Окремий випадок "я-концепції"

також може бути реальною та ідеальною.

"Я-концепція" — це уявлення особистості про себе як професіонала (А. Реан).

Професійна "Я-концепція" майбутнього фахівця є уявленням особистості про себе як про фахівця у відповідній галузі та складається з

• ідеального образу "Я-професіонал"

• реального образу Я

• дзеркального Я

• професійної самооцінки фахівця

• Ідеальний образ "Я-професіонал" - уявлення про те, яким повинен бути справжній професіонал (особистість має їх у момент первинного, поверхового знайомства з професією, на етапі порівняння та ідентифікації себе зі значущими, успішними професіоналами-практиками, роль яких можуть виконувати викладачі, видатні діячі тощо).

• "Я-реальне" - уявлення про ті якості, які вже є для досягнення ідеального образу "Я-професіонал", і про ті, які ще недостатньо розвинені.

• Дзеркальний образ "Я-професіонал" - уявлення майбутнього фахівця про оцінку його особистісних якостей іншими професіоналами.

• Професійна самооцінка — уявлення фахівця про власну цінність як спеціаліста (це оцінювальний компонент професійної "Я-концепції").

Процес формування професійної "Я-концепції" майбутніх спеціалістів відбувається під час фахового навчання.

Ціннісні орієнтації майбутнього фахівця узгоджені з загальними ціннісними орієнтаціями особистості, потребами, рівнем домагань, з амбіціями майбутнього спеціаліста.

Ціннісні орієнтації майбутніх фахівців — це ті потреби, які він спроможний втілити у свою професійну діяльність, всі ті домагання, яких майбутній спеціаліст прагне досягти під час фахового навчання і з якими пов'язує свою професійну діяльність.

Потреби є інтерпретацією ціннісних орієнтацій. Потреба — стан людини, пов'язаний з необхідністю в об'єктах і діях, необхідних для її організації і розвитку, який виступає джерелом її активності, організує і спрямовує особистісні процеси, уяву і поведінку (за Т.Л. Обуховою). Отже, потребу можна задовольнити тільки цілеспрямованими діями.

Ієрархія потреб майбутніх фахівців виглядає таким чином:

1. Потреба у визначенні професії за фахом.

2. Потреба в оволодінні професією за обраним фахом.

3. Потреба у реалізації професійних якостей особистості.

4. Потреба у професійному самовдосконаленні.  

Для того, щоб задовольнити потребу у професійному самовдосконаленні, необхідно задовольнити всі попередні потреби. Проте для того, щоб на науковому рівні сформувати позитивну професійну "Я-концепцію", недостатньо тільки декларування ієрархії потреб, потрібне їх усвідомлення особистістю. Усвідомлення потреб відповідає за реалізацію професійного шляху особистості. Це відбувається тому, що процес професійного становлення (вибір професії, постановка та реалізація професійних цілей, актуалізація власних можливостей у процесі самореалізації) є досить тривалим процесом, який не починається і не закінчується у стінах навчального закладу. Професійна "Я-концепція" є складовою професійної самосвідомості, яка, в свою чергу є втіленням у життя потреб майбутнього фахівця.

Під час становлення професійної "Я-концепції"

На рівні "Я-ідеального" відбувається становлення ідеального образу "Я-професіонал". Важливим процесом у цьому випадку є інтеграція знань у єдину картину (це може бути об'єднання особистісних рис відомих професіоналів), емоційне сприйняття цього образу та виникнення мотивації спрямують особистість на установки досягнення цього образу, тобто спрямують майбутнього фахівця на професійну самореалізацію.

Важливість професійних міжособистісних відносин полягає у тому, як викладач-професіонал буде спрямовувати потік інформації на свідомість майбутнього фахівця. Особливістю є те, що викладач повинен транслювати позитивну інформацію майбутньому спеціалісту, з метою формування позитивної професійної "Я-концепції".

На рівні "Я-реального" відбувається:

1. стійке засвоєння професійних знань, формується реальний образ "Я-професіонал";

2. оцінка реального образу "професіонал" з погляду відповідності його ідеальному образові "Я-професіонал", професійне самовдосконалення, що є останньою сходинкою у ієрархії потреб майбутнього фахівця. Міжособистісні відносини відображаються в спілкуванні у вигляді замкненого кола: майбутній спеціаліст — викладач — професіонал.

На рівні "Я-дзеркального" відбувається відображення у свідомості майбутнього фахівця ставлення до його особистості інших професіоналів, причому в деяких випадках професійна самооцінка особистості дуже залежить від оцінки інших професіоналів. Звідси може виникнути прагнення відповідати очікуванням значущих професіоналів. У цьому випадку професійні міжособистісні відносини виступають у вигляді стимулювання до вдосконалення особистості майбутнього фахівця.

У зв'язку з цим виділяють такі умови формування професійної "Я-концепції" майбутнього фахівця:

1. Формування в майбутніх спеціалістів ідеальної моделі "професіонал" за допомогою професійних міжособистісних відносин.

2. Актуалізація уваги особистості майбутнього спеціаліста на порівнянні свого реального та ідеального образів "Я-професіонал".

3. Стимуляція особистісного зростання та самовдосконалення майбутніх фахівців для досягнення ідеального образу "Я-професіонал".

З огляду на зазначене вище, провідними психолого-педагогічними умовами формування професійної "Я-концепції" в умовах професійної підготовки майбутніх фахівців є:

• втілення професіональних міжособистісних відносин у процес професійної підготовки;

• застосування особистісного підходу до організації навчального процесу у вищих навчальних закладах;

• актуалізація професійної самосвідомості з метою фахового самовизначення для досягнення професійного самовдосконалення.

Установка – це позитивна чи негативна оцінювальна реакція на що-небудь чи кого-небудь