- •З програми військової підготовки студентів
- •5,45Мм автомат Калашникова ак74 і кулемет Калашникова рпк74 та боєприпаси до них.
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова автомата (кулемета). Поняття про роботу частин і механізмів автомата (кулемета).
- •2. Порядок неповного розбирання і складання автомата (кулемета).
- •3. Боєприпаси до ак74.
- •Порядок неповного розбирання та складання.
- •Загальна будова і принцип дії пострілів до гранатомета рпг-7в
- •Ручний протитанковий гранатомет рпг-7в та 40 мм підствольний гранатомет гп-25.
- •1. Призначення, бойові властивості, загальна будова гранатомета рпг‑7в. Неповне розбирання і складання гранатомета.
- •Бойові властивості гранатомету
- •Загальна будова.
- •3. Призначення, бойові властивості і загальна будова гранатомета гп-25. Неповне розбирання і складання гранатомета
- •"Підготовка озброєння механізованого відділення до бойового застосування".
- •1. Перевірка бою та приведення до нормального бою автомата ак74 і кулемета рпк74.
- •Порядок перевірки бою
- •Приведення до нормального бою:
- •2. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета рпг-7в.
- •Ручні осколкові гранати
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова ручних гранат ргд‑5, рг-42, рго, ргн, ф-1 та запалів до них
- •Основні бойові характеристики ручних гранат
- •2. Робота частин і механізмів запалу узргм при метанні гранати
- •3. Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами.
- •Реактивні протитанкові гранати (рпг).
- •1. Призначення бойові властивості і загальна будова реактивних протитанкових гранат.
- •Загальна будова гранат
- •Граната рпг-18 складається із таких основних частин:
- •2. Принцип дії реактивних протитанкових гранат.
- •3. Підготовка гранат до застосування. Заходи безпеки при поводженні з реактивними протитанковими гранатами..
- •7.62 Мм кулемети калашникова пкм і пкт.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета пкм та пкт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •2.Неповне розбирання і складання кулеметів пкм і пкт.
- •3. Боєприпаси до кулеметів. Порядок спорядження стрічки патронами.
- •7.62 Мм снайперська гвинтівка Драгунова свд
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гвинтівки свд.
- •Снайперська гвинтівка складається із таких основних частин і механізмів:
- •2. Загальна будова прицілу до снайперської гвинтівки свд- псо – 1. Порядок підготовки прицілу до роботи.
- •3. Неповне розбирання і збирання гвинтівки свд.
- •Порядок неповного розбирання гвинтівки.
- •Порядок збирання гвинтівки після неповного розбирання.
- •30 Мм автоматичний гранатомет на станку агс-17.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •2. Неповне розбирання та складання гранатомета.
- •3. Боєприпаси до гранатомета.
- •9 Мм пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова пістолета пм. Порядок неповного розбирання і складання пістолета.
- •Вагові та лінійні дані 9-мм пістолету Макарова (пм)
- •Порядок неповного розбирання пм
- •Збирання пістолета проводять у зворотній послідовності.
- •2. Боєприпаси до пм. Спорядження магазина. Устрій патрона
- •3. Прийоми та способи стрільби із пістолета. Заходи безпеки при стрільбі.
- •14,5 Мм крупнокаліберний кулемет владімірова кпвт.
- •Призначення, бойові властивості і загальна будова кулемета кпвт. Принцип дії автоматики кулемета.
- •Бойові властивості кулемета кпвт
- •Неповне розбирання і складання кулемета.
- •Боєприпаси до кулемета кпвт. Порядок спорядження стрічки набоями.
- •30 Мм. Автоматична гармата 2а42.
- •1. Призначення, бойові властивості і загальна будова гармати 2а42. Принцип дії автоматики гармати.
- •2. Неповне розбирання та складання гармати 2а42.
- •Порядок неповного розбирання.
- •3. Боєприпаси до гармати 2а42. Спорядження стрічки снарядами.
- •Система управління вогнем бмп-2 (сув бмп-2)
- •1. Призначення , властивості та склад сув бмп-2. Розміщення елементів сув в бойовому відділенні. Режими роботи стабілізатора.
- •2. Підготовка стабілізатора до роботи в різних режимах.
- •Перед вмиканням стабілізатора:
- •3. Призначення, характеристика і загальна будова прицілів бпк-2-42, 1пз-3 та приладу спостереження ткн – 3б
- •Боєкомплект бмп-2. Система живлення гармати 2а42 і кулемета пкт.
- •1. Склад та розміщення боєкомплекту бмп-2.
- •2. Система живлення 2а42. Загальна будова, спорядження та укладання стрічок зі снарядами.
- •3. Система живлення кулемета пкт. Спорядження та укладання стрічок.
- •1. Вивірка прицілу бпк-2-42. Перевірка бою зброї
- •2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2а42.
- •Управління вогнем механізованого відділення у обороні
- •1. Робота командира механізованого відділення з організації вогню у обороні. Тактична обстановка.
- •Організація вогню:
- •Організація спостереження.
- •Варіант постановки задачі спостерігачу:
- •Оцінювання місцевості:
- •Вибір і облаштування вогневих позицій:
- •Постановка вогневих задач:
- •Підготовка вихідних даних для стрільби:
- •Складання картки вогню відділення.
- •2. Управління вогнем механізованого відділення у ході оборонного бою. Управління вогнем.
- •Подавання команд на відкриття вогню.
- •Основи зовнішньої балістики.
- •1. Явище пострілу. Постріл та його періоди.
- •2. Початкова швидкість кулі.
- •3. Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола.
- •1. Вплив умов стрільби на політ кулі (гранати). Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Відхилення температури повітря від табличної.
- •Відхилення атмосферного тиску повітря.
- •Урахування кута місця цілі.
