Топографо - геодезичне забезпечення гравіметричної зйомки і гравіметричні карти
Навігаційно-геодезичне забезпечення гравіметричних робіт передбачає вирішення двох завдань:
- геодезичну прив'язку пунктів гравіметричних спостережень;
- навігаційну проводка носія гравіметричної апаратури по намічених проектним маршрутам.
Топографо-геодезичні роботи проводяться відповідно до “Інструкції з топографо-геодезичного і навігаційного забезпечення геологорозвідувальних робіт” (1997).
Геодезичні роботи при гравіметричних зйомках включають:
1) перенесення в натуру проекту розташування опорних і рядових гравіметричних пунктів;
2) закріплення пунктів;
3) визначення координат і висот пунктів спостережень;
4) проведення робіт з визначення відносних перевищень місцевості навколо пунктів спостережень з метою врахування впливу рельєфу;
5) складання геодезичної основи для гравіметричної карти.
Для геодезичної прив'язки пунктів гравіметричної зйомки використовуються пункти державної та відомчих мереж.
Вимоги до точності планової і висотної прив'язок і деякі інші характеристики наведено в табл. 7.1.
В даний час переважна частина зйомок проводиться за допомогою середньо орбітальних супутникових радіонавігаційних систем (ССРНС). Середньо орбітальні ССРНС забезпечують визначення місцерозташування практично безперервно. Глобальні супутникові системи визначення місцерозташування представляють собою комплекс космічних і наземних технічних засобів, що призначені для визначення трьох просторових координат. При визначенні координат абсолютним методом на пункті встановлюється антена і включається живлення приймача та комп'ютера. За дві - три хвилини визначається момент захоплення необхідної кількості супутників і виконується фіксація координат пунктів у пам’яті приймача або автоматична реєстрація координат на зовнішньому носії. При відносних визначеннях використовується не менше двох приймачів сигналів, один з яких суміщений з об'єктом, що визначається, а другий встановлюється на опорному пункті з відомими координатами і служить для отримання поправок диференціальної корекції.
Таблиця 7.1
Масштаб |
Перетин ізоаномал звітної карти, мГал |
Похибка визначення сили тяжіння, мГал |
Похибка визначення висот, м |
Похибка визначення координат, м |
Кількість пунктів на 1 кв. км
|
1:500000 |
5 |
±0,5 |
±5 |
±200 |
0,04-0,10 |
1:200000 |
2 |
±0,4 |
±2,5 |
±100 |
0,10-0,25 |
1:100000 |
1 |
±0,3 |
±1,2 |
±80 |
0,25-1,00 |
1:50000 |
0,5 |
±0,15 |
±0,70 |
±40 |
2-30 |
1:10000 |
0,2 |
±0,06 |
±0,20 |
±4 |
16-80 |
Точність визначення планових координат за допомогою системи GPS досліджували фахівці СНІІГГіМС (табл. 5.3). Точність визначення планових координат визначалася за стандартною методикою абсолютних визначень для відкритої і залісненої місцевостей із застосуванням антенно - щоглового пристрою, а також для відносних вимірів. Застосування методу відносних вимірювань, антенно-щоглового пристрою та багатоканальних приймачів дозволяє істотно зменшити похибку планової прив’язки.
Результати гравіметричної зйомки представляються у вигляді гравіметричної карти в редукціях Фая або Буге. Масштаб і переріз карти регламентуються діючими інструкціями. Гравіметричні карти масштабу
1:200000 і 1:50000 складають трапецію міжнародної сітки. Державна гравіметрична карта 1:200000 є однією з форм систематизації та зберігання гравіметричної інформації. На карту наносять розріджену топографічну ситуацію Карти розфарбовують: додатні аномалії розфарбовують за інтенсивністю відтінками коричневого кольору, від’ємні – зеленого (рис. 7.1).
Таблиця 7.2