Ііі. Система показників бюджетної ефективності нововве- день.

Інтегральний (загальний) бюджетний ефект (Е_б) за весь строк корисного застосування нововведення у сфері його виробництва, створення та використання, визначається за такою формулою:

Е_б = Дб₁ – Вб₁ + Дб₂ – Вб₂ +... + Дб_п – Вб_п, (10.44)

де Дб₁, Дб₂, …, Дб_п — річна сума всіх доходів, отриманих від реалізації нововведення у сфері його виробництва, створення або використання і які надійшли в бюджет у перший, другий та наступні (п) роки, грн; Вб₁, Вб₂, …, Вб_п — річна сума всіх витрат бюджету, направлених у перший, другий та наступні (п) роки на реалізацію нововведення у сферах його виробництва, створення або використання, грн.

Інтегральний приведений (дисконтований або нарощений) бюджетний ефект (Е_бд) за весь строк корисного застосування нововве- дення у сфері його виробництва визначається за такою формулою:

Е_бд = Дб₁ · Кп₁ – Вб₁  Кп₁ + Дб₂  Кп₂ – Вб₂ · Кп₂ + ... +

+ Дб_n · Кп_n – Вб_n  Кп_n, (10.45)

де Кп₁, Кп₂, ..., Кп_n — коефіцієнти приведення доходів та витрат бюджету, пов’язаних з інноваціями відповідно у перший, другий та наступні (п) роки.

Ступінь фінансової участі держави (регіону) (Д_б) у фінансуванні та реалізації нововведення визначається за такою формулою:

Д_б = В_іпб / К, (10.46)

де В_іпб — загальна сума бюджетних витрат, направлених на фінансування нововведення протягом всього строку його корисного використання, грн; К — загальна сума одноразових витрат (капітальних вкладень), направлених усіма інвесторами (включаючи бюджет) на реалізацію інновацій, грн.

Поряд із наведеними показниками під час оцінки бюджетної ефективності може визначатися і строк окупності бюджетних витрат, направлених на реалізацію нововведення аналогічно строку окупності капітальних вкладень.

Принципові переваги визначених нами оціночних показників ефективності нововведень від загальних показників економічної ефективності інвестиційних проектів полягають у такому.

По-перше, такий показник, як інтегральний обсяг додаткової вартості, включаючи амортизацію, відображає загальний кінцевий результат від впровадження та реалізації нововведення. Дана інформація вкрай важлива для винахідників, виробників та корис­тувачів нововведення. Вона дає можливість виявити суму коштів, яку вони матимуть, щоб направити їх на оплату праці працівників підприємства, на розвиток соціальної сфери та на сплату податків. Таким чином, з допомогою цього показника забезпечується зацікавленість працівників підприємства у створенні, вироб­ництві та використанні нововведення.

У свою чергу, показники економічної ефективності інвестиційних проектів відображають більшою мірою інтереси інвесторів і лише частково інтереси підприємств, що реалізують проект.

Такий показник, як приріст додаткової вартості, що включає амортизацію, порівняно з аналогом вкрай важливий для підприємств, що створюють, виробляють та реалізують нововведення. Він дає можливість керівникам підприємства дізнатися, наскільки зростуть можливості підприємства для збільшення витрат на оплату праці, розвиток соціальної сфери та виробництва.

Аналогічну функцію виконує показник додаткової вартості та її приросту порівняно з додатковою вартістю, створеною за аналогом. Однак у даному разі свідомо обмежується право підприємств викори- стовувати амортизацію на оплату праці та розвиток соціальної сфери.

По-друге, такий показник, як загальна сума доходу (прибуток плюс амортизація), відображає можливості підприємства у розвитку виробництва (фонд нагромадження), розвитку соціальної сфери та для сплати податків у бюджет. Якщо питома вага доходу в загальному обсязі додаткової вартості, включаючи амортизацію, порівняно з аналогом збільшується, то впровадження нововведення забезпечує підвищення ефективності праці та витрат на її оплату, а також матеріальних та фінансових ресурсів.

