроскопическое изучение поступления тяжелых металлов в клетки корней растений // Цитология. – 1978. – Т.20. – №5. – С. 491-495.

54. Романюк И.Г., Стрелков А.З., Толкач В.Н. Накопление техногенных поллютантов в лесных экосистемах Беловежской Пущи // Сохранение биологического разнообразия лесов Беловежской Пущи. – Каменюки –Минск, 1996. – 354 с.

55. Рошко В. Г., Грабовський О. В. Оцінка забруднення важкими металами агроценозів,межуючи з автомагістралями // Наук. вісн. УжДУ. Сер. біол. – 1999. – № 6. – С. 259.-262.

56. Самохвалова В. Л. Використання антидотів за забруднення системи грунт–рослина важкими металлами. Повідомлення 7. Спосіб визначення та прогнозування екологічного стану ґрунту в зоні техногенного забруднення. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2008. – Вип. 22. – С. 136-142.

57. Свириденко Д. Г. Вплив технологічних прийомів оброблення зернових культур на нагромадження 137 Cs і важких металів у врожаї і біологічній активності ґрунтів : Дис. ... канд. біол. наук : 03.00.01, 03.00.16. –Обнинск, 2006.

58. Серегин И. В., Иванов В. Б. Физиологические аспекты токсического действия кадмия и свинца на высшие растения // Физиол. Растений. – 2001. – Т.48. – №4. – С. 606-630.

59. Серегин И. В., Иванов В. Б. Является ли барьерная функция эндодермы единственной причиной устойчивости ветвления корней к солям тяжёлых металлов? // Физиология растений. – 1997. – Т. 44. –№ 6. – С. 922-925.

60. Серегин И. В., Иванов В. Б. Гистохимические методы изучения распределения кадмия и свинца в растениях// Физиология растений. – 1997. – Т. 44. – №6. – С. 915-921.

61. Симочко Л. Ю., Єнінгі Р. І. Вплив важких металів на біологічну активність грун-11ту придорожних урболаншафтів // Науковий вісник УжНУ. Серія: біологія. – 2007. –Вип. 20. – С. 60-64.

62. Случик І. Й., Стефурак В. П. Акумуляція важких металів у пагонах видів роду Populus L. В умовах урбанізованого середовища // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Сер. біол. – 2000. – Вип. 77. – С. 51-59.

63. Терек К. В., Юревич М. С., Рeчевська Н. Я. Нагромадження кадмію проростками кукурудзи та їх реакція на токсичну дію металу // Физиология и биохимия культурных растений. – 2000. – Т. 32. – С. 506–511.

64. Терек О. І., Кобилецька М. С. Вплив іонів кадмію на вміст вільних амінокислот у рослинах кукурудзи // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59. – С. 75–79.

65. Титов А.Ф., Лайдинен Г.Ф., Казнина Н.М. Влияние ионов свинца на рост и морфофизиологические показатели растений ячменя и овса // Физиология и биохимия культурных растений. – 2001. – Т. 33. –№5. – С. 387-393.

66. Убугунов В.Л., Кашин В.К. Тяжелые металлы в садово-огородных почвах и растениях г. Улан-Удэ. - Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН. – 2004. – 128 с.

67. Удиванкин А.В. Влияние тяжелых металлов и их смесей на содержание белков и фотосинтетическихпигментов в побегах кресс-салата (lepidium sativum) // Вестник СамГУ – Естественнонаучная серия. –2006. – №7 (47). – С. 232-235.

68. Чернова Е. Н., Христофорова Н. К., Вышкварцев Д. И. Тяжелые металлы в морских травах и водорослях залива Посьета Японского моря // Биология моря. – 2002. – Т. 28. – № 6. – С. 425-430.

69. Чугунова М. В. Влияние тяжёлых металлов на почвенные микробиоценозы и их функционирование: Автореф. дис. канд. биол. наук. – 1990. – 17 с.

70. Шелифост А. Е., Павельчук Г. И., Костышин С. С., Волков Р. А. Использование культуры in vitro для изучения влияния тяжелых металлов на растения // Тез. докл. Всесоюзн. конф. “Достижения биотехнологии – агропромышленному комплексу”. – Черновцы, 1991. – Т. 2. – С. 60.

71. Шемет С. Вплив кадмію на ріст і ацидофікуючу активність паростків кукурудзи. // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. – Вип. 35.– 2004. – С. 257-261.12

72. Alex-Alan F. de Almeida, Valle Raúl R., Mielke Marcelo S., Gomes Fábio P. Tolerance and prospection of phytoremediator woody species of Cd, Pb, Cu and Cr // Braz. J. Plant Physiol., 2007. – vol.19, №.2. – Р. 83-98.

73. Angelova V., Ivanova R. and Ivanov Kr. Study accumulation of heavy metals by plants in field condition // Geophysical Research Abstracts. – 2005. – Vol. 7. – 03931, SRef-ID: 1607-7962/gra/EGU05-A-03931.

74. Anthonovich J., Shaw J. Inter- and intraspecific variation of mosses in tolerances to copper and zinc // Evolution (USA). – 1987. – P. 1312-1325.

75. Anthony G., Kachenko A. C., Balwant Singh A., Naveen P., Bhatia B. Heavy metal tolerance in common fern species // Australian Journal of Botany. – 2007. – Vol. 55. – №1. – Р. 63-73.

