Ступінь вивченості

Ступінь вивченості проблеми. Для розвитку наукових основ формування здорового життя значний внесок внесли О.С.Вирениус, І.І.Горбунов-Посадов,Д.А.Дриль,П.Ф.Лесгафт,

В.О.Португалов, С.А.Рачинский, Л. Н. Толстой та інших. У 20-30 роки питаннями попередженняаддиктивного і девіантної поведінки серед неповнолітніх займалися такі педагоги, як П.О. Коновалов,В.И.Куфаев, О.С. Макаренка та інші; психологи -Л.С. Виготський, В.М.Ни-Кольский; лікарі - В.Р.Дубрович ,P.M.Зиман, О.С.Шоломович; юристи - П.О. Андрєєв, М. Н. Гернет. Представники різних напрямів намагалися виявити причини, чинники та умови, викликаютьалкоголизацию і наркотизацію неповнолітніх і залежно від послуг цього, побудова системи профілактики.

На етапі вітчизняної науки закладено продуктивні підходи до створення теоретичної і технологічного бази превентивної педагогіки (С.А.Беличева,А.С.Белкин, С.А.Завражин,И.Даушева , Д.В.Колесов, А.Є. Личко,А.Н.Маюров,Н.Сирота,А.Д.Гонеев,В.Ялтонский, О.Н.Якушев та інших.); створено психолого-педагогічні концепції, й моделі соціальногопедагога-психолога до роботи з дітьми і підлітками групи соціального ризику (>В.Н.Барсуков,Т.А.Бон-даренко,Б.С. Братусь, М.Є. Бурхливо,В.Н.Ирхин,В.И.Игнатенко,М.И.Рожков,В.В.Трифонов та інших.); отримали розвиток психологічні дослідження (>К.А.Абульханова-Славская,Б.Г.Ананьев,А.Г.Асмолов,А.А.Бодалев, А.В. Карпов,Д.В.Колесов). Зарубіжні дослідники алкоголізму і наркоманії серед неповнолітніх спираються на концепції диференціальної асоціації,необихевиоризма, екзистенціалізму, теорії аномії (М.Мо-усли, У. Файн, Р.Штиллер, АЭйчхорн та інших.).

Особливості підліткового алкоголізму

Підлітковий вік - це у житті між дитинством і дорослі станом від 12 до 18-19 років, тобто. перехідний вік,т.к. упродовж такого періоду відбувається своєрідний перехід від незрілості до зрілості пронизуючий усі сторони розвитку підлітка:анатомо-физиологическое будова, інтелектуальне, моральне розвиток, і навіть різноманітні види своєї діяльності. У такому віці серйозно змінюються умови життя і забезпечення діяльності підлітка, що, своєю чергою, викликає переналаштування психіки, появу нових форм взаємодії між однолітками.

У підлітка змінюється громадський статус, становище у колективі, йому починають пред'являтися серйозніші вимоги дорослих. До того ж яскраво виражена нестійкість нервової системи іноді не витримує сильні чи тривалі подразники, що викликає стан крайнього порушення чи гальмування, що призводить до гарячковість, апатії.

У відбувається тимчасове психологічне віддалення підлітка від родини й школи, їх значення становлення особистості підлітка знижується, тоді, як вплив однолітків посилюється. За такого стану він сидить над вибором між офіційним колективом і неформального групою спілкування, у якій індивід зможе самореалізуватися шляхом взаємодії з членами цієї групи, ця самореалізація відбувається після спілкування, а зв'язок між спілкуванням і вживанням алкоголю у підлітків помічено віддавна.

Перевагу підліток віддає середовище і групі де зараз його почувається комфортно, де ставляться до нього зі повагою. Це може бути спортивну секцію, і технічний гурток, але, можливо і підвал вдома, де збираються підлітки, спілкуються, курять і випивають, що веде до ранньоїалкоголизации підлітків, що виступає, зазвичай, індикатором соціально-психологічної неспроможності особистості, бідності нерозвиненості їїнравственно-ценностной сфери, є ознакою дефіциту соціально значимого поведінки, носить компенсаторний характер, створюючи ілюзію роботи і емоційності.