- •Визначення поправок на рух цілі.
- •Поправки напрямку на фронтальній рух цілі з швидкістю 3 м/сек.
- •3. Правіла стрільби з гранатомету рпг-7в по цілям що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
- •Виконання нормативу № 13 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання рпг-7в:
- •Виконання нормативу № 14 свд. “Складання снайперської гвинтівки свд після неповного розбирання”.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок складання свд після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу № 14 рпг-7в.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 гп-25.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок неповного розбирання гп-25:
- •Відокремити корпус ударно-спускового механізму з казенником та рукояткою від стволу:
- •3. Відокремити вісь корпусу та перевідник :
- •Виконання нормативу № 13 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Виконання нормативу № 14 агс-17.
- •Умови виконання нормативу:
- •Оціночні показники:
- •Порядок збирання агс-17 після неповного розбирання:
- •Виконання нормативу №13 кпвт “Неповне розбирання кулемету кпвт”
- •Умови виконання нормативу :
- •Оціночні показники:
- •Порядок виконання нормативу:
- •“Збирання кулемету кпвт після неповного розбирання”
2. Правила стрільби з автомата ак74 та кулемета рпк74 по цілях, що з’являються та рухаються. Розв’язання вогневих задач.
При стрільбі із стрілецької зброї вихідними установками для стрільби є :
а) для зброї з відкритим (механічним прицілом):
- установка прицілу(приціл);
- точка прицілювання.
б) для кулеметів:
- цілик;
- установка прицілу(приціл);
- точка прицілювання.
в) для зброї з оптичним прицілом:
- установка прицілу (приціл);
- приціл;
- прицільна марка.
В умовах, близьких до табличних, або коли вимагається негайне відкриття вогню вихідні установки призначаються:
- приціл – відповідно до дальності до цілі;
- прицільна марка – центральний косинець, або цілик – „нуль”;
- точка прицілювання – центр цілі по високих цілях і під ціль, коли ціль незначна по висоті.
Якщо умови стрільби відрізняються від табличних, то до вихідних установок вводять поправки стрільби по дальності і по напрямку.
Відхилення температури повітря від табличної.
При стрільбі взимку з АК-74, РПК-74, ПКМ і СВД на дальності понад 400 м при температурі повітря від -10ºС до -25ºС точку прицілювання вибирати на верхньому краї цілі.
При температурі повітря нижче -25ºС приціл, відповідний до дальності до цілі, збільшувати на одну поділку (Пр+1).
У літніх умовах на усі дальності стрільби приціл призначати відповідно до дальності до цілі.
Приклад 1. Визначити вхідні установки для стрільби з ручного кулемета РПК-74 по гранатомету на Д=400 м., якщо температура повітря – 15ºС.
Вихідні установки:
- приціл 4;
- точка прицілювання – верхній край цілі.
Відхилення атмосферного тиску повітря.
Із збільшенням атмосферного тиску збільшується щільність повітря, внаслідок чого збільшується опір повітря і зменшується дальність польоту кулі. При зменшенні тиску – навпаки.
На рівнинній місцевості відхилення атмосферного тиску на політ кулі не впливає, а при стрільбі у горах на кожні 100 м підйому атмосферний тиск знижується в середньому на 1,2 кПа, що необхідно враховувати при визначенні вихідних установок.
При стрільбі із стрілецької зброї калібром 5,45 мм. на дальність понад 400 м, а із зброї під гвинтівочний патрон - на дальності понад 700 м якщо висота вогневої позиції над рівнем моря менше 2000 м, приціл не змінюють, а точку прицілювання вибирають на верхньому краї цілі.
Якщо вогнева позиція знаходиться на висоті більше 2000 м, то приціл, відповідний до дальності до цілі, зменшують на одну поділку (Пр-1).
Урахування кута місця цілі.
При стрільбі у горах необхідно враховувати і перевищення цілі над вогневою позицією (або навпаки), тобто враховувати величину кута місця цілі.
При стрільбі у горах знизу угору або згори униз на дуальностях понад 700 м, при кутах місця цілі від ±15 до ±30 градусів точку прицілювання вибирати на нижньому краю цілі. Якщо кут місця цілі більше ±30 градусів, приціл зменшують на одну поділку (Пр-1).
Приклад 2. Визначити вихідні установки для стрільби із автомата АК-74 по кулемету на дальності 500 м; висота вогневої позиції 2200 над рівнем моря; кут місця цілі +35 градусів.
Рішення: З урахуванням перевищення вогневої позиції над рівнем моря на 2200 приціл зменшують на одну поділку (Пр-1).
З урахуванням кута місця цілі +35 градусів приціл зменшують на одну поділку (Пр -1).
Висновок: установка прицілу буде (5-1-1)=3.
Поправки дальності на повздовжній вітер попутний або зустрічний на усіх дальностях стрільби не призначаються.
Поправки на боковий вітер.
Боковий вітер викликає відхилення куль від площини стрільби у ту сторону, куди він дує. Відхилення куль при косому вітрі буде вдвічі менше, ніж при фланговому.
При стрільбі із стрілецької зброї калібром 5,45 мм і під гвинтівочний патрон при швидкості вітру 4-6 м/сек винесення точки прицілювання у ту сторону звідки дує вітер (поправки напрямку стрільби) визначають:
- у фігурах – (Пр-2)/2;
- у тисячних – Пр/3.
При внесенні поправок на боковий вітер за допомогою цілика, його необхідно пересувати:
- якщо вітер зліва – ліворуч;
- якщо вітер справа – праворуч.
Якщо вітер косий, поправку призначають у два рази менше. Якщо швидкість вітру буде більшою, ніж 4-6 м/сек., то у стільки разів вона буде більшою, за швидкість помірного вітру, у стільки ж разів збільшують поправку.
