Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
71 Кб
Скачать
☆

2.3 Аналіз ефективності зед фірми «нєк»

Для проведення аналізу використання оборотних коштів необхідно розрахувати оберненість оборотних коштів, коефіцієнт оберненості оборотних коштів, коефіцієнт завантаження.

Оберненість оборотних коштів за 2006 р. розраховується наступним чином:

днів,

де Нобз – середній залишок оборотних коштів,

F – кількість днів в періоді (рік – 360 днів),

Qреал – кількість реалізованої продукції в грошовому еквіваленті (виручка).

Оберненість оборотних коштів за 2007 та 2008 р.р. розраховується аналогічно, результати занесено до таблиці 2.1.

Коефіцієнт оберненості коштів розраховується для 2006 р. наступним чином:

обертів,

де Нобз – середній залишок оборотних коштів,

Qреал – кількість реалізованої продукції в грошовому еквіваленті (виручка).

Коефіцієнт оберненості за 2007 та 2008 р.р. розраховується аналогічно, розрахунки занесено до таблиці 2.1.

Коефіцієнт завантаження показує, скільки оборотних засобів авансовано в 1 грн. реалізованої продукції. Розраховується наступним чином, для 2006 р. він складатиме:

коп.

Коефіцієнт завантаження за 2007 та 2008 р.р. розраховується аналогічно, розрахунки занесено до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз оберненості оборотних коштів ТОВ ВТФ «НЭК»Показник 2006р. 2007р. Абсолютна різниця Відносна різниця 2008р. Абсолютна різниця Відносна різниця

Виручка, тис. грн. (Qреал) 2252 4940 +2688 +119,4% 3480 -1460 -29,56%

Кількість днів періоду, що аналізується (F) 360 360 - - 360 -

Денна виручка, тис. грн. 6,26 13,72 +7,46 +119% 9,67 -4,05 -29,56%

Наявність власних оборотних коштів, тис. грн. 2890 3550 +660 +22,84% 3220 -330 -9,3%

Середній залишок оборот. коштів, тис. грн. (Нобз) 240,83 295,3 +55 +22,84% 268,33 -27,5 -9,3%

Тривалість одного обороту, днів (Tоб) 38,5 21,6 -16,9 -43,9% 27,8 +6,2 +27,8%

Коефіцієнт оберненості коштів (Коб) 9,35 16,67 +7,32 +78,3% 12,98 -3,69 -22,14%

Коефіцієнт завантаження, коп. 10,69 5,99 -4,7 -43,97% 7,71 +1,72 +28,71%

За даними таблиці 2.1 оберненість оборотних коштів ТО ВТФ «НЭК» за 2007 р. в порівнянні з 2006 р. зменшилось на 16,9 днів. Це призвело до збільшення коефіцієнта оберненості на 78,3%, і до зниження коефіцієнта завантаження на 4,7 коп. (з 10,69 до 5,99 коп.).

Зміна швидкості обертання оборотних коштів була досягнута в результаті взаємодії двох факторів: збільшення виручки на 2688 тис грн.. (з 2254 до 4920 тис. грн.) та збільшення середнього залишку оборотних коштів на 55 тис. грн.

Прискорення оберненості оборотних коштів на 16,9 дня звільнило з обороту грошові засоби на суму 231,87 тис. грн.:

16,9 · 13,72 = - 231,87 тис. грн.

З таблиці 2.1 видно, що оберненість оборотних коштів ТОВ ВТФ «НЭК» за 2008 р. в порівнянні з 2006 р. збільшилось на 6,2 днів. Це призвело до зменшення коефіцієнту оберненості на 3,69 (з 16,67 до 12,98 днів), та збільшення коефіцієнту завантаження на 1,72 коп.

Зміна швидкості оберту оборотних коштів була наслідком зменшення об’єму виручки на 1460 тис. грн.. та на 27,5 тис. грн. зменшення середнього залишку оборотних коштів. Вплив цих факторів на прискорення оберненості коштів характеризується таким чином:

Уповільнення оберненості оборотних коштів на 6,2 дні, додатково ввело в обіг грошових засобів на суму 59,95 тис. грн.:

6,2 · 9,67 = 59,95 тис. грн.

В порівнянні з 2007 р. (5,99 коп.) у 2008 р. для отримання 1 грн. виручки було затрачено 7,71 коп. Сума збільшення об’єму оборотних коштів в об’ємі виручки складає 59856 грн.:

1,72 · 3480000 / 100 = 59856 грн.

РОЗДІЛ 3. Рекомендації щодо покращення ефективності використання оборотних коштів підприємства

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

- наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують вироби до споживачів;

- широке використання прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва:

- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи розрахунків;

- збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

1) Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

2) Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

3) Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

4) Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

В залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання. [6]

Слід також зауважити, що ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників. Серед них можна виділити зовнішні чинники, що роблять вплив незалежно від інтересів і діяльності підприємства, і внутрішні, на яких підприємство може і повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників відносяться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів і процентні ставки по ним, можливість цільового фінансування, участь в програмах, що фінансуються з бюджету. Враховуючи ці і інші чинники, підприємство може використовувати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних коштів.

Підвищення ефективності використання оборотних коштів забезпечується прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів закладені безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Запаси грають важливу роль в забезпеченні безперервності процесу виробництва, але в той же час вони представляють ту частину коштів виробництва, яка тимчасово не бере участь у виробничому процесі. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; вдосконаленню нормування; поліпшенню організації постачання, зокрема шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.