Вирізняють такі мотиви прилучення до алкоголю:

Таблиця 1. Мотиви вживання спиртного.

Мотиви вживання спиртного, типові молодих	Мотиви вживання спиртного, типові для дорослих людей
Бажання слідувати традиціям, відчувати нові відчуття, цікавість, «для хоробрості» тощо.	Прагнення позбутися нудьги, бажання зняти із себе напруга, бажання позбутися неприємних переживань у ній, професійному, навчальному колективі.

У одній зі своїх робіт я проводила дослідження причин вживання алкоголю підлітками, результати опитування в таблиці 2

Таблиця 2

Мотиви (підлітки 12-16 років).	Відсоток позитивних відповідей
	Хлопчики	Дівчатка
Самоствердження До того ж: «Тому, що мені се подобається» «Оскільки приємно бути трохи п'яним» «Оскільки мені нудно» Символічне участь (тиску з боку молоді такого самого віку) «Оскільки мої друзі теж п'ють»

Щоб друзі вважали мене мокрою куркою»

«Адже більшість дорослих теж

п'ють»

«Щоб не виділятися і натомість питущих товаришів»

Зняття психічного напруги

«Щоб надати собі сміливості і відчуття впевненості»

«Щоб спокійніше»

«Щоб було легше розмовляти з людьми»

56,9

36,9

8,2

11,8

31,1

10,9

6,5

9,2

4,5

12,0

3,8

5,7

2,5

52,1

34,7

12,7

4,7

35,2

15,5

7,1

6,5

6,2

12,8

4,6

6,1

2,2

Кількість опитаних200 223

Отже, мотиви вживання спиртного різноманітні. Одні бачать у ньому своєрідне лікувальне засіб, інші – засіб полегшення спілкування з людьми, треті – спосіб зняти психологічне напруга, та головний мотив споживання алкоголю пов'язані з психотропним дією етилового спирту.

«Результати різних досліджень дозволили виділити три стадії підлітковоїалкоголизации:

Перша стадія. Підлітки стають активними ініціаторами випивок. Переносність алкоголю зростає набагато швидше, ніж етапі побутового пияцтва. З'являється опірність дозі, внаслідок втрати захисного блювотного рефлексу, і до частоті вживання спиртного. Зникає почуття відрази до спиртного. Алкоголь використовують як допінг, як регулятор поведінки й настрої. Виявляється психічна залежність, куди входять у собі два симптому: психічне потяг алкоголю і можливість відчувати психічний комфорт тільки здатна сп'яніння. Поступово перебудовується система особистісних цінностей.Массивность вживання спиртного залежить від, а чи не від критичного ставлення до власному поведінці. У цьому рівні залучення до вживання алкоголю заходи заборонного і виховного характеру ще можуть подіяти. Зростає роль медичного втручання.

Друга стадія. Формується фізична залежність, що включає у собі: непереборне потяг алкоголю, потреба у фізичному комфорті і алкогольнийабстинентний синдром.Нарастает алкогольна деградація особистості. Основними знаком є втрата кількісного контролю у процесі прийому спиртного. Виникає багатоденне пияцтво, що називається запоєм, супроводжуване зоровими галюцинаціями. У цьому стадії алкоголізму допомогти хворому може лише лікар-нарколог.

Третя стадія. Знижується перенесення спиртних напоїв, розвиваєтьсязапойное пияцтво. Форма споживання алкоголю систематична чизапойная.Нарастает алкогольна деградація особистості. З'являються повідомлення і посилюються ознаки алкогольної енцефалопатії (поразка мозку). На третьої стадії запій обривається тому, що настає непереносимість спиртного, і хворий большє нє може пити. Коли її стан стає трохи краще організувати і нехіть до спиртного зникає, потяг знову актуалізується, тоді знову виникає запій. Висока смертність хворих через виснаження всіх органів прокуратури та їх захворювань, тяжкості похмілля і запоїв, і через важких депресій ісамоубийств».1

