"Основи метрології та електрих вимірювань"

Виконав (ла) студ. гр._________

__________________________

Прізвище та ініціали

__________________________

№ залікової книжки

Прийняв __________________

Прізвище та ініціали

201_

Контрольні питання

1. Вкажіть основні положення про порядок і терміни повірки контрольно-вимірювальних приладів на підприємствах і в лабораторіях. Опишіть класифікацію похибок при вимірюваннях і вкажіть, чим обумовлені похибки вимірювання.

2. Наведіть класифікацію методів вимірювання. Що називається вимірюванням, вимірювальним приладом? Перерахуйте похибки вимірювання. Наведіть необхідні формули, за якими обчислюються похибки вимірювання.

3. Опишіть призначення і будову міри електрорушійної сили і міри струму. Вкажіть вимоги, що ставляться до мір струму і ЕРС

4. Опишіть призначення і будову міри електричного опору. Вкажіть вимоги, що ставляться до мір опору.

5. Опишіть призначення і будову мір індуктивності, взаємної індуктивності та ємності.

6. Перерахуйте обов`язкові умовні позначення, що наносяться на шкалу електровимірювального приладу. Що означає цифра класу точності приладу?

7. Опишіть, як в процесі повірки визначається клас точності приладу, що таке поправка і для чого будується крива поправок. Чому точність вимірювання характеризується відносною похибкою, а клас точності приладу – зведеною?

8. Опишіть будову вимірювального механізму магнітоелектричної системи. Виведіть формулу для кута відхилення його рухомої частини. Наведіть пояснюючу схему побудови механізму. Що таке постійна приладу та чутливість приладу?

9. Як здійснюється заспокоєння рухомої частини в приладах магнітоелектричної системи? Наведіть пояснюючу схему. Перелічіть переваги та недоліки приладів даної системи, вкажіть їх призначення та галузь застосування.

10. Опишіть будову вимірювального механізму електромагнітної системи. Виведіть формулу для кута відхилення його рухомої частини. Наведіть схему побудови механізму. Перелічіть переваги та недоліки приладів даної системи, вкажіть їх призначення та галузь застосування.

11. Опишіть будову вимірювального механізму електродинамічної системи. Виведіть формулу для кута відхилення його рухомої частини. Наведіть схему вимірювального механізму. Перелічіть переваги та недоліки приладів даної системи, вкажіть їх призначення та галузь застосування.

12. Опишіть будову приладів феродинамічної системи. Виведіть формулу для кута відхилення його рухомої частини. Наведіть схему вимірювального механізму. Перелічить переваги та недоліки приладів даної системи, вкажіть їх призначення та галузь застосування.

13. Опишіть будову приладів електростатичної системи. Виведіть формулу для кута відхилення його рухомої частини. Наведіть схему вимірювального механізму. Перелічіть переваги та недоліки приладів даної системи, вкажіть їх призначення та галузь застосування. Як проводиться розширення меж вимірювання приладів цієї системи?

14. Дайте порівняльний аналіз вимірювальних механізмів двох систем: електромагнітної та електродинамічної. Вимірювальний механізм якої з двох вказаних систем має більшу перевантажувальну здатність і чим це обумовлено?

15. Опишіть будову, вкажіть призначення і галузь застосування гальванометра магнітоелектричної системи. В чому полягає різниця між амперметром і гальванометром магнітоелектричної системи?

16. Вкажіть, у чому принципова різниця між амперметром і вольтметром магнітоелектричної системи. Як здійснюється температурна компенсація приладів даної системи?

17. Опишіть, як проводиться розширення меж вимірювання по струму і напрузі в колі постійного струму. Виведіть формулу для визначення величини опору шунта і додаткового опору. Накресліть схеми багатограничного шунта і багатограничного додаткового опору.

18. Опишіть властивості амперметрів і вольтметрів електромагнітної системи. Накресліть схеми з`єднання котушок. Чим пояснити те, що амперметри даної системи застосовуються в розширеній ділянці частот?

19. Опишіть властивості приладів електродинамічної системи. Вкажіть галузь їх застосування, накресліть схему включення котушок приладів.