Скорочення часу перебування оборотних коштів в незавершеному виробництві досягається шляхом вдосконалення організації виробництва, поліпшення вживаної техніки і технології, вдосконалення використання основних фондів, перш за все їх активної частини, економії по всіх стадіях руху оборотних коштів.

У сфері обігу оборотні кошти не беруть участь в створенні нового продукту, а лише забезпечують його доведення до споживача. Зайве відвернення засобів в сферу обігу – негативне явище. Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних коштів в сферу обігу є раціональна організація збуту готовій продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху, дотримання договірної і платіжної дисципліни.

Прискорення обороту оборотних коштів дозволяє вивільнити значні суми і таким чином збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати відповідно до потреб підприємства.

Відносно до підприємства, що аналізується, ТОВ ВТФ «НЭК», то резерви і шляхи прискорення оборотності оборотних коштів в ньому залежать від двох чинників: об'єму товарообігу на підприємстві і розміру оборотних коштів. Щоб прискорити оборотність, ТОВ ВТФ «НЭК» необхідно:

- удосконалити рух товару і нормалізувати розміщення оборотних коштів;

- повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;

- удосконалювати організацію торгівлі, упроваджувати прогресивні форми і методи продажу;

- упорядкувати збір і зберігання порожньої тари, прискорювати повернення тари постачальникам і здачу тарозбираючим організаціям;

- удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;

- покращувати претензійну роботу;

- прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;

- звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і бистрозношуючихся предметів, інвентарю, спецодягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;

- не допускати дебіторської заборгованості.

Тобто, ефективність використання оборотних коштів на ТОВ ВТФ «НЭК» залежить перш за все від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної і фінансової роботи.

Також, на ТОВ ВТФ «НЭК» Особливу увагу слід приділити вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці мір по їх оптимізації. Зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців, іншої маркетингової діяльності, наявності залежаних і неходових товарів.

Слід зауважити, що великі залишки грошових коштів в касі виникають у зв'язку з неритмічним розвитком роздрібного товарообігу, невчасною здачею виручки в банк, невживаних грошових коштів і іншими порушеннями касової дисципліни. Наднормативні залишки інших товарно-матеріальних цінностей є результатом наявності або придбання зайвих і непотрібних матеріалів, сировини, палива, малоцінних і бистрозношуючихся предметів, інших матеріальних цінностей.

Понизити запаси товарів, матеріалів, сировини, палива на ТОВ ВТФ «НЭК» до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації або бартерних операцій, рівномірного і частого завезення. Нормалізації залишків товарів і грошових коштів в касі і в дорозі сприяє ритмічний розвиток роздрібного товарообігу. Залишки порожньої тари можна мінімізувати за рахунок своєчасного її повернення постачальникам, прискорення здачі тарозбираючим підприємствам, організації централізованого вивозу тари.

На рахунках в банках ТОВ ВТФ «НЭК» потрібно зберігати мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери, надавати кредит юридичним і фізичним особам. При перевитраті засобів фондів спеціального призначення і резервів основну увагу потрібно буде приділити розробці мір з їх погашення і попередження.

ВИСНОВКИ

Отже, оборотні кошти підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. У практиці планування і обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів. Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентаря (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються.

Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені застосовуваними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Зокрема, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси — на електростанціях та підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво — на підприємствах машинобудування (біля 40%, у зв'язку з великою тривалістю виробничого циклу); видатки майбутніх періодів — на підприємствах видобувної індустрії (40-50% і більше).

У системі заходів, направлених на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів. Проблема покращення використання оборотних коштів стала ще актуальнішою в умовах формування ринкових відносин. Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Оскільки фінансове становище підприємства знаходиться в прямій залежності від стану оборотних засобів і передбачає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодуванням затрат власними засобами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів — організації їх руху з мінімально можливою сумою для здобуття найбільшого економічного ефекту.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників, які умовно можна розділити на зовнішні, таких, що роблять вплив незалежно від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинно активно впливати.

Прискорення звороту оборотних коштів дозволяє висвободити значні суми, і таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати у відповідності до потреб підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. пос. – К.: Атіка, 2002.

‪2.‬Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посіб. / За ред. М. Г. Грещака. - К.: КНЕУ, 2001. - 228 с.

‪3.‬Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник. - 2-ге вид. - К.: Лібра, 2004. - 704 с.

‪4.‬Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и с предисл. М.Л. Лукашевича, Е.Н. Тихоненковой. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 336 с.

‪5.‬Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид.2-е, перер. і доп.-К.:КНЕУ, 2000.-С. 149-156.

‪6.‬Економіка підприємств: Посібник/За ред. П.С. Харіва. – Тернопіль: Економічна думка, 2000.

‪7.‬Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

‪8.‬Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. – К., 1992.

‪9.‬Задорожна Н. В. Мікроекономічна теорія виробництва та витрат: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 219 с.

‪10.‬Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 288 с.

‪11.‬Лаврененко В. В., Тоцький В. І. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2004. - 311 с.

‪12.‬Маргасова В. Ефективне формування та використання оборотних коштів // Сіверянський літопис. - 2007. - №1(31). - С. 214-215.

‪13.‬Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.

‪14.‬Федонін О. С., Рєпіна І. М., Олексюк О. І. Потенціал підприємства: формування і оцінка: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]