Тематика курсу

Тема 1

Зовнішня політика України як об’єкт дослідження.................................2 год.

Тема 2

Концептуальні принципи зовнішньої політики України………..……..2 год.

Тема 3

Участь України у діяльності ООН ............................................................2 год.

Тема 4.

Основні напрями стратегічного партнерства України............................2 год.

Тема 5

Безпековий вимір зовнішньої політики України……………………….2 год.

Тема 6.

Економічний вимір зовнішньополітичної діяльності України……….2 год.

Тема 7.

Національні інтереси України на пострадянському просторі................2 год.

Тема 8.

Відносини України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки..2 год.

ТЕМА 1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Міжнародні відносини та зовнішня політика: сутність, принципи реалізації та основні актори.

2. Національні інтереси та зовнішня політика держави. Типи зовнішньої політики держави.

3. Теоретико-методологічні основи дослідження зовнішньої політики України. Основні історичні періоди її становлення та розвитку.

РЕФЕРАТИ

1. Взаємовплив та співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики держави.

2. Зовнішня політика України на різних етапах її державності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Віднянський С. В. Зовнішня політика України як предмет історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи / С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов // Український історичний журнал. – 2001. – Вип. 4. – С. 41-57.

2. Віднянський С. В. Зовнішня політика України: Виклад за програмою підготовки магістрів зовнішньої політики / Віднянський С. В. – К.: ДЕМІД, 2006. – 76 с.

3. Дробот Г. А. Методология исследования внешней политики: возможности неореализма и принцип уровней анализа / Дробот Г. А. // Вестник Московского университета. – Серия 18. Социология и политология. – 2007. – №4. – С. 20-33.

4. Зовнішня політика України: перші підсумки та перспективи 2008 року: матеріали «круглого столу», 4 квіт. 2008 р. [Електронний ресурс] / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К.: НІСД, 2008. – 98 с. – Режим доступу до джерела: http://www.niss.gov.ua/book/vidannya/stil.pdf

5. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / Анатоль Камінський. – Львів: Світ, 1995. – 144 с.

6. Косолапов Н. А. Тема 8. Анализ внешней политики: основные направления исследований / Н. А. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №2. – С. 77-85.

7. Кочетков В. В. Внешняя политика государства в XXI веке: теория(и), методология, прикладной анализ [Електронний ресурс] / В. В. Кочетков // Вестник Московского университета. – Серия 18. Социология и политология. – 2008. – № 4. – Режим доступу до джерела: http: //www.socio.msu.ru/documents/vestnik/archive/vestnik-4-08.doc

8. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручник / М. З. Мальський, М. М. Мацях. – К.: Знання, 2007. – 461 с.

9. Мировая политика и международные отношения: Учеб. пособие / [Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова]. – СПб: Питер, 2008. – 443 с.

10. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І. О. Овсій. – К.:Либідь, 1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-8.html

11. Основи політичної науки: Курс лекцій: У 4-х т. / [Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старецька та ін.]: За ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. – Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.

12. Пасічник Н. С. Концептуальні моделі зовнішньої політики Ґ. Еллісона [Електронний ресурс] / Пасічник Н. С. // Політологічний вісник. Зб. наук. праць. − К.: «ІНТАС», 2009. − Вип. 41. − С. 113-123. – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pv/2009_41.pdf

13. Поздняков Э. А. Внутренняя и внешняя политика. Парадоксы взаимосвязи / Поздняков Э. А. // Междунар. жизнь. – 1989. – №10. – С. 49–60.

14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

15. Цыганков А.П. Ганс Моргентау: взгляд на внешнюю политику // Власть и демократия. Зарубежные ученые о политической науке. – М., 1992. – 280 с.– С. 163 – 164.

16. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник для студ. ВНЗ / Л. Д. Чекаленко. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.