Вживання спиртного підлітками, незалежно від дози, сприймається як патологія, позаяк у будь-якому разі призводить до алкогольному отруєнню. Особливістьалкоголизации неповнолітніх у тому, що вони відсутня етап поміркованого споживання. Будь-яка прийнята доза алкоголю для підлітка надмірної, тому сам собою факт її прийняття слід розглядати як зловживання. Підставою утвердження є часто-густо яка трапляється у підлітків важка алкогольна інтоксикація з блювотою та втратою свідомості, коли без медичної допомоги може бути смертельний результат. Але якщо цього було, передозування алкоголю призводить до амнезії, т. е. втрати пам'яті внаслідок ушкодження клітин мозку. Якщо сп'яніння цього рівня у підлітківнеоднократни, а амнезії тривалі, це негативно б'є по психічний стан, і лише на рівні інтелекту. Втрата захисного блювотного рефлексу, що відбувається принаймніалкоголизации неповнолітніх, підвищує толерантність - перенесення спиртного, формуючи потяг щодо нього, причому набагато швидше, ніж в дорослих. Але контролювати свою поведінку сп'янілий підліток неспроможна. Підлітки як закидають навчання й роботу, поривають позитивні соціальні контакти, а й скоюють злочини, головна завдання яких роздобути грошей спиртне (див. Додаток 2).

У цілому нині прояви алкоголізму у підлітків від алкоголізму дорослих – і прискореним розвитком, іатипичностью багатьох проявів. Алкоголізм у неповнолітніх формується в 2-4 разу швидше, ніж в дорослих. Якщо в дорослих запої виникають зазвичай другого, іноді цього разу третьої стадії алкоголізму, те в підлітків багатоденне пияцтво можливо вже у першої стадії. Регулярні передозування зі складним сп'янінням також вже в першої стадії.Похмельний синдром формується швидко — через 1 — 3 року систематичного пияцтва. Дорослі алкоголіків похмільний синдром формується протягом кілька років і спочатку проявляється соматичними (тілесними), а потім уже потім психічними вадами, а й у підлітків формування абстинентного синдрому триває кілька місяців, і від початку з'являються психічні розлади — дратівливість, запальність, злобність, депресія, похмурість, похмурість, тривога, нічні кошмари і страхи, галюцинації, судомні напади.Абстинентний синдром вони довший, ніж в дорослих. Набагато швидше, ніж в дорослих, наступає й прогресує психічна деградація. Підлітки стають апатичними, до всього байдужими, крім випивки, як дорослі алкоголіки цього разу третьої стадії. Вони відстають одноліткам загалом фізичному розвитку і зростання, худнуть, шкіра вони набуваєсеровато-бледний колір, млява, можуть з'явитися передчасні ознакиодряхления – деякіпристрастившиеся алкоголю учні виглядають, як маленькі дідки. Більшість із них розвиваються недокрів'я, гастрит, різні ендокринні порушення і захворювання внутрішніх органів.

Отже, у період відбувається формування потягу алкоголю, яке переростає в звичку, наводячи як вона найчастіше до алкогольної залежності підлітка.

Причини і наслідки підліткового алкоголізму

Є кілька визначень алкоголізму. З медичної погляду алкоголізм – це хронічне захворювання, що характеризується незборимим потягом до спиртним напоям. З соціальних позицій алкоголізм – форма девіантної поведінки, що характеризується патологічним потягом до спиртного і наступного деградацією особистості.

Вивчення вживання алкоголю серед підлітків у Росії багато в чому спирається на досвід аналогічних досліджень по закордонах, які проводились кінці XIX – початку XX ст. і проводили у таких напрямках:

· вивчалися середня поширеність і характеру вживання алкоголю учнями;

· визначалося наявність закономірностей між успішністю і вживанням алкоголю;

· досліджувалося вплив алкоголю, шкода алкоголю, на дитячий і підлітковий організм;

· розроблялися і апробовувалися програми антиалкогольного навчання.