Оцінні показники економічної ефективності інвестиційних проектів таку функцію виконувати не можуть, бо вони відображають лише дисконтований (а не реальний) дохід, тобто дохід за вирахуванням частини, що вимагає інвестор.

По-третє, на основі порівняння загальної рентабельності капіталу, направленого на створення, виробництво та експлуатацію (використання) нововведення, можна зробити висновок про відповідність його ефективності:

• народногосподарському рівню;

• рівню, досягнутому підприємством за ефективністю використання основних виробничих фондів та виробничих запасів;

• рівню ефективності аналога (базового варіанта).

На основі такого порівняння можна прийняти попереднє або остаточне рішення про доцільність реалізації нововведення залеж­но від джерел фінансування. Якщо для фінансування нововведення використовуються бюджетні кошти, кредити банків та інші кошти, які не є власними, то необхідно забезпечити узгодженість вимог інвесторів з інтересами підприємства, що реалізує нововведення. Для розв’язання даного завдання передбачається використовувати показник економічного ефекту, отриманого у сфері створення, виробництва та використання нововведення, визначеного на основі чистого доходу. Саме цей показник здатний забезпечити узгодженість інтересів бюджету, інвесторів та підприємства, яке реалізує нововведення. Справа у тому, що чистий дохід відображає суму чистого прибутку (прибутку за мінусом податків) та амортизації, яка може бути направлена на відшкодування разових витрат з реалізації нововведення. Якщо використовуються кредитні ресурси банку, то показник економічного ефекту відображатиме перевищення чистого доходу над сумою коштів, направлених на погашення самої позички та відсотків за нею протягом строку корисного використання нововведення. Якщо для фінансування використовуються власні кошти підприємства, то показник економічного ефекту показує перевищення фактичного значення чистого доходу над сумою коштів, направлених на відшкодування разових витрат та на отримання доходу за певною нормою прибутку.

У зв’язку з цим можна говорити про четверту перевагу наведених оцінних показників народногосподарської та виробничої ефективності нововведень над показниками економічної ефектив­ності інвестицій. Вона полягає у можливості визначати економіч­ний ефект за кожний окремо взятий рік корисного використання нововведення. Показники економічної ефективності інвестиційного проекту відображають лише ефект за весь строк використання, тобто без розподілу за роками.

І нарешті, показник загальної суми податків, що надійшли до бюджету від реалізації нововведення, дає можливість врахувати інтереси держави та податкових служб і на цій основі з допомогою спеціальної системи податкових пільг збільшити зацікавленість підприємств у реалізації нововведень та прискорення науково-технічного прогресу в країні.

Проведемо порівняльний аналіз ефективності інновацій на основі оцінних показників на конкретному прикладі.

Припустимо, що прийнято рішення на рівні держави про виділення капітальних вкладень на збільшення випуску гостродефіцитної продукції на базі більш сучасної технології. Перед трьома підприємствами поставлене завдання збільшити випуск продукції на основі прогресивної технології у два рази. Приріст випуску продукції рівномірно розподіляється протягом усього періоду корисного використання нововведення, який становить п’ять років. Іншу інформацію наведено у табл. 10.5.

Усі показники табл. 10.5 розбито на дві групи. В першу групу входять показники, необхідні для розрахунку оцінних показників ефективності стосовно конкретного підприємства, що використовує прогресивну технологію (гр. 1—6). Виходячи з їх розрахунку, інвестор приймає рішення про доцільність виділення капітальних вкладень на реалізацію нововведення. При цьому розроблення більш прогресивної технології здійснюється технічними службами самого підприємства. Ці витрати входять у загальну суму виділених капітальних вкладень за їх собівартістю. Капітальні вкладення на придбання обладнання та розроблення технології виділяються підприємству з бюджету у розмірі 3 млн грн.

У другій групі (гр. 7 та 8 табл. 10.5) наведено показники, необхідні для розрахунку оцінних показників ефективності в цілому по трьох підприємствах, на яких впроваджується прогресивна технологія. Нова технологія розробляється технічними службами кожного з підприємств. При цьому нові види продукції не створюються, а лише збільшується випуск освоєної продукції та знижується її собівартість. Вказані чинники ведуть до того, що ефект нововведення повністю реалізується у сфері виробництва, яка у даному разі включає сферу створення та використання.