20. Опишіть будову, принцип дії і властивості приладів термоелектричної системи. Вкажіть галузь їх застосування.

21. Опишіть властивості приладів випрямної системи. Накресліть схеми амперметрів і вольтметрів цієї системи.

22. Вкажіть призначення вимірювального трансформатора струму. Накресліть його векторну діаграму. Поясніть, що називається номінальним і дійсним коефіцієнтами трансформації. Опишіть типи і конструкцію трансформаторів струму. Які похибки має трансформатор струму і від чого вони залежать? Які вимоги, виходячи з техніки безпеки, ставляться до трансформаторів струму?

23. Вкажіть призначення вимірювальних трансформаторів напруги, опишіть їх будову . Накресліть векторну діаграму трансформаторів напруги. Що називається номінальним і дійсним коефіцієнтами трансформації? Які похибки має трансформатор напруги, від чого вони залежать? Перелічіть класи точності, типи і конструкції трансформаторів напруги. Вкажіть, яка різниця в роботі магнітного кола трансформатора напруги і трансформатора струму.

24. Опишіть сутність компенсаційного методу вимірювання напруги (ЕРС). Наведіть схему компенсатора постійного струму, коротко опишіть його будову і призначення.

25. Наведіть схему автоматичного компенсатора, опишіть принцип його роботи і призначення.

26. Накресліть схему і опишіть порядок вимірювання опорів одинарним мостом. Зробіть висновки про умови рівноваги моста. Чому одинарним мостом не користуються для вимірювання малих опорів?

27. Накресліть схему і опишіть порядок вимірювання опорів подвійним мостом. Зробіть висновки про умови рівноваги моста. Чому при вимірюванні подвійним мостом вимірюваний опір повинен мати чотири затискачі?

28. Накресліть схеми вимірювання індуктивності і ємності за допомогою вимірювального моста змінного струму. Опишіть порядок вимірювання вказаних величин за допомогою моста.

29. Опишіть будову, принцип дії і вкажіть призначення самописних приладів з безперервним і точковим записом. Опишіть будову стрічкопротягувального механізму.

30. Поясніть будову і принцип дії електромеханічного осцилографа з магнітоелектричним вимірювальним механізмом.

31. Вкажіть призначення, наведіть принципову і структурну схеми електронного вольтметра постійного струму. Поясніть його будову і принцип дії.

32. Вкажіть призначення, наведіть принципову і структурну схеми електронного вольтметра змінного струму. Поясніть його будову і принцип дії.

33. Наведіть блок-схему електронного цифрового вольтметра, поясніть призначення кожного з елементів.

34. Опишіть будову і принцип дії електронного осцилографа. Вкажіть галузь застосування.

35. Опишіть принцип дії конденсаторного частотоміра. Наведіть його структурну схему. Вкажіть від чого залежить його похибка вимірювань.

36. Як проводиться вимірювання струму і напруги в колах постійного і змінного струму промислової частоти? Перелічить системи приладів для вимірювання постійного і змінного струму.

37. Накресліть схеми вимірювання опорів з однорамковим вимірювальним механізмом, поясніть їх роботу. Яка точка шкали, нуль чи нескінченність, є контрольною для омметра з паралельною і для омметра з послідовною схемою?

38. Накресліть схеми вимірювання опорів методом амперметра і вольтметра. Проаналізуйте кожну із схем.

39. Опишіть, як проводиться вимірювання опорів методом заміщення і накресліть відповідні схеми. Які величини опорів можна вимірювати цим методом?

40. Яким приладом і за якими схемами проводиться вимірювання опору ізоляції установок, що не знаходяться під робочою напругою?

41. Накресліть схеми вимірювання індуктивності і ємності методом амперметра-вольтметра і методом ватметра. Поясніть, як за показами цих приладів визначити індуктивність і ємність.

42. Накресліть схеми вимірювання взаємної індуктивності методом амперметра і вольтметра. Поясніть, як за показами цих приладів визначити взаємну індуктивність.

