12. В соответствии с Конституцией Украины и Законом «о Конституционном суде Украины», суд принимает решения и даёт заключения по таким делам

• рассмотрение вопросов соответствия Конституции законов и других правовых актов Верховной Рады Украины, актов Президента Украины, актов Кабинета Министров Украины, правовых актов Верховной Рады Автономной Республики Крым;

• соответствие Конституции действующих международных договоров Украины, или тех международных, которые относятся к Верховной Раде Украины для дачи согласия на их обязательность;

• соблюдение конституционной процедуры расследования и рассмотрения дела об устранении Президента Украины с поста в пределах, определённых Конституцией;

• издание официальных толкований Конституции и законов Украины.

13. Стаття 18. Статус судді Конституційного Суду України

Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, цим Законом та законами України про статус суддів.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок. Суддя Конституційного Суду готує питання для розгляду колегією Конституційного Суду та Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Він має право витребувати від Верховної Ради, Президента України, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Конституційним Судом України та його колегією.

Ухилення від надання документів, матеріалів, інформації тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

14 Повноваження судді припиняються у разі:

закінчення строку призначення;

досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

порушення суддею вимог, що встановлені до судді;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Відповідно до статті 27 Закону “Про Конституційний Суд України”, судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються цим Законом, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України.    Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Згідно з ст. 149 Конституції України, на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, передбачені статтею 126 Конституції. Відповідно до неї, а також положень ст. 11 Закону “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р., ст. 14 Закону “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. і рішення Конституційного Суду України у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу від 1 грудня 2004 року, незалежність суддів забезпечується наступними гарантіями: - особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; - забороною будь-якого впливу на суддів. Вона полягає в забороні вчинення щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо; - захистом їх професійних інтересів;

15 Структура Конституційного Суду України — це його внутрішня організаційна побудова.Після того, як судді склали присягу і набули своїх повноважень, формуються керівні органи — Голова суду та його заступники. Вони обираються лише на один трирічний термін. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний термін. Голосування проходить шляхом таємного подання бюлетенів. Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України. Заступники Голови Конституційного Суду обираються за пропозицією Голови у порядку, передбаченому для обрання Голови Конституційного Суду України. Заступники Голови виконують за дорученням Голови Конституційного С Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та цим Законом.

Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом. Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та цим Законом. Стаття 30. Організація діяльності Конституційного Суду України

Питання провадження у справах та діяльності Конституційного Суду України, його Секретаріату, порядок діловодства, правила внутрішнього розпорядку Конституційного Суду України визначаються Конституцією України, цим Законом та актами Конституційного Суду України, що встановлюють порядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

16 Термін "тлумачення" має широке і вузьке значення. У широкому розумінні, тлумачення — це пізнавальний процес, націлений на пояснення суті природних явищ і суспільного життя. У галузі права цей термін використовують як під час пояснення, так і під час з'ясування змісту нормативно-правового акта.

Тлумачення нормативно-правових актів — це з'ясування і роз'яснення їх суті. Це означає переклад абстрактних приписів норм права більш зрозумілою і доступною мовою конкретних понять і висновків. Цим поняттям охоплюється єдність двох процесів: усвідомлення та роз'яснення змісту норм права.

За суб'єктами і юридичними наслідками розрізняють:

А) Офіційне тлумачення - роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Наприклад, правом офіційного тлумачення Конституції України наділений лише Конституційний Суд України. Його тлумачення є загальнообов'язковим, легальним

б) легальне(делеговане)- загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але уповноважений законом або за дорученням тлумачити її постійно чи одноразово.

Тлумачення за обсягом:

а) адекватне;

б) обмежувальне;

в) поширювальне.

1. Адекватне (буквальне) -- тлумачення, за якого зміст і письмовий виклад норми права збігаються.

2. Обмежувальне (звужене) -- тлумачення, за якого зміст норми права сприймається вужче її буквального значення.