Проте інтегральний загальний ефект від реалізації нововведення необхідно визначати за сумарними показниками трьох підприємств, які впроваджують інновацію.

Такий підхід зумовлено різними рівнями ефективності, досягнутими кожним із підприємств (табл. 10.5) перед впровадженням нової технології; відмінностями кінцевих результатів, отриманих від реалізації нововведення кожним підприємством.

З цього випливає, що на основі інформації, відображеної у другій групі показників, можна визначити інтегральні оцінні показники народногосподарської та бюджетної ефективності від реалізації нововведення в усіх трьох сферах: виробництва, створення та використання. У даному разі інтегральні оцінні показники народногосподарської та бюджетної ефективності відображають сумарну ефективність впровадження прогресивної техно­логії на трьох підприємствах.

Порівняльний аналіз оцінних показників ефективності нововведення здійснюється у такій послідовності.

На першому етапі проводиться порівняльний аналіз інтеграль­них оцінних показників народногосподарської ефективності нововведення. На основі такого аналізу формується уявлення про те, наскільки зростуть кінцеві результати по групі підприємств, які беруть участь у реалізації нововведення. Виходячи з цього, робиться висновок про можливості використання приросту кінцевих результатів на інвестиції, зростання заробітної плати, соціальні потреби та сплату податків. Також за показниками строку окупності капітальних вкладень та економічного ефекту, отриманого від реалізації нововведення, приймається остаточне рішення про доцільність фінансування витрат з реалізації нововведення.

На другому етапі проводиться порівняльний аналіз показників інвестиційної ефективності нововведення по конкретному підприємству, яке бере участь у його реалізації. На основі аналізу робиться висновок про доцільність фінансування витрат підприємств на реалізацію нововведення.

Т аблиця 10.5

Вихідні дані для розрахунку оціночних показників ефективності нововведення

Показники	Одиниця виміру	Підприємство А		Підприємство Б		Підприємство В		Усього за сумою підприємств, що беруть участь у реалізації нововведення
		до впровадження нововведення	після впровадження нововведення	до впровадження нововведення	після впровадження нововведення	до впровадження нововведення	після впровадження нововведення	до впровадження нововведення	після впровадження нововведення
А	Б	1	2	3	4	5	6	7	8
1. Випуск продукції	тис. шт.	100	200	100	200	100	200	300	600
2. Вартість випущеної про- дукції у відпускних цінах	тис. грн	2000	4000	2000	4000	2000	4000	6000	12 000
3. Собівартість продукції	тис. грн	1850	3250	1700	3000	1550	2750	5100	9000
У тому числі:
4. Матеріальні витрати	тис. грн	900	1650	800	1450	700	1250	2400	4350
5. Амортизація	тис. грн	200	500	200	500	200	500	600	1500
6. Витрати на оплату праці	тис. грн	540	795	505	760	470	722	1515	2277

П родовження табл. 10.5

Показники	Одиниця виміру		Підприємство А				Підприємство Б				Підприємство В				Усього за сумою підприємств, що беруть участь у реалізації нововведення
			до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення
А	Б		1		2		3		4		5		6		7		8
7. Відрахування на соціаль- ні потреби	тис. грн		210		305		195		290		180		278		585		873
8. Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн		2000		5000		2000		5000		2000		5000		6000		15 000
9. Чиста продукція, що включає амортизацію (ст. 2 – ст. 4)	тис. грн		1100		2350		1200		2550		1300		2750		3600		7650
10. Чиста продукція (ст. 2 – ст. 4 – ст. 5)	тис. грн		900		1875		1000		2050		1100		2250		3000		6150
11. Загальна сума податків (ст. 10 · 40 / 100)		тис. грн		360		740		400		820		440		900		1200		2460