17. Ярошко О. З. Кросдисциплінарний характер дослідження феномену зовнішньої політики України [Електронний ресурс] / Ярошко О. З. // Режим доступу до джерела: http://www.confcontact.com/2009_03_18/is6_yaroshko.htm

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розгляд першого питання необхідно розпочати з розкриття змісту таких понять як «міжнародні відносини», «міжнародна політика», «зовнішня політика», «геополітика», «дипломатія», врахувати широкий спектр наукових трактувань цих явищ [5, с. 5–11; 6-7; 8–9; 11, с. 11-24; 14, с. 420-425; 16, с. 30-39]. Особливу увагу слід звернути на співвідношення цих понять. У цьому питанні доцільно розглянути основних суб’єктів, які діють на міжнародній арені, виокремивши їх основні риси та особливості взаємодій. Окремого розгляду потребують основні підходи щодо визначення прикладних принципів, якими керуються (або повинні керуватися) держави у своїй зовнішньополітичній діяльності, а також теоретико-методологічні підходи щодо загальних принципів діяльності усіх суб’єктів міжнародних відносин [8-9; 11, с. 425-433; 16, с. 8-39, 120-150].

У другому питанні доцільно зосередити увагу на національних інтересах держави у міжнародних стосунках, які визначають спосіб дії держави на міжнародній арені, її зовнішньополітичну діяльність. У цьому питанні також слід розглянути основні підходи до розуміння зовнішньої політики держави та її класифікацію, що ґрунтується на складній комбінації критеріїв (за співвідношенням цілей та засобів дій держав у міжнародному середовищі, за активністю, за ситуацією прийняття політичних рішень тощо). У процесі аналізу варто висвітлити теоретичні погляди щодо проблем визначення типу зовнішньої політики України. Для цього слід розглянути доктринальні основи зовнішньої політики нашої держави, у яких закладені шляхи становлення ефективних її взаємодій з основними суб’єктами міжнародних відносин [6–7; 8, с. 187–199; 9, с. 266–269; 12; 14, с. 532–535; 15].

Розгляд третього питання потрібно розпочати із з’ясування стану наукового дослідження зовнішньополітичної діяльності України, також варто висвітлити теоретичні напрями та наукові дисципліни, у рамках яких аналізується вітчизняна зовнішня політика та пов’язані з нею явища та процеси. Йдеться про дослідження реалізації стратегічних та тактичних напрямів зовнішньої політики України, проблем забезпечення світової та національної безпеки, встановлення та розвитку зовнішньополітичних та дипломатичних зв’язків України з різними країнами світу та міжнародними організаціями. Особливу увагу у цьому питанні слід зосередити на загальній характеристиці основних періодів зовнішньополітичної історії України. При розгляді третього питання рекомендується заслухати і обговорити другий реферат [1–2; 4; 10; 16, с. 13–31; 17].

У першому рефераті слід зосередитись на проблемах взаємозалежності внутрішньодержавних та міжнародних відносин. Дослідники стверджують про їх сталий взаємозв’язок та взаємообумовленість, водночас окремі з них визначають «примат зовнішньої політики», що означає пріоритетність впливу міжнародного середовища на внутрішню політику та інші суспільні відносини в державі. Існує і протилежна їй теорія, яка визначає, що власне внутрішні відносини в державі, її стан та рівень могутності роблять державу активним чи пасивним учасником міжнародних відносин, визначають її можливості та інтереси. Таким чином, необхідно проаналізувати співвідношення цих теорій, що дає можливість зрозуміти подвійну природу зовнішньої політики, в тому числі й зовнішньої політики України [3; 6–7; 11; 13].

У другому рефераті слід детально проаналізувати умовні періоди, які виділяються дослідниками у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики за критерієм історичного розвитку нашої держави. Йдеться про особливості здійснення зовнішньої політики періоду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, Польсько-Литовської доби, часів Козацької держави, про специфіку зовнішньополітичної діяльності на початку ХХ століття, про зовнішню політику УРСР, та зовнішньополітичну діяльність сучасної України [1–2; 10; 11; 17].