У Росії її були поширені питні звичаї, які бпривиканию алкоголю з дитинства. За заявою У. Ф. Якубовича (1894, 1900) серед населення «нижчого стану» було винесено привчати дітей до горілці з грудного віку із поступовим підвищенням дози спиртного за кілька чарок. За спостереженнями Р. П.Горячкина (1896), спиртні напої зазвичай дають слабким,истощенним,рахитичним дітям для «зміцнення організму», «поліпшення» апетиту і сну.

Серед досліджень впливу алкоголю на дитячий організм, передусім, виділяється робота І. У.Сажина «Вплив алкоголю на нервову систему й особливо що розвивається організму» (1902). У ній утримуються численні досліди впливу алкоголю на нервову систему дитини; переконливими прикладами доводиться, що й невеликі дози алкоголю згубно впливають на що формується мозок і загальну фізіологію дитини.

Отже, економічних умов, питні звичаї, неправильне виховання, прагнення наслідувати старшим, погані приклади, анатомо-фізіологічні особливості дитячо-юнацького організму усе це було умовами, визначальними розвиток алкоголізму молодим. Головна роль цьому, на переконання більшості авторів, належала глибоковнедрившемуся у суспільстві брехливому думки про «заспокійливому», «живильному» впливспиртсодержащих продуктів.

Сучасний період вивчення ранньоїалкоголизации відзначений численними спробами глибше розкрити і зрозуміти причини зловживання спиртними напоями. М.А.Галагузова та інші автори відзначають, що причинами прилучення до спиртним напоям в такому віці є:

· неблагополуччя сім'ї;

· позитивна реклама у засобах масової інформації;

· незайнятість вільного часу;

· відсутність знання наслідки алкоголізму;

· ухиляння від проблем;

· психологічні особливості особистості;

· самоствердження [18].

З іншого боку, психіатри і психологи намагаються пояснити розвиток алкоголізму молодим переважно внутрішніми причинами (спадковість, особливостіпреморбидной особистості). На захист виправдання своїх поглядів висуваються численні теорії походження алкоголізму:генетотрофическая, алергічна,ендокринопатическая, психоаналітична та інші, які причину алкоголізму належать до різним біологічним зрушень в організмі або до підсвідомим прагненням людини («потреба саморуйнування», оральна фіксація, латентний гомосексуалізм). Важливим ланкою у розвиткуалкоголизации школярів є прилучення їх до алкогольним звичаям сім'ї та вживання спиртних напоїв у групі ровесників.

Маючи дослідження учених Науково-дослідного інституту фізіології дітей і підлітків РАТ, які провели обстеження 1700 підлітків у регіонах країни, можна назвати сім рівнів залучення дітей у вживання спиртних напоїв.

1. Нульовий рівень характеризує підлітків, що ніколи не вживали алкоголю завдяки особистої установці на повну тверезість. Мотиви відмови: переконаність у негативний вплив спиртного на організм, поведінка.

2. Початковий рівень характеризується поодинокими або дуже рідкісними випадками вживання спиртних напоїв. Мотиви: прилучитися до світу дорослих, надходити й усе. Стадія триває 1-2 місяці.

3. Рівень епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями, що містять алкоголь. Мотиви: підвищити настрій, набути впевненості у собі, підвищити комунікабельність. Тривалість періоду 3-4 місяці.

4. Рівень великий ризик особливий тим, що розширюється число приводів для випивок. Мотиви: підвищити тонус, весело згаяти час у компанії. Період 4-12 місяців.

5. Рівень вираженої психічної залежність від алкоголю. Алкогольне сп'яніння перетворюється на найбільш бажане психічний стан. Мотиви: тимчасово уникнути реальності, підвищити упевненість у собі. Формується протягом 1, 5 років.

6. Рівень фізичної залежність від алкоголю. Формується підвищена перенесення спиртного, з'являється синдром похмілля. Мотиви: усунути погане самопочуття внаслідок попередньої випивки, підвищити життєвий тонус. Фізична залежність формується протягом 3-5 років вживання алкоголю.

7. Рівень алкогольного розпаду особистості характеризується розвитком запойного пияцтва, психічна залежність від алкоголю, яка перекрита важкої фізичної залежністю. Мотиви: прагнення усунути хворобливе стан [18].