З акінчення табл. 10.5

Показники	Одиниця виміру		Підприємство А				Підприємство Б				Підприємство В				Усього за сумою підприємств, що беруть участь у реалізації нововведення
			до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення		до впровадження нововведення		після впровадження нововведення
А	Б		1		2		3		4		5		6		7		8
12. Податки із прибутку (ст. 11 – ст. 7)		тис. грн		150		435		205		530		260		622		615		1587
13. Прибуток (ст. 2 – ст. 3)		тис. грн		150		750		300		1000		450		1250		900		3000
14. Сума прибутку та амор- тизації (дохід) (ст. 13 + ст. 5)		тис. грн		350		1250		500		1500		650		1750		1500		4500
15. Чистий прибуток (ст. 13 – ст. 12)		тис. грн		—		315		95		470		190		628		285		1413
16. Чистий дохід (чистий прибуток плюс амортизація) (ст. 15 + ст. 5)		тис. грн		200		815		295		970		390		1128		885		2913
17. Відносна економія від зниження собівартості		тис. грн		—		– 450		—		– 400		—		– 350		—		– 1200

На третьому етапі проводиться порівняльний аналіз господарської та фінансової ефективності реалізації нововведення на конкретному підприємстві. На основі такого аналізу робиться висновок про збільшення можливостей конкретного підприємства використовувати приріст кінцевих результатів від реалізації нововведення на зростання добробуту працівників підприємства, на реалізацію нових інвестиційних або інноваційних проектів, а також про підвищення конкурентоспроможності підприємства. Другий та третій етапи аналізу здійснюються на прикладі підприємства В.

На четвертому, завершальному, етапі проводиться порівняль­ний аналіз бюджетної ефективності нововведення.

Розглянемо методику порівняльного аналізу оцінних показників ефективності нововведення, при цьому опрацюємо вихідні дані аналізу та наведемо результати у табл. 10.6—10.10.

За даними табл. 10.6 можна зробити такі висновки. Реалізація нововведення дає можливість більш ніж у два рази збільшити зростання кінцевих результатів порівняно з аналогом. Інтегральний обсяг додат­кової вартості, включаючи амортизацію, за весь строк реалізації нововведення збільшився на 20 250 тис. грн, або у 2,125 раза (38 250 / 18 000). Інтегральний обсяг додаткової вартості зріс майже у 2,05 раза. Зниження темпів зростання даного показника порівняно з поперед- нім показником пояснюється зростанням фондомісткості продукції.

Загальна інтегральна сума доходу виросла порівняно з аналогом у три рази (22 500 / 7500). Більш високі темпи зростання доходу зумовлені зниженням собівартості за рахунок ефективнішого використання витрат на оплату праці та зниження матері­аломісткості продукції порівняно з аналогом.

Загальна сума платежів у бюджет зросла у 2,05 раза (12 300 / 6000), тобто у стільки разів, у скільки збільшилася додаткова вартість.

Збіг темпів зростання зазначених показників зумовлено тим, що ми пропонуємо встановити платежі у бюджет за єдиним нормативом від додаткової вартості — не більше 40 % від величини додаткової вартості (табл. 10.5, ст. 11).

Такий підхід дає можливість зацікавити підприємства у раціональному використанні витрат на оплату праці. У результаті підприємство зможе направити економію з витрат на оплату праці на реалізацію нових інвестиційних та інноваційних проектів. Реалізація викладеного підходу дає можливість забезпечити більш високі темпи чистого доходу порівняно з темпами зростання доходу та податкових платежів. У нашому прикладі чистий дохід від реалізації інновацій збільшився у 3,3 раза порівняно з аналогом, тоді як дохід збільшився у 3 рази.

Таблиця 10.6

Порівняльний аналіз інтегральних оцінних показників народногосподарської ефективності нововведень (за рахунок реалізації нововведення у сферах його виробництва, створення та використання)

