3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт еом та пеом

3.1. Мікроклімат

Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам СН 4088-86, СН 2152-80, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76 (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Норми мікроклімату для приміщень з вдт еом та пеом*

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ºC не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	легка-Iа	22 ‒ 24	40 ‒ 60	0,1
	легка-Iб	21 ‒ 23	40 ‒ 60	0,1
Теплий	легка-IIа	23 ‒ 25	40 ‒ 60	0,1
	легка-IIб	22 ‒ 24	40 ‒ 60	0,2

Примітка. Легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105 – 140 Вт (90 – 120 ккал/год) – категорія Iа та 141 – 175 Вт (121 – 150 ккал/год) – категорія Iб.

* ДСН 3.3.6.042-99.

Таблиця 2

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт еом та пеом*

Рівні	Число іонів в 1 см3 повітря
	N+	n‒
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 ‒ 3000	3000 ‒ 5000
Максимально допустимі	50000	50000

* ГН 2152-80.

Забороняється для оздоблення інтер’єру приміщень ВДТ застосовувати полімерні матеріали (деревно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ можуть бути використані при наявності дозволу органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби.

3.2. Освітлення

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до ДБН В.2.5.28-2006 “Природне та штучне освітлення”.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%. Розраховується КПО за методикою, викладеною в ДБН В.2.5.28-2006.

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7 ‒ 0,8, для стін 0,5 ‒ 0,6.

Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3 ‒ 0,5.

Віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки).

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має забезпечуватись системою загального рівномірного освітлення.

У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).

Освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300 ‒ 500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.

Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих.

Допускається використання світильників таких класів світлорозподілу:

‒ прямого світла ‒ П;

‒ переважно прямого світла ‒ Н;

‒ переважно відбитого світла ‒ В.

Для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛПО 3б із дзеркальними гратами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації “Кососвітло”. При відсутності попередньо вказаних допускається застосування світильників загального освітлення серії, що представлені у табл. 3, а також їх вітчизняні та зарубіжні аналоги.

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих грат заборонено.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 град. з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м², а захисний кут світильників ‒ не менше ніж 40 град.

Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом не меншим ніж 40 град.

Таблиця 3