У дослідженняхБ.С. Братусь, П.І. Сидорова відзначені такі види мотивації у розвитку алкогольного поведінки підлітків:

·Атарактическая мотивація – прагнення прийому алкоголю із єдиною метою пом'якшити чи усунути явища емоційний дискомфорт, тривожності, зниженого настрої;

·Субмиссивная мотивація – небажання скривдити людей, пропонують алкоголь, що проект відбиває виражену тенденцію до підкорення та залежність від думки оточуючих;

·Гедонистическая мотивація – прагнення підвищити настрій, отримати задоволення.

·Псевдокультурная мотивація – прагнення вразити оточуючих рідкісними і дорогими алкогольними напоями, продемонструвати «вишуканий смак» [2].

Соціологи і психологи як основних причин тяги підлітків алкоголю свідчить про що зростає психологічне напруга, невміння, правильно використовувати вільний час, відчуження, невлаштовану життя й неспроможність сім'ї у питаннях виховання. Негаразди у сім'ї і зіткнення з дійсністю, мода чи конфлікт за громадськими нормами – такі причини зростанняалкоголизации і алкоголізму серед підлітків.

Розглянемо фізіологічний характер впливу алкоголю на організм людини, який що й докладно вивчений фізіологами і медиками. У цілому нині клінічна картина вираженого сп'яніння підлітка виглядає у вона найчастіше так: короткочасне порушення змінюється потім загальним гнобленням, наростаючоюсонливостью, млявістю, уповільненій нескладної промовою, втратою орієнтації.

За даними У. Ф. Матвєєва з співавторами (1979), за першого уживаннях алкоголю 53% підлітків відчували відраза. Згодом, зі збільшенням «стажу» вживання алкоголю, об'єктивну картину, проте, разюче змінюється. Більше 90% опитаних підлітків із дворічною та очі великою «стажем» вважали мотивами вживання алкоголю є: відчуття припливу сил, почуття достатку, комфорту, підвищення настрої, з'являються ті атрибути психічного стану, які повсякденне свідомість часто приписує дії.

У сучасній клінічній літературі перераховуються різні риси молодих алкоголіків. І. Л. Злотников та інші автори відзначають рано з'являються у підлітків зміни особистості, до яких відносять: збуджуваність, вибуховість, акцентування характерологічних чорт, швидке розвиток порушень соціальної адаптації, вузьке коло інтересів, емоційнеогрубение, конфлікти з батьками. М. А.Чалисов і У. У. Веселовський знаходять в юнаків, які на алкоголізм, зміни характеру у вигляді грубості, емоційної холодності, цинічності, втрати симпатії до батькам і членів сім'ї, в деяких – агресивності.

Отже, підлітки стають неуважними до родичів, до старих друзям, нещирими, холодними, замкнутими і недовірливими. Невимушено вони почуваються лише у «своєму колу». Що ж до зовнішніх манер поведінки, то неповнолітнім хворим властиві – безцеремонність, розв'язність, хвастощі, які, проте, за умов суворого контролю легко змінюються пригніченістю, безпорадністю [4].

Підіб'ємо підсумок аналізу порушень роботи і значеннєвий сфери підлітків при алкоголізмі: розпорядження про швидке задоволення потреб при малих витратах зусиль; розпорядження про запобігання відповідальності за які скоювалися вчинки; розпорядження про пасивні засоби захисту під час зустрічей з труднощами; установка задовольнятися тимчасовим, недостатньо адекватним потреби результатом діяльності.

Отже, під час вживання алкоголю маємо вже нова особистість з якісно новими мотивами і потребами, з новою їхньої внутрішньої організацією.

Аналіз результатів дослідженьалкоголизации молоді показує, що справжній рівень споживання спиртного вище серед підлітків, які перебувають обліку у міліції, мають аномалії характеру, і із сімей алкоголіків. Завданням подальших соціально-психологічних досліджень буде розробка системи методіввероятностного прогнозуванняалкоголизации тих чи інших типів підлітків групи ризику. 3354