76. Baker A. J. M., Reeves R. D., Hajar A. S. M. Heavy metal accumulation and tolerance in British populations of the metallophyte Thlaspi caerulescens J. and C. Presl (Brassicaceae) // New Phytol. – 1994. – №127. – Р.61–68.

77. Barocsi Attila, Csintalan Zsolt, Kocsanyi Laszlo, Dushenkov Slavik, Kuperberg J. Michael, Kucharski Rafal, Richter Peter I.. Optimizing Phytoremediation of Heavy Metal-Contaminated Soil by Exploiting Plants' StressAdaptation // International Journal of Phytoremediation. – 2003.– Vol. 5. – Issue 1. – Р. 13-23.

78. Barcelo J., Poschenrieder Ch. Plant-water relations as affected by heavy metal stress: a review // J. Plant Nutr. –1990. – Vol.13, №1. – P. 1-37.

80. Bohnert H. J., Jensen R. G. Metabolic Engineering for Increased Salt Tolerance – the Next Step // Functional Plant Biology. – 1996. – Vol. 23. – № 5. – Р. 661-667.

81. Bollag J.-M., Bollag V. B., Soil contamination and the feasibility of biological remediation // Bioremediation. Science and Applications / Skipper H.D., Turco R.F. eds. – Wisconsin (USA), 1995. – P.1-12.

82. Bowen J. E. Absorption of Copper, Zinc, and Manganese by Sugarcane Leaf Tissue . // Plant Physiol. – 2001. –№ 44 (2). – Р. 255–261.

83. Brooks R. R. Geobotany and hyperaccumulators. // Plants that hyperaccumulate heavy metals / Brooks RR (ed). CAB International,. – Wallingford (UK), 1998. – Р. 55–94.

84. Clemans S. Molecular mechanisms of plant metal tolerance and homeostasis // Planta. – 2001. – Vol. 212, № 4. – P. 475-486.

85. Conesa H. M., Faz A, Arnaldos R. Heavy metal accumulation and tolerance in plants from mine tailings of the semiarid Cartagena-La Unión mining district (SE Spain). // Sci Total Environ. 2006. – 31, 366(1) – Р. 1-11.

86. Deng D. M., Shu W. S., Zhang J., Zou H. L., Ye Z. H., Wong M. H. Zinc and cadmium accumulation and tolerance in populations of Sedum alfredii. // Environ Pollut. – 2007. – № 147. – Р. 381–386.

87. Ducic T., Polle А. Transport and detoxification of manganese and copper in plants // Braz. J. Plant Physiol. –vol.17 no.1. – 2005.

88. Varennes A., Torres M. O., Coutinho J. F., Rocha M. M. G. S., Neto M. M. P. M. Effects of heavy metals on the growth and mineral composition of a nickel hyperaccumulator. // J. plant nutr. – 1996. – Vol.19. – № 5 – Р. 669-676.

89. El-Sheekh M.M., El-Naggar A.H., Osman M. E. H., El-Mazaly E. Effect of cobalt on growth, pigments and the photosynthetic electron transport in Monoraphidium minutum and Nitzchia perminuta // Braz. J. Plant Physiol. –2003. – Vol. 15, №.3.

90. Fayiga A. O., Ma L. Q. Using phosphate rock to immobilize metals in soil and increase arsenic uptake by hyperaccumulator Pteris vittata. Sci Total Environ. // Sci Total Environ., 2005.

91. Folkenson L. Heavy metal accumulation in the moss Pleurosium schreberi on the surroundings of two peatfired power plants in Finland // Ann. Bot. Fen. – 1981. – Vol. 18. – № 3. – P. 245-253.

92. Gabbrielli R., Mattioni, C., Vergnano, O. Accumulation mechanisms and heavy metal tolerance of a nickel hyperaccumulator. // J. Plant Nutr. – 1991. – Vol. 14. – № 10. – Р.1067-1080.

93. Gardea-Torresdey J. L., Polette L., Arteaga S., Tiemann K.J., Bibb J., Gonzalez J.H. Determination of the content of hazardous heavy metals on Larrea tridentata grown around a contaminated area. // Proceedings of the Eleventh Annual EPA Conf. On Hazardous Waste Research / Edited by L.R. Erickson, D.L. Tillison, S.C.Grant and J.P. McDonald, Albuquerque, NM. – 1996. – Р. 660. 13

94. Gardea-Torresdey J. L, de la Rosa G, Peralta-Videa J. R., Montes M., Cruz-Jimenez G., Cano-Aguilera I. Differential uptake and transport of trivalent and hexavalent chromium by tumbleweed (Salsola kali). // Arch Environ Contam Toxicol. – 2005. – Vol. 48, № 2. – Р. 225-232.

95. Gohre Vera, Paszkowski Uta. Contribution of the arbuscular mycorrhizal symbiosis to heavy metal phytoremediation // Planta.– 2006. – № 223. – Р. 115-1122.

96. González A., Lynch. J.P. Subcellular and tissue Mn compartmentation in bean leaves under Mn toxicity stress // Functional Plant Biology. – Volume 26. – № 8. – 1999. – Р. 811-822.

97. Gemici U., Tarcan G. Assessment of the pollutants in farming soils and waters around untreated abandoned Türkönü mercury mine (Turkey). // Bull Environ Contam Toxicol. – 2007. – Vol. 79. – №1. – Р. 20-24.