- •6.020105 - Документознавство та інформаційна діяльність
- •Основні положення навчальної практики
- •Особливості організації практики
- •Практичні завдання від випускної кафедри
- •Вимоги до складання звіту про проходження практики
- •2.1. Практичні завдання від кафедри (5-6 с.)
- •2.2 Практичні завдання від бази практики (5-7 с.)
- •Календарний графік проходження практики
- •Маріупольський державний університет
- •Щоденник навчальної практики
- •Робочі записи під час практики
- •Контроль відвідування студентом практики
Особливості організації практики
Навчальна практика проводиться в терміни, встановлені наказом по університету.
Протягом ІІ тижнів студенти проходять навчальну практику, яка складається з двох етапів: перший – пасивна практика, студенти відвідують екскурсії у трудовому архіві, бібліотеці ім.. В.Г. Короленка та у краєзнавчому музеї м. Маріуполя; другий – студенти працюють в базових установах практики, де детально вивчають її організаційну структуру, основні завдання, функції, матеріально-технічну базу, знайомляться з правилами створення та оформлення службових документів, маршрутом руху документів в установі, принципами обробки документів залежно від напрямку діяльності установи. Студенти за дорученням керівника практики від базової установи можуть самостійно складати і оформляти документи, необхідні в роботі установи.
Навчальна практика для отримання професійних навичок може проводиться у навчальних, навчально-виробничих майстернях, навчальних господарствах, навчально-дослідних ділянках, навчально-практичних центрах та інших допоміжних об’єктах навчального закладу.
Основними базами проходження навчальної практики є Виконавчий комітет Маріупольської міської ради; районні адміністрації Маріупольської міської ради; Міський архів м. Маріуполя; Військовий комісаріат м. Маріуполя, структурні підрозділи Маріупольського державного університету, які володіють документними фондами (відділ кадрів, канцелярія, архів, бібліотека, деканат та кафедри історичного факультету); відділи кадрів, канцелярії, архівні підрозділи установ різного профілю м. Маріуполя.
Після завершення практики проходить її захист в термін, встановлений наказом по університету.
Студент в термін, зазначений керівником практики від кафедри, повинен здати такі документи:
- щоденник навчальної практики студента-практиканта, який він заповнював в період практики;
- звіт, який студент складає на підставі інформації та результатів практичної роботи отриманих протягом практики.
Звіт повинен бути підписаний і оцінений керівником практики від базової установи. Він також підписує щоденник та оцінює практичну діяльність студента в базовій установі.
Керівник практики від кафедри перевіряє усі представлені студентом документи, візує їх та оцінює як кожний з них, так і загальну практичну діяльність студента. Практикант, який отримав позитивну рецензію на подані матеріали, допускається до захисту.
Оцінка за практику враховується під час визначення розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю.
Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно.
Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри.
Практичні завдання від випускної кафедри
Перед початком практики керівник від кафедри видає студентам практичні завдання, виконання яких стає можливим завдяки відвідування екскурсій у Краєзнавчому музеї, у Центральній міській бібліотеці ім. В. Г. Короленка та у КУ «Трудовий архів» м. Маріуполя. Зміст практичних завдань полягає у знайомстві студентів з різновидами документів, які зберігаються в архіві, музеї та бібліотеці, а також з особливостями зберігання та використання цих документів.
Практичні завдання складають перший розділ основної частини звіту з практики, оформлюються в друкованому вигляді. Обсяг 5-6 ст. В практичному завданні необхідно на основі зібраної під час пасивного етапу практики інформації висвітлити наступні питання:
історія створення та розвитку установи;
структура та особливості керівництва установою;
характеристика основних структурних підрозділів установи;
аналіз основних завдань та функцій установи;
основні види діяльності архіву, музею та бібліотеки;
визначення основних різновидів документів, які наявні в установі;
характеристика умов зберігання документів.
На основі характеристики установ та організацій за визначеними критеріями студент повинен зробити обґрунтовані висновки щодо місця і ролі установ та організацій, з якими студенти ознайомилися під час пасивного етапу практики, в процесі здійснення документно-інформаційних комунікацій в сучасному суспільстві. В якості теоретичної основи використовуються базові знання отримані під час опанування курсу «Документно-інформаційні комунікації».
Проведення цього етапу практики припускає самостійну роботу і індивідуальні консультації студентів по виконанню практичних завдань.