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
1. Інтегральний обсяг додаткової вартості (чис- тої продукції), включа- ючи амортизацію	тис. грн	3600	7650	+ 4050	18 000	32 250	+ 20 250
2. Інтегральний обсяг додаткової вартості (чис- тої продукції)	тис. грн	3000	6150	+ 3150	15 000	30 750	+ 15 750
3. Загальна інтегральна сума доходу	тис. грн	1500	4500	+ 3000	7500	22 500	+ 15 000
4. Загальна інтегральна сума чистого доходу	тис. грн	885	2915	+ 2028	4425	14 565	+ 10 140
5. Капітальні вкладення	тис. грн	6000	15 000	+ 9000	6000	15 000	+ 9000
6. Рентабельність капітальних вкладень за:
6.1. доходом	%	25,0	30,0	+ 5,0	125,0	150,0	+ 25,0
6.2. чистим доходом	%	14,75	19,42	+ 4,67	73,75	97,1	+ 23,35
7. Інтегральний економічний ефект, визначений на основі:	тис. грн
7.1 доходу	тис. грн	– 83	– 543	+ 626	– 415	2715	+ 3130
7.2. чистого доходу	тис. грн	– 698	– 1044	– 346	– 3490	– 5220	– 1730
8. Строк окупності капітальних вкладень, виз- начений за:
8.1 доходом	років	4,0	3,3	– 0,67	—	—	—
8.2. чистим доходом	років	6,78	5,15	– 1,63	—	—	—
9. Загальна сума податків, що надійшли у бюджет	тис. грн	1200	2460	+ 1260	6000	12 300	+ 6300
9.1. у тому числі за рахунок прибутків	тис. грн	615	1587	+ 972	3075	7935	+ 4860

Таблиця 10.7

Порівняльний аналіз інтегральних оцінних показників інвестиційної ефективності нововведень (за рахунок реалізації нововведення у сферах його виробництва, створення та використання за даними підприємства В)

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
1. Економічний ефект порівняно з анало- гом, визначений на основі чистої продук- ції, включаючи амор- тизацію	тис. грн	722	1430	+ 658	3860	7150	+ 3290
2. Економічний ефект порівняно з анало­гом, визначений на основі чистої про- дукції	тис. грн	572	930	+ 358	2860	4650	+ 1790
3. Економічний ефект порівняно з анало- гом, визначений на основі доходу	тис. грн	122	430	+ 308	610	2150	+ 1540
4. Економічний ефект порівняно з анало­гом, визначений на основі чистого до­ходу	тис. грн	– 138	– 192	– 54	– 690	– 960	– 270
5. Рентабельність ка­пітальних вкладень, визначена за:
5.1 доходом	%	32,5	35,0	+ 2,5	162,0	175,0	+ 12,5
5.2. чистим доходом	%	19,5	22,6	+ 3,1	95,0	113,0	+ 18,0
6. Строк окупності інвестицій за:
6.1. доходом	років	3,1	2,9	– 0,2	—	—	—
6.2. чистим доходом	років	5,12	4,42	– 0,7	—	—	—

Таблиця 10.8

Порівняльний аналіз оцінних показників виробничої ефективності нововведень (за рахунок реалізації нововведення у сферах його виробництва, створення та використання за даними підприємства В)

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
1. Обсяг додаткової вартості (чистої продукції), вра- ховуючи амортиза- цію	тис. грн	1300	2750	+ 1450	6500	13 750	+ 7250
2. Обсяг додаткової вартості (чистої продукції)	тис. грн	1100	2250	+ 1150	5500	11 250	+ 5750
3. Дохід	тис. грн	650	1750	+ 1100	3250	8750	+ 5500
4. Відносна економія від зниження собівартості	тис. грн	—	– 350	—	—	– 1750	—
5. Потенційний при- буток	тис. грн	450	1250	+ 800	2250	6250	+ 4000

Таблиця 10.9

Порівняльний аналіз оцінних показників фінансової ефективності нововведень (за рахунок реалізації нововведення у сферах його виробництва, створення та використання за даними підприємства В)

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
1. Чистий дохід	тис. грн	390	1128	+ 738	1950	5640	+ 3690
2. Чистий прибуток	тис. грн	190	628	+ 438	350	3140	+ 2190
3. Частка чистого доходу у загальній масі доходу	тис. грн	44,6	35,9	– 8,7	44,6	35,9	– 8,7

Закінчення табл. 10.9

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
4. Частка чистого доходу у загальній масі прибутку	%	42,2	50,2	+ 8,0	42,2	50,2	+ 8,0
5. Рентабельність про- дукції:
5.1. за чистим доходом	%	19,5	28,2	+ 8,7	19,5	28,2	+ 8,7
5.2. за чистим прибут- ком	%	9,5	15,7	+ 6,2	9,5	15,7	+ 6,2
6. Загальна маса при- бутку	тис. грн	450	1250	+ 800	2250	6250	+ 4000

