2.Сутність і структура регіонального економічного комплексу

Ефективне функціонування соціально-економічної системи країни забезпечує комплексний розвиток її скла­дових і структурних елементів, тобто регіональних систем і підсистем. При цьому регіон розглядають як економічну підсистему із тісно взаємопов'язаними основними елемен­тами.

Система відтворювальних регіональних процесів охоп­лює:

• виробництво регіонального продукту,

• капітал,

• при­родні ресурси,

• переміщення матеріальних і фінансових ресурсів між основними агентами економіки регіону (під­приємствами, домашніми господарствами, державними закладами).

Отже, регіон розглядають як комплексне економічне утворення:

Регіональний економічний комплекс — складова господарсько­го комплексу країни, відносно самостійне утворення із закінченим циклом відтворення, функціонування якого спрямоване на забез­печення комплексного розвитку продуктивних сил території.

Цей комплекс повинен виконувати певні функції (табл. 2)

табл. 2.Функції регіонального економічного комплексу

Сфера застосування	Зміст функцій
Виробництво	Виробництво продукції та послуг за регіональними програмами для внутрішнього та зовнішнього ринків; виробництво суспільно необхідних товарів (авіалінії, шляхи сполучень); надання суспільних послуг (освіта, медицина та ін.)
Ціноутворення	Регулювання цін і тарифів, визначення податкової політики, надання пільг і накладання штрафних санкцій
Розподіл	Формування регіональних каналів розподілу товарів та послуг
Обмін	Стимулювання реалізації товарів та послуг, сервісне обслуговування, організація реклами, формування системи суспільної інформації, регіональних систем телекомунікації, статистичних баз даних тощо
Споживання	Забезпечення раціонального рівня споживання

Економіці регіону незалежно від його типу притаманна внутрішня господарська цілісність.

Основною ознакою гос­подарської цілісності регіону є принципова здатність регіо­нального ринку розвиватися за рахунок власних ресурсів.

Об'єктивною основою економічної цілісності регіону є територіально-виробничий комплекс.

Під регіональною комплексністю розуміють особливий вид інтеграції, яка забезпечує розвиток продуктивних сил території на заса­дах відсутності значних внутрішньогосподарських дис­пропорцій і збереження здатності самостійно забезпечува­ти динамічний розвиток власної економіки, ефективно використовуючи наявні ресурси (природні, трудові, вироб­ничі, фінансові).

Економіка регіону має складну галузеву і територіаль­ну структуру.

Галузева структура регіонального комплексу — це сукупність галузей господарського комплексу, розташованих у межах певно­го регіону, які мають визначені пропорції та взаємозв'язки.

Галузеву структуру єдиного господарського комплексу представляють матеріальне (виробнича сфера) і немате­ріальне (невиробнича сфера) виробництво.

Територіальна структура регіонального комплексу — комплекс промислових, сільськогосподарських, транспортних та інших складових, розміщених на певній території й пов'язаних між собою.

Для регіональних досліджень важливою є компонент­но-функціональна структура регіону, яку формують такі підсистеми:

1. природно-ресурсна. Вона визначається сукупністю всіх видів природних ресурсів, включених у господарсь­кий обіг або використання яких можливе в майбутньому за технічними критеріями. Як правило, природ­но-ресурсна підсистема визначає галузеву спеціалізацію регіону і є основою для розвитку відповідного територі­ально-виробничого комплексу; (!!!!)

2. економічна, або виробнича. Ця підсистема є суспільно-господарським комплексом, який формується на основі міжрайонного поділу праці і процесів інтеграції. Галузі та міжгалу­зеві утворення складаються з простіших індивідуальних утворень типу об'єднань, комбінатів, елементарних ком­плексів та ін.;

3. населення.. Люди спрямовують свою діяльність на створення та розви­ток виробничо-економічної, соціально-політичної, сімей­но-побутової та інших сфер. Населення регіону розглядають як виробників і як споживачів.

4. виробнича інфраструктура. Як регіональну підсисте­му її представляє комплекс галузей, що забезпечують зов­нішні умови процесу виробництва. Вона охоплює: вантаж­ний транспорт, оптову торгівлю, електро-, газо-, водопостачання, складське господарство, сферу ділових послуг (реклама, маркетингове обслуговування, оренда та лізинг, консультативне обслуговування, тощо);

5. соціальна інфраструктура. Її формує комплекс галу­зей, пов'язаних з відтворенням трудових ресурсів: охорона здоров'я, освіта, роздрібна торгівля, пасажирський транс­порт, житлово-комунальне господарство, сфера організа­ції дозвілля; туризм, громадське харчування, служба побуту тощо;

6. ринкова інфраструктура. Це сукупність взаємодію­чих інститутів ринкової економіки, які виконують функ­ції щодо забезпечення оптимального режиму функціону­вання економіки регіону.

7. інституційна інфраструктура. Вона охоплює ком­плекс галузей і сфер діяльності, що здійснюють макроекономічне регулювання економіки, підтримуючи оптималь­ні макроекономічні пропорції її розвитку;

8. екологічна інфраструктура. Вона є наслідком взає­модії суспільства (виробництво і населення) і природи, яка проявляється в процесі природокористування. Екологічна інфраструктура включає використання природних умов та ресурсів, відновлення і охорону природних багатств, моні­торинг навколишнього середовища, ліцензування приро­докористування тощо.

9. рекреаційна підсистема. Вона на регіональному рівні представлена мережею рекреаційних підприємств і підприємств, що забезпечують їх функціонування, а за значенням наближена до соціальної інфраструктури;

10) політична підсистема, яка визначається активні­стю політичних сил, їх впливом на організацію політично­го життя суспільства і темпи розвитку продуктивних сил досліджуваної території через реалізацію економічної та регіональної політики тощо.