2. Класифікація фінансової кризи

Розрізняють три види кризи:

1. стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху);

2. криза прибутковості (перманентні збитки вихолощують власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);

3. криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи.

Існують три фази кризи:

• фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

• фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

• кризовий стан, який не сумлінний з подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

3. Економічна сутність санації підприємства

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобі­гання банкрутству підприємства є фінансова санація.

Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися:

• злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією;

• випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу;

• збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій;

• перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову;

• повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення плато­спроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспро­можності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація – це сукупність усіх можливих заходів, які можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства. (Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. – 4-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С.480).

Санація підприємства – це система заходів, що здійснюються у процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оз­доровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повно­му обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструк­туризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробни­чої структури суб'єктів підприємницької діяльності. (Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – С.315).

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Залежно від масштабів кризового стану підприємства та умов на­дання йому зовнішньої допомоги виділяють такі види санації:

• без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кри­зовий стан носить тимчасове явище;

• зі зміною статусу юридичної особи підприємства. Ця форма санації має назву реорганізації підприємства і передбачає здійснення процедур зміни форми власності, організаційно-правових форм діяль­ності та ін. Реорганізацію підприємства проводять при його глибоко­му кризовому стані.

Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи може проходити у таких формах:

• погашення боргу підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів, отриманих від проведення санаційних заходів;

• погашення боргу державного підприємства за рахунок коштів бюджету;

• погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку. Таку форму санації може здійснювати, як правило, комерцій­ний банк, що обслуговує підприємство, після отриманого аудиторсь­кого висновку про його діяльність. У випадку, коли надання прямого банківського кредиту неможливе, банк може здійснювати випуск об­лігацій (або інших боргових цінних паперів) під гарантію санатора;

• переадресування боргу іншій юридичній особі — підприємству, що виявило бажання взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови переадресування боргу обумовлюються угодою. Для переадре­сування боргу на іншу юридичну особу повинна бути згода кредиторів.

Рішення про проведення санації може прийматися в таких основних випадках.

1. З власної ініціативи підприємства:

• коли підприємству загрожує банкрутство;

• при зверненні до господарського суду про порушення справи про своє банкрутство;