Таблиця 10.10

Порівняльний аналіз оцінних показників бюджетної ефективності нововведення у сфері його виробництва, створення або використання (за сумою трьох підприємств та за даними підприємства В)

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
1. Бюджетний ефект за весь строк корисного використання но- вовведення:	тис. грн
1.1. у сферах виробництва, створення та використання за сумою трьох підприємств	тис. грн	0	660	+ 660	0	3300	+ 3300
1.2. у сфері виробництва на підприємстві В	тис. грн	40	300	+ 260	200	1500	+ 1300

Закінчення табл. 10.10

Показники	Одиниця виміру	У розрахунку на рік			За весь строк використання нововведень (5 років)
		до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)	до реалізації нововведення	після реалізації нововведення	приріст (+), зменшення (–)
А	Б	1	2	3	4	5	6
2. Приведений бюджетний ефект:	%
2.1. у сферах виробництва, створення та використання за сумою трьох підприємств		– 290	65	355	– 1450	+ 326	+ 1776
2.2. у сфері виробництва на підприємстві В	%	– 66	+ 82	+ 148	– 332	+ 412	+ 744
3.Ступінь фінансової участі держави у фінансуванні витрат на реалізацію нововведення:	%
3.1. у сферах виробництва, створення та використання за сумою трьох підприємств	тис. грн	100	70	– 30	100	70	– 30
3.2. у сфері виробництва на підприємстві В		100	77	– 23	100	77	– 23

Рентабельність капітальних вкладень, визначена на основі доходу, становила 25 % за аналогом та 30 % за нововведенням, тобто збільшилася на 5 %. Внаслідок цього строк окупності капі- тальних вкладень скоротився з 4 до 3,33 року. Поряд з цим, скоротився строк окупності капітальних вкладень, визначений за чистим доходом, з 6,78 до 5,15 року, тобто на 1,63 року. Скорочення строків окупності капітальних вкладень від реалізації нововведення знаходить підтвердження у зростанні економічного ефекту порівняно з аналогом. Так, економічний ефект, визначений за доходом, за весь строк використання нововведення збільшився порівняно з аналогом на 3130 тис. грн. Розрахунок економічного ефекту проведено методом ануїтета за нормою прибутку на капітал на рівні 10 %. Розрахунок проведено за такою формулою:

Е_і1 = (Д_і1 – К_і  К_ан)  Т_і1 = (4500 – 15 000  0,2638)  5 = = (4500 – 3957)  5 = 2715 тис. грн,

де Е_і1 — економічний ефект від реалізації нововведення, отриманий за весь строк його використання за сумою трьох підприємств, грн; Д_і1 — інтегральний дохід від реалізації нововведення у розрахунку на рік, грн; К_і — загальна сума капітальних вкладень на реалізацію нововведення, грн; К_ан — коефіцієнт ануїтета, рівний 0,2638 за нормою прибутку на капітал 10 % та корисного строку використання нововведення 5 років; Т_і1 — строк корисного використання нововведення.

Аналогічним чином проводиться розрахунок економічного ефекту за аналогом. У нашому прикладі він становить у розрахун­ку на рік (–) 83 тис. грн та за весь строк користування аналога (–) 415 тис. грн.

Таким чином, аналог не забезпечував відшкодування разових капітальних вкладень за заданої норми прибутку на капітал на рів­ні 10 %, навіть якщо розрахунок ефекту вести виходячи з доходу, тобто без вирахування податкових платежів.

Як було визначено раніше, строк окупності капітальних вкладень, визначений за чистим доходом, становив 5,15 року за нововведенням, а за аналогом 6,78 року. Зі змісту даного показника випливає, що протягом 5,15 року чистий дохід, отриманий від реалізації нововведення, повністю направлятиметься на відшкодування разових витрат, тобто капітальних вкладень. Даному строку окупності відповідає показник рентабельності капітальних вкла­день, рівний 19,42 % у розрахунку на рік.

