4.4. Формування фiнансових резулътатiв суб'єктiв господарювання

Фiнансовими результатами дiяльностi суб'єктiв пiдприємництва є прибуток або збиток. Дiяльнiсть пiдприємств у сферi фiнансових результатiв спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподiл i використання, а за наявностi збиткiв - на встановлення їx причин та джерел покриття.

Досягнення позитивного, збалансованого з потребами фiнансового результату забезпечується цiлеспрямованим управлiнням процесом формування прибутку на основi комплексного урахування всiх зовнiшнiх та внутрiшнiх чинникiв, що впливають на виробництво та реалiзацiю товарiв, робiт, послуг.

Фiнансовi результати iнтeгpoвaнo вiдображають кiлькiснi й якiснi чинники дiяльностi пiдприємств. Управлiння формуванням та розподiлом прибутку грунтується на впливi на нього через фактори, що визначають фiнансовi результати. Оскiльки прибуток (чи збиток) є iнтегрованим показником, то на нього впливають yci фактори дiяльностi пiдприємств. Залежно вiд рiвня дiї вони подiляються на макро- i мiкроекономiчнi.

До макроекономічних факторiв належать тi, що характеризують ситуацiю на ринку, тобто збалансованiсть попиту i пропозицiї. Дiяльнiсть пiдприємства починається з маркетингових дослiджень з метою визначення його мiсця на ринку, прогнозування вiдповiдних змiн. Пiдприємство не може безпосередньо впливати на цi чинники, однак воно мусить максимально їx враховувати. Безглуздо випускати продукцiю, яка потiм не матиме збуту. Змiна ситуацiї на ринку (поява нових товаровиробникiв, нових iдентичних товapiв, переорiєнтування попиту на iншi товари) може iстотно вплинути на piвнoвагy попиту i пропозицiї, що вiдiб'ється на обсязi продажу i цiнах, а в пiдсумку - на фiнансових результатах.

Мікроекономічні фактори вiдображають дiяльнiсть самого підприємства. Вони подiляються на двi групи: технiко-економiчні та комплексні.

Система технiко-економiчниx факторiв визначається характером i умовами формування прибутку в тiй чи iншiй галузi. Розглянемо її на прикладi основної галузi - промисловостi. Модель формування прибутку в промисловостi зображена на cxeмi 15:

Як видно зi схеми, на прибуток у промисловостi впливають такi фактори:

- обсяг виробництва товару;

- цiна за одиницю продукцiї;

- собiвартiсть одиницi продукцiї.

В iнших галузях цi фактори є iдентичними за змiстом. Таким чином видiляються три узагальнюючi фактори: обсяговий, цiновий i собiвартiсний. Обсяг продажу i цiна дiють прямо пропорцiйно, собiвартiсть - обернено пропорцiйно. Цi фактори впливають на фiнансовi результати як кожен окремо, так i сукупно. Їx сукупна дiя вiдображається в iнтегрованиx факторах асортименту i структури продукцiї (послуг, робiт).

Вплив фактора асортименту проявляється в установленнi певного набору товapiв, робiт i послуг з рiзними цiнами i собiвартiстю. Зрозумiло, що змiна одного товару на iнший (з iншим piвнем прибутковостi) веде до збiльшення чи зменшення загальної маси прибутку. Звичайно, пiдприємство намагається випускати найбiльш рентабельнi товари з метою максимiзацiї прибутку. Разом зтим необхiднiсть утримувати певну нiшу на ринку обумовлює випуск i менш рентабельних товapiв.

Дiя фактора структури за своїм характером подiбна до впливу асортименту. Однак у даному разi змiнюється не номенклатура товарів (робiт, послуг), а питома вага окремих з них у загальному випуску. Збiльшення питомої ваги бiльш рентабельних товapiв (робiт, послуг) за рахунок менш рентабельних веде до збiльшення загальної маси прибутку, i навпаки. Водночас можливостi пiдприємств впливати на прибуток через даний фактор досить обмеженi, оскiльки структура випуску продукцiї та надання послуг визначаються потребами ринку.

Обсяговий, цiновий та собiвартiсний фактори за характером дiї є узагальнюючими. В них у кiнцевому пiдсумку вiдображаються показники виробництва i реалiзацiї продукцiї. У свою чергу, на них впливає безлiч первинних факторiв. Цей вплив має системний характер, пов'язаний з пiдпорядкованiстю факторiв мiж собою. Система факторiв формування фiнансових результатiв зображена на cxeіi 16.

Прибуток чи збиток пiдприємств установлюється на пiдставi балансу. Фiнансовий результат визначається як рiзниця мiж валовими доходами i валовими витратами. За економiчним змiстом він мiстить двi складовi - прибуток вiд виробничої дiяльностi i прибуток (збиток) вiд фiнансових операцiй. Переважну частину становить прибуток вiд основної виробничої дiяльностi. Biн формується за рахунок реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг) i залежить вiд двох чинникiв: суми прибутку у виробленiй продукцiї i змiни частки прибутку у залишках нереалiзованої продукцiї. Маса прибутку у виробленiй продукцiї визначається трьома узагальнюючими показниками: обсяг виробництва, цiна, собiвартiсть.

Обсяг виробництва залежить вiд трьох груп факторiв, якi характеризують складовi елементи виробничого процесу, а саме: використання основних фондiв, трудових i матерiальних ресурciв. З кожного напрямку виокремлюються два види факторiв - екстенсивнi та iнтенсивнi. Екстенсивними факторами є фондо- i матерiалозабезпеченiсть, чисельнiсть працюючих, iнтенсивними - фондо- i матерiаловiддача, продуктивнiсть працi.

Фондозабезпеченiсть вiдображає достатнiсть або недостачу фондiв для ведення виробничого процесу. Вона характеризується рухом фондiв, тобто введенням у дiю нових потужностей i замiною зношених та застарiлих фондiв, а також структурою фондiв, яка дає змогу забезпечити вci сторони виробничої дiяльностi. Фондовiддача залежить вiд технiчного стану основних фондiв, який характеризується piвнем фiзичного i морального зносу, та вiд ефективностi використання фондiв, що визначається коефiцiєнтом змiнностi та вiдсутнiстю втрат вiд неповного використання основних засобiв.

Вплив трудових чинникiв визначається забезпеченiстю кадрами та продуктивнiстю працi. Кадрова забезпеченiсть характеризується чисельнiстю персоналу, яка залежить вiд його руху (прийняття, звiльнення), та структурою працюючих (робiтники, службовцi, менеджери, обслуговуючий персонал та iн.). Продуктивнicть працi залежить вiд рiвня квалiфiкацiї, виробiтку на одного працiвника та використання робочого часу.