Природні гази
Природні гази містять від 80 до 97% метану, 0,5-4 % етану, до 1,5% пропану, бутан, азот та інші домішки. З природного газу добувають ацетилен, синтез-газ(суміш СО і Н20), водень, газову сажу (дрібнодисперсний вуглець), хлоропохідні продукти.
Ректифікацією при низькій температурі з природного газу виділяють етан, пропан, бутан, які також використовують як пальне і сировину для органічного синтезу.
Кам’яне вугілля
Кам’яне вугілля є важливим джерелом ароматичних та гетероциклічних сполук. Головним процесом переробки кам’яного вугілля є коксування. Для цього вугілля нагрівають у спеціальних камерах - коксових батареях без доступу повітря до температури 1200-1300оС. При цьому утворюються чотири основних продукти: кокс, кам’яновугільна смола, аміачна вода, коксовий газ.
Кам’яновугільна смола шляхом фракційної перегонки розділяється на кілька фракцій (табл. 1.2).
Таблиця 1.2.
Продукти перегонки кам’яновугільної смоли
Фракція |
Температура кипіння, оС |
Основні продукти |
легкий олій
середній олій важкий олій антраценовий олій залишок (пек) |
до 170
170-230 230-270 270-340 - |
ароматичні вуглеводні (бензен, толуєн, ксиле-ни) феноли нафталін антрацен
|
Коксовий газ складається з метану, етилену, пропілену, водню, оксиду вуглецю (ІІ). Крім того, в 1 м3 коксового газу міститься приблизно 30 г бензену і 10 г толуєну.
В 20-30-ті роки ХХ ст. в Німеччині були розроблені промислові методи одержання з вугілля рідких вуглеводнів, які можна використовувати як моторне паливо. Для добування суміші рідких вуглеводнів вугілля гідрують за методом Бергіуса або перетворюють на синтез-газ (суміш СО та Н2), з якого синтезують алкани, спирти тощо.
Інші джерела
Такі органічні речовини як клітковина, крохмаль, вуглеводи, рослинні та ефірні олії, терпени, смоли тощо, є продуктами життєдіяльності рослин і добуваються з них.
Органічні речовини тваринного походження — білки, ферменти, гормони, також використовують як сировину для органічного синтезу.
Перспективним джерелом органічних сполук є океан, оскільки в морських рослинах та планктоні міститься основна маса органічних речовин нашої планети.
Актуальним сьогодні є використання сировини із вiдходiв виробництв, продукції сiльського та лiсового господарства, торфу. У широкому розумінні відходи — це все те, що людина викидає на планету в результаті життєдіяльності та господарювання. Відходи виробництва — це матеріальні залишки виробничого процесу, які втратили свою споживчу вартість. Розвиток виробництва та збільшення обсягів споживання спричинили нагромадження на планеті такої кількості відходів, яка стала загрожувати здоров’ю людей та довкіллю. Тільки 1-1,5% природних ресурсів необхідне для виробництва продукції, а 98 % надходить у природне середовище у вигляді відходів. За сучасних умов обсяги відходів перевищують здатність екосистем їх нейтралізувати.
Кількість відходів, що утворюються на промислових виробництвах можна визначити за матеріальним індексом виробництва, тобто за сумарними витратами сировини та допоміжних матеріалів на одну тонну готової продукції. При відсутності відходів матеріальний індекс виробництва дорівнює одиниці. На сучасних виробництвах він, як правило, значно більший. Так, наприклад, у виробництві барвників він коливається від 10 до 30.
Середній рівень залучення відходів (вторинних ресурсів) в Україні складає 12 %, причому ефективні напрямки переробки відходів становлять лише 3-5 %, що в 7-8 разів нижче, ніж у розвинутих країнах. Ось чому залучення вторинних ресурсів у господарський обіг є важливим фактором оздоровлення екологічної ситуації. Це пiдвищує екологiчний рiвень технологiй i є критерiєм науково-технiчного розвитку цивiлiзованого суспiльства.