43. Накресліть схеми вимірювання потужності в колі постійного струму непрямим методом і електродинамічним ватметром. Накресліть можливі варіанти включення ватметра в коло. Яке призначення генераторних затискачів ватметра?

44. Накресліть схему побудови і векторну діаграму електродинамічного ватметра для вимірювання активної потужності в колі змінного струму. Від чого залежить кутова похибка ватметра і як вона визначається?

45. Накресліть схему побудови і векторну діаграму електродинамічного ватметра реактивної потужності. Яким чином здійснюється зсув в 90 градусів між струмом і напругою паралельної котушки ватметра?

46. Накресліть схеми для вимірювання активної потужності чотирипровідного трифазного кола. Наведіть схему включення триелементного ватметра і опишіть його будову .

47. Накресліть схеми і опишіть порядок вимірювання активної потужності трипровідного трифазного кола при рівномірному навантаженні і з`єднанні споживачів зіркою та трикутником.

48. Накресліть схеми і наведіть векторні діаграми струмів і напруг при вимірюванні реактивної потужності трипровідного кола. Як за показами однофазних ватметрів активної потужності визначити реактивну потужність трифазного кола в кожному випадку?

49. Накресліть схеми вимірювання потужності в колах трифазного струму з застосуванням вимірювальних трансформаторів. Вкажіть, як підраховується потужність в первинному колі.

50. Опишіть будову і принцип роботи індукційного лічильника, накресліть схему його включення. Назвіть похибки лічильника. Що називається номінальною постійною лічильника і як вона визначається?

51. Накресліть схему включення лічильників для вимірювання активної енергії в колах трифазного струму. Вкажіть типи лічильників, які використовуються.

52. Накресліть схему включення лічильників для вимірювання реактивної енергії в колах трифазного струму. Вкажіть типи лічильників, які тут можна використати.

53. Поясніть будову і роботу електродинамічного фазометра. Накресліть його схему і векторну діаграму.

54. Опишіть один із способів вимірювання частоти.

55. Опишіть метод визначення кута зсуву фаз за допомогою електронного осцилографа.

56. Як проводиться вимірювання магнітної індукції і магнітного потоку методом балістичного гальванометра.

57. Опишіть один з методів, що застосовується для зняття кривої намагнічування і гістерезисної петлі. Наведіть схему.

58. Опишіть, як проводиться вимірювання втрат в сталі.

59. Коротко опишіть інформаційно-вимірювальну систему. Перелічить основні вузли і види інформаційно-вимірювальної системи (ВС).

Задачі

60. Для визначення потужності електропечі непрямим методом були застосовані вольтметр на 400 В класу точності 1,5 і амперметр на 50 А класу точності 1,5. Розрахуйте потужність електропечі і найбільшу можливу абсолютну і відносну похибки при її вимірюванні, якщо покази приладів дорівнювали: вольтметра – 240 В, амперметра – 40 А.

61. У процесі вимірювання потужності, яку споживає активне навантаженням, опір якого дорівнює (11±1) Ом, застосували вольтметр на напругу 250 В класу точності 1,5.

Визначить потужність, яку споживає це навантаження, величину струму, а також найбільшу відносну похибку при визначенні цих величин, якщо покази вольтметра дорівнювали 220 В.

62. В процесі повірки технічного вольтметра зі шкалою до 150 В, на шкалі якого вказаний клас точності 1,5, були отримані заміри які занесені в таблицю 2:

Таблиця 2. Покази вольтметрів, В:

Який повіряють	30	40	50	60	70	80	90	100	110	120	130	140	150
Зразкового	31	40,5	50	60,5	68	82	89	100	111	120	128	141	148

Визначить, чи відповідає клас точності приладу, який повіряють, паспортному значенню. Знайдіть найбільшу абсолютну і відносну похибки. Побудуйте графіки поправок і абсолютних похибок.

63. Два опори включені паралельно між собою. Амперметр класу точності 1,0 зі шкалою до 10 А включений в нерозгалужену частину кола. Цей амперметр показав 9,0 А. Амперметр класу точності 2,5 зі шкалою до 5 А включений в першу вітку показав 4 А. Визначить найбільш можливу відносну похибку при визначