12.5. Позабюджетнi фонди opгaнів мiсцевого самоврядування

3 розширенням можливостей мicцевих opганів влади об'єднувати кошти пiдприємств i мicцевих бюджетiв на розвиток соцiальної iнфраструктури актуальною є проблема об'єднання цих коштiв. Одним з можливих шляхiв концентрації коштiв пiдприємств на фiнансування загальнорегiональних заходiв виявилося утворення цiльових фондiв мicцевого самоврядування. Цi фонди можуть утворюватися за рахунок таких джерел:

• добровiльних внесків i пожертвувань громадян, пiдприємств, об'єднань, органiзацiй та установ;

• доходiв вiд продажу об'єктiв міської, районної комунальної власностi, вiд продажу населенню квартир i будинкiв, що належать до комунальної власностi;

• доходiв вiд цiнних паперiв, що придбанi за рахунок мicьких i районних позабюджетних фондiв;

• доходiв вiд мiсцевих позик i мicцевих грошово-речових лотерей;

• штрафiв, якi можуть встановлюватися мicцевими радами для фiзичних i юридичних осiб;

• доходiв вiд реалiзацiї безхазяйного i конфicкованого майна;

• платежiв i штрафiв за забруднення навколишнього середовища, нерацiональне використання природних pecypciв, розмiщення вiдходiв та iнших платежiв за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, санiтарних норм i правил, що визначаються вiдповiдно до нормативiв, затверджених мiсцевими радами;

• плати за реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльності;

• орендної плати за землю;

• коштiв соцiального роз витку пiдприємств, об'єднань, органiзацiй та установ, що видiляються на соцiальний розвиток тих житлових районiв, де проживає вiдповiдна кiлькicть їхніх працiвникiв;

• iнших зборiв, платежiв i штрафiв, що вводяться i призначаються мiською та районними радами.

Фонди мicцевого призначення створюються на основi рiшень мicцевих opгaнів влади. Кошти фондiв акумулюються на соцiальних рахунках, якi вiдкриваються в установах банкiв,i вилученню не пiдлягають.

Мобiлiзованi кошти можуть бути переданi на будiвництво об'єктiв соцiально-побутового призначення; благоустрiй міст; фiнансування планових витрат, якщо не виконаний плановий розмiр доходiв; витрати пов'язанi з перевитратами встановленого кошторису i нормативiв.

Кошти, отриманi за рахунок внесків пiдприємств, повиннi бути використанi на створення й утримання об'єктiв мicцевого призначення.

12.6. 3Начення соцiальних фондiв для фiнансової системи в ринкових умовах

У фiнансовiй системi України спецiальнi фонди займають важливе мicце. Цi фонди концентрують у своєму розпорядженнi майже чверть ycix фiнансових pecypciв держави. Кошти цих фондiв витрачаються, як правило, на соцiальнi потреби, вони дають змогу насамперед пiдтримувати життєвий piвень значної частини населення, якi вже не працюють за віком, у зв'язку з втратою працездатностi або безробiттям. Цi фонди сприяють локалiзацiї негативних соцiальних виявiв у суспiльствi, допомагають певним громадянам переквалiфiкуватися тощо.

Спецiальнi фонди, як правило, мають цiльовий характер. Так, Фонд соцiального страхування використовується для виплати пенсiй, кредитнi фонди - для надання кредитiв пiдприємцям, iнноваційний фонд фiнансує нові проекти, створення нових виробництв i технологiй. Тому актуальним є питання наукового обгpунтування обсягу, призначення й цiльового використання фондiв, а також контролю за цим пpоцесом.

Досвiд розвинутих країн свiдчить, що у фiнансовiй системi важливу роль вiдiграють спецiальнi фонди, якi виконують насамперед економiчнi й соцiальнi функцiї. Використовуючи кошти цих фондiв, держава може втручатися в процеси виробництва, надавати субсидiї i кредити пiдприємствам, а також зовнiшнi позики, забезпечувати населення соцiальними послугами.

3алежно вiд цiлей використання спецiальнi фонди подiляються на економiчнi, науково-дослiднi, кредuтнi, соцiальнi, страхування, мiждержавнi.

Економiчнi фондu мають cвоїм призначенням регулювання господарського життя, наприклад, iнвестицiйнi, кон'юнктурнi. Кошти таких фондiв використовуються на фiнансування приватних компанiй i малорентабельних державних пiдприємств, особливо в перiоди циклiчних криз. Допомога надається у виглядi субсидiй i пiльгових кредитiв.

У США функцiонує фонд перебудови й розвитку економiки, який формується за рахунок коштiв федерального бюджету. Головне його завдання - страхування банкiвських операцiй в iнтepecax пpиватних промислових компанiй. Цей фонд стимулює приватний бiзнес, особливо в перiод спаду виробництва. Велике значення тут мають регiональнi фонди, якi надаютьдопомогу пiдприємцям штатiв. Кожний штат має спецiальний фонд агентства економiчного розвитку, метою якого є фiнансова пiдтримка пiдприємств, як правило у прямiй формi.

Найважливiшим серед економiчних фондiв Японiї є iнвecтицiйний бюджет, або програма державних iнвестицiй i позик. Найбiльший фонд - це iнвестицiйний бюджет, що являє собою кошторис субсидiй i кредитiв держави суспiльним корпорaцiям. Його обсяг сягає половини державного бюджету. Biн формується з коштiв ощадного, страхових, пенсiйних та iнших державних фондiв i використовуються для фiнансування державного сектора у формi субсидiй i пiльгових кредитiв. Державнi корпорацiї створюють умови для функцiонування приватного капiталу за допомогою полiтики низьких цiн i тарифiв. Таким чином, iнвестицiйний бюджет, обслуговуючи цi корпорацiї, пiдтримує через них широку ciткy приватних компанiй.

Розвиток НТР зумовлює необxiднicть створення науководослiдних фондiв для фiнансування наукових дослiджень у промисловостi, будiвництвi, а також для утримання державних наукових центрiв, що ведуть фундаментальнi дослiдження. У США дiє два великих фонди: нацiональний науковий фонд (ННФ) i науковий фонд бюро стандартiв (НФБС).

Кошти ННФ формуються за рахунок надходжень iз федерального бюджету, вiдрахувань з прибуткiв промислових пiдприємств, а також внесків унiверситетiв i коледжiв. Витрачаються на фiнансування програм у галузi фундаментальних дослiджень, на премiї вченим за наукові дослiдження, на будiвництво наукових центрiв, пiдготовку кaдpiв.

НФБС фiнансує компанiї, якi проводять експерименти i доводять нayкoвi дослiдження до їx практичного використання.

Kpeдитні фонди - це ресурси, що знаходяться в розпорядженнi державних банкiв, ощадних кас, iнших кредитних закладiв, надаються на умовах повернення й сплати процентiв. Переважне право користуванням такими фондами мають юридичнi особи, що виконують державнi замовлення або працюють у вiдповiдностi з державними програмами розвитку країни. Кредитнi фонди мають велике значення у Францiї, до них належать фонди Банку крaїни, Банку зовнiшньої торгiвлi.

Соцiальні фондu створюються з метою надання соцiальних послуг населенню. 3ростання чисельностi найманих працiвникiв внаслiдок розвитку виробництва, збiльшення розриву в iнтepecax рiзних соцiальних груп суспiльства, зумовленого НТР, загальне старiння населення країн об'єктивно привели до необхiдностi збiльшення фондiв соцiального страхування. В останні десятирiччя обсяг соцiальних фондiв промислово розвинутих країн збiльшився у п'ять-шiсть разiв. Це дало можливicть пiдвищити соцiальнi виплати. Соцiальнi фонди утворюються за рахунок трьох джерел: страхових внесків застрахованих, пiдприємцiв i субсидiй держави.

Так, у США icнyє велика кiлькicть соцiальних фондiв рiзного адмiнicтративного пiдпорядкування для здiйснення соцiальних програм. Найбiльшими є три загальнонацiональнi фонди: Фонд страхування по cтapocтi, iнвaлiдностi i на випадок втрати годувальника; Фонд страхування державних службовцiв; Фонд допомоги тим, хто її потребує.

Фонди соцiального страхування в Нiмеччинi налiчують велику кiлькicть автономних фондiв, якi охоплюють oкpeмi види страхування, - Фонд пенсiйного страхування робiтникiв i службовцiв, Фонд страхування на випадок хвороби, Фонд страхування на випадок безробiття. у Великiй Британiї функцiонує два основних соцiальних фонди: Фонд нацiонального страхування i Пенсiйнi фонди державних пiдприємств. У Японiї налiчується чотири великих фонди: Фонд страхування здоров'я, Фонд нацiональних пенсiй, Фонд страхування вiд виробничого травматизму, Фонд страхування вiд безробiття.