Рекомендована література

1. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Экспертные оценки. - М.: Наука, 1973. - 79 с.

2. Литвак Б.Г. Экспертные оценки и принятие решений. - М.: Патент, 1996. - 271 с.

3. Орлов А.И. Эконометрика. - М.: Экзамен, 2003. - 576 с.

4. Ульянченко О.В. Дослідження операцій в економіці: Підручник для студентів вузів / Харк.нац.агр.ун-т ім.В.В.Докучаєва. - Харків: Гриф, 2002. – с. 476-490.

Практичне заняття 2. Тема заняття "Розробка і аналіз мережної моделі інвестиційного проекту"

Мета заняття - вивчити методику і техніку розробки і аналізу детермінованої мережної моделі проекту.

Завдання:

1. Ознайомитися з теоретичними основами методів мережного планування і управління інвестиційними проектами.

2. Виконати індивідуальне завдання з побудови мережного графіку проекту і розрахунку його часових характеристик.

1. Теоретичні основи

Будь-який проект передбачає виконання комплексу робіт, які пов’язані між собою за результатами. Якщо роботи зобразити у вигляді стрілок, а результати робіт – у вигляді кружків, то проект буде мати вигляд орієнтованого мережного графа, який являє собою мережну модель проекту. Ця модель дає змогу визначити, скільки часу потрібно для виконання проекту, якщо усі роботи будуть виконуватися із запланованими характеристиками і послідовністю; які роботи мають резерви часу, а які не мають; коли кожну роботу слід розпочинати і коли закінчувати, щоб запланований термін виконання проекту не було зруйновано. У випадку, коли визначений за допомогою моделі термін виконання проекту не задовольняє інвестора, можна оптимізувати існуючу модель, або побудувати нову модель. Під час розробки мережної моделі визначають планові тривалості і вартості виконання кожної роботи, вартість проекту, потрібні ресурси, графіки їх постачання, встановлюють взаємодії між виконавцями робіт та багато іншого, потрібного для всебічної оцінки проекту і його фінансування.

Таким чином, мережний графік дає відповіді на такі питання: які роботи, в якій послідовності, в які терміни, з якими витратами, із залученням яких сил і засобів потрібно виконати, щоб реалізувати проект і одержати намічені економічні та інші вигоди.

Наявність мережного графіка дозволяє з'ясувати, наскільки повно і глибоко автори пропрацювали проект. Мережний графік також дозволяє організувати ефективне управління ходом реалізації робіт за проектом. У зв'язку з цим багато банків (Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк і таке інше) не розглядають заявки, якщо у складі необхідної для відкриття фінансування документації нема мережного графіка проекту.

Враховуючи значущість мережних графіків в інвестиційній діяльності і фінансуванні проектів, Вам пропонується ознайомитися з основними положеннями методів мережного планування і управління (СПУ) і розробити мережний графік проекту.

Розглянемо приклад. Підприємство розширює виробництво товарів. З цією метою підготовлений проект реконструкції одного з цехів. Проект передбачає виконання ряду робіт. Для визначення термінів реалізації проекту і управління ходом виконання запланованих робіт вирішено розробити мережний графік проекту. З цією метою складений перелік робіт, встановлена послідовність виконання і для кожної роботи визначена планова тривалість. Отримані результати зводять до таблиці. Для прикладу, що розглядається, результати наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Перелік основних видів робіт за проектом

Перелік робіт	Попередні роботи	Запланована тривалість виконання роботи ( ), у днях
Розробка і затвердження проекту реконструкції цеху, ухвалення рішення про початок робіт	-	24
Демонтаж непотрібного устаткування	1	17
Закупівля нового устаткування (пошук завода-виробника, вивчення якості і цін, вибір продавця укладення договору, оплата рахунків)	1	7
Доставка устаткування (визначення дати доставки, вибір способу доставки, перевезення, оформлення дорожніх документів)	3	3
Будівництво фундаментів для установки нового устаткування	2,3	11
Прокладка інженерних мереж до фундаментів (підвід електрики, води та інш.)	2,3	5
Узяття на бухгалтерський облік нового устаткування (складання акта приймання, оприбутковування на складі, відкриття інвентарних карток і т.д.)	4	2
Монтаж нового устаткування і проведення пусконалагоджувальних робіт	5,6,7	10
Здавання в експлуатацію (призначається комісія, проводяться випробування, підписується або не підписується акт приймання)	8	1

Планову тривалість робіт визначають різними методами.

Якщо по роботі відомий плановий обсяг робіт ( ) в натуральних одиницях вимірювання, кількість виконавців або механізмів, що використовуються ( ), і норми їх вироблення ( ), то планова тривалість її виконання ( ) визначається таким чином:

. (2.1)

Якщо по роботі відома планова трудомісткість ( ) в людино-годинах, кількість виконавців ( ), фонд робочого часу кожного виконавця (Ф) і коефіцієнт перевиконання норм вироблення (К_в), то планова тривалість її виконання ( ) визначається таким чином:

. (2.2)

Якщо роботи виконуються уперше і ще нема норм та нормативів, то для встановлення тривалості таких робіт використовують метод аналогій (за нормами часу, які встановлені для подібних робіт) і метод експертних оцінок.

Якщо тривалість робіт визначено однозначно (у вигляді одного числа), то прийнято говорити, що дано детерміновані оцінки тривалості робот, а відповідні проекти відносять до проектів з детермінованими оцінками робіт.

Якщо тривалість роботи визначено як імовірнісну величину і характеризують математичним очікуванням (найбільш імовірнісним значенням) та варіацією (дисперсією або середнім квадратичним відхиленням), то такі проекти відносять до проектів з імовірнісними оцінками робіт.

Крім тривалості, по кожній роботі визначають планову вартість її виконання (це питання буде розглянуто на подальших заняттях)

Наведених у таблиці 3.1 даних достатньо для побудови мережного графіка проекту і аналізу його часових параметрів.

Роботи по побудові і аналізу мережних графіків проектів виконуються в наступній послідовності:

1. формування переліку робіт за проектом, встановлення послідовності їх виконання, розрахунок планової тривалості і вартості виконання робіт;

2. побудова мережного графіка;

3. нумерація подій і кодування робіт мережного графіка;

4. визначення планових термінів настання подій і виконання робіт за проектом;

5. побудова календарного мережного графіка.

6. визначення ймовірності виконання робіт в заданий директивний термін і оптимізація параметрів мережного графіка.

Далі наведені рекомендації по побудові й аналізу мережних графіків, приклад їх використування. Ознайомтеся з ними, оскільки після цього вам буде видано індивідуальне завдання.