3. Поширювальне (розширене) -- тлумачення, за якого зміст норми права сприймається ширше його буквального значення

17. Відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України, а також п. 4 ст. 13 Закону “Про Конституційний Суд України”, офіційне тлумачення Конституції і законів України є одним із повноважень Конституційного Суду України. Офіційне тлумачення Конституційним Судом України Конституції і законів України можна розглядати в двох аспектах: - як діяльність щодо з‘ясування, роз‘яснення та офіційної інтерпретації Конституції і законів України з метою подолання неоднозначності їх розуміння; - як результат такої діяльності, тобто акти офіційного тлумачення.

Офіційне тлумачення за своїм характером поділяється на нормативне і казуальне. Нормативне тлумачення - це тлумачення, яке поширюється на невизначене коло осіб, призначене для багаторазового застосування, і є загальнообов‘язковим. Акти такого тлумачення за своєю юридичною силою можуть бути прирівняні до законів. Нормативне тлумачення здійснюється Конституційним Судом України в межах провадження в справах, передбачених п. 4 ст. 13 Закону “Про Конституційний Суд України”, тобто провадження щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України.    Казуальне тлумачення - це тлумачення в конкретній справі і стосовно конкретного випадку. За загальним правилом таке тлумачення обов‘язкове лише для учасників конкретного спору. Проте особливістю казуального тлумачення, яке здійснює Конституційний Суд України, є його загальнообов‘язковість.

18 Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:

1) філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення — це з’ясування змісту норми права через граматичний аналіз її словесного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів, пропозицій, словесних формулювань юридичних норм.

2)  системне тлумачення — це з’ясування значення норми через встановлення її системних зв’язків з іншими нормами.

3)  історико-політичне тлумачення (в тому числі історико-по-рівняльне) — це з’ясування значення норм права на підставі аналізу конкретних історичних умов ‘їх прийняття; з’ясування цілей і завдань, закладених законодавцем.

20 Єдиний орган конституційної юрисдикції не має права виходити за межі Конституції України при інтерпретації її положень, інакше він буде виступати в якості порушника Конституції. КСУ має право тільки тлумачити норми Конституції і законів України, а не бути законодавцем. Він не може модифікувати конституційну норму ні при нормативному, ні за казуальному тлумачення Конституції України.

Юридична сила інтерпретаційних актів не може прирівнюватися до сили нормативно-правових актів, які є предметом тлумачення. Більше того, юридична сила інтерпретаційного акта діє до того часу, поки діє сам акт, норми якого стали предметом тлумачення. Прийняли новий закон, змінили його норми, що були предметом тлумачення, і, відповідно губляться значення, юридична сила і дія інтерпретаційного акту. Саме таким чином парламент Україні може долати правову позицію КСУ по інтерпретується нормам. Можна зробити висновок, що будь-який інтерпретаційний акт, в тому числі і рішення КСУ, носити допоміжний характер. Відповідно, юридична сила інтерпретаційного акта не може бути прирівняна до юридичної силі нормативно-правових актів, що стали предметом тлумачення. Безумовно, рішення КСУ з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України за юридичною силою є «подконстітуціоннимі» і «підзаконними».

21. Під конституційним процесом розуміється процес розробки і прийняття 11 конституційних та інших нормативно-правових приписів, які стосуються організації конституційного ладу України, прав та свобод людини і громадянина, конституційно-правового статусу органів державної влади, місцевого самоврядування та територіального устрою держави. Конституці́йний процес в Україні — це послідовний, історично обумовлений процес формування українського конституціоналізму, що становить собою триваючу конституційну реформу.

Верховенство права, будучи загальним принципом діяльності Конституційного Суду України, є водночас і принципом конституційного провадження. Його зміст полягає у підпорядкованості конституційного судочинства праву, визнання Конституційним Судом України і учасниками конституційного провадження пріоритету права.

Незалежність Конституційного Суду України полягає у створенні таких умов здійснення конституційного судочинства, які б виключили сторонній вплив на нього, забезпечили його самостійність у здійсненні визначених законодавством повноважень

Принцип колегіальності означає, що усі справи, віднесені до компетенції Конституційного Суду України, він вирішує колегіально.