Якщо врахувати, що строк корисного використання нововведення становить 5 років, то норма прибутку на капітал має становити 20 %. Це означає, що і рентабельність капітальних вкладень має дорівнювати 20 % за умови, що інвестор не вимагає отримання додаткового доходу за нормою прибутку на капітал на рівні 10 %. Реалізація цієї вимоги означає, що рентабельність капітальних вкладень має становити 30 % у розрахунку на рік. Цю величину можна визначити за такою формулою:

Н_п = Н_пв + Н_пд = 20 + 10 = 30  %,

де Н_п — загальна норма прибутку на капітал, необхідна для відшкодування капітальних вкладень протягом строку корисного використання нововведення і отримання додатково доходу на капітал за ставкою, яку вимагає інвестор, %; Н_пв — норма прибутку на капітал (рентабельність капітальних вкладень), визначена виходячи зі строку (часу) корисного використання нововведення, %; Н_пд — додаткова норма прибутку на капітал, яку вимагає інвестор,  %.

Виходячи із загальної норми прибутку на капітал, можна прийняти такі рішення відносно реалізації нововведення:

1) дослідити можливість збільшення чистого доходу протягом прийнятого строку корисного використання нововведення у 1,54 раза (30/19,46);

2) збільшити строк корисного використання з 5,15 року також у 1,54 раза, встановивши його рівень 7,71 року;

3) розглянути питання про можливості зниження вимог інвестора про отримання додаткового доходу на капітал з 10 до 2,5 %;

4) знайти іншого інвестора з іншими вимогами до ефективності капітальних вкладень.

З урахуванням викладеного приймається остаточне рішення про реалізацію нововведення.

Порівняльний аналіз оцінних показників інвестиційної ефективності нововведення, реалізованого у сфері конкретного вироб­ництва (табл. 10.7), дає можливість зробити такий висновок.

Встановлені інвестором вимоги до ефективності використання капіталовкладень, направлених на реалізацію нововведення, неприйнятні для підприємства, якщо економічний ефект визначати за чистим доходом. Такий висновок підтверджується тим, що показник економічного ефекту, визначений за чистим доходом, має від’ємне значення (табл. 10.7, ст. 6.2). Це означає, що підприєм- ство після сплати всіх податків до бюджету за встановленими нор­мативами та при строку корисного використання нововведення, що становить 5 років, не зможе отримати додатковий дохід від капітальних вкладень за ставкою 10 % річних. Між тим чистий дохід, отриманий підприємствами у разі впровадження нововведення, має позитивне значення та становить 2913 тис. грн у розрахунку на рік (див. табл. 10.5, ст. 16, гр. 8), а за підприємством В — 1128 тис. грн (табл. 10.5, ст. 16, гр. 6).

Зробивши висновки з оцінки ефективності нововведення на основі інтегральних показників, перейдемо до другого та третього етапів аналізу ефективності нововведення, який впроваджується на прикладі підприємства В.

За даного рівня чистого доходу рентабельність капітальних вкладень по підприємству В, направлених на реалізацію нововведення, становить 22,6 %, а строк окупності — 4,42 року. З розрахунків видно, що рівень отримання прибутку на капітал високий. Проте, як було показано вище, для того щоб виконати вимоги інвестора, необхідно забезпечити отримання рентабельності капіталь­них вкладень на рівні як мінімум 30 % у розрахунку на рік. Якщо рентабельність капітальних вкладень визначати за чистим доходом, то строк окупності капітальних вкладень має становити 3,33 року.

З урахуванням викладеного, можна прийняти такі рішення відносно підприємства:

1) дослідити можливість збільшення строку корисного використання нововведення як мінімум у 1,33 раза, або на 33 % (30/22,5). У цьому разі строк корисного використання нововведення становитиме 6,67 року (5  30 / 22,5). У даному прикладі 5 років — строк корисного використання нововведення, встановлений інвестором; 22,5 % — рентабельність капітальних вкладень, направлених на реалізацію нововведення, визначена за чистим доходом; 30 — мінімальний рівень рентабельності, необхід­ний для виконання вимог інвестора забезпечити отримання додат­кового доходу на капітал за ставкою 10 % річних та обмежити строк корисного використання нововведення п’ятьма роками;

2) визначити резерви збільшення чистого доходу в 1,34 раза та відповідно збільшити випуск продукції або знизити її собі­вартість;

3) знизити вимоги до отримання додаткового доходу (додаткової норми прибутку на капітал) з 10 до 2,5 %.

Якщо ці рішення не будуть прийняті до уваги інвестором, то необхідно відмовитися від реалізації нововведення або знайти нового інвестора.

Порівняльний аналіз оцінних показників виробничої, фінансової та бюджетної ефективності за підприємством В (табл. 10.8, 10.9, 10.10) показує, що реалізація нововведення дає можливість значно покращити економічний стан підприємства. Одночасно з цим протягом строку корисного використання нововведення підприємство відшкодує витрати бюджету, направлені на реалізацію нововведення. Сума податків, сплачених підприємством у бюджет, значно перевищить витрати бюджету на ці цілі.

Порівняльний аналіз оціночних показників господарської ефективності нововведення свідчить про те, що додаткова вартість, включаючи амортизацію, зросте у 2,11 раза та становитиме 2750 тис. грн у розрахунку на рік (табл. 10.8. ст. 1). Це означає, що у підприємства, що запровадило нововведення, з’являться додаткові джерела зростання добробуту своїх працівників (через зростання витрат на оплату праці), а також для інвестування. Додаткова вартість, включаючи амортизацію, у розрахунку на рік збільшиться на 1450 тис. грн. Одночасно з цим зросте додаткова вартість у розрахунку рік на 1150 тис. грн, або у 2,05 раза. У такій самій пропорції у підприємства зростуть можливості для зрос­тання добробуту працівників, сплати податків і розвитку виробничої та соціальної сфер.

Найсуттєвіше у підприємства збільшився дохід. Він зріс порів­няно з аналогом у 2,69 раза, або на 1100 тис. грн у розрахунку на рік. Більш високі темпи зростання доходу порівняно зі зростанням додаткової вартості говорять про те, що реалізація нововведення дала можливість забезпечити його випереджаюче зростання порівняно зі зростанням витрат на оплату праці. Це, у свою чергу, стало основним внеском у зниження собівартості продукції. Вона знизилась у розрахунку на рік на 350 тис. грн, у тому числі за рахунок зменшення витрат на оплату праці, включаючи відрахування на соціальні потреби, на 300 тис. грн та за рахунок зменшення матеріаломісткості продукції — на 150 тис. грн. Зростання фондомісткості продукції привело до подорожчання собівартості на 100 тис. грн.

Найбільш високими темпами зростав потенційний прибуток, відповідно ціна збільшилася порівняно з аналогом у 3,13 раза. Її зростання зумовлено як збільшенням випуску продукції порівняно з аналогом, так і зниженням її собівартості. Таким чином, якщо виходити із порівняльного аналізу оцінних показників господарської ефективності, то можна зробити однозначний висновок про те, що реалізація нововведення вигідна для підприємства.

Цей висновок підтверджується порівняльним аналізом оцінних показників фінансової ефективності нововведення (див. табл. 10.9). Так, наприклад, чистий дохід (дохід після сплати податків) у підприємства, що впровадило нововведення, збільшився у 2,9 раза, або на 738 тис. грн. Чистий прибуток зріс у 3,3 раза. Загальна маса прибутку зросла у 2,8 раза, або на 800 тис. грн у розрахунку на рік. Збільшилася також і рентабельність продукції.

Аналіз більшості оцінних показників бюджетної ефективності (див. табл. 10.10) також свідчить про вигоду нововведення. За весь строк корисного використання нововведення бюджетний ефект у сферах його виробництва, створення та використання за трьома підприємствами зріс з 0 до 3300 тис. грн та на підприєм- стві В з 200 тис. грн до 1300 тис. грн.

Таким чином, наведені методи оцінки інноваційних проектів не лише змістовно характеризують отриманий ефект від впровадження нововведення, а й дають можливість керувати інноваційним процесом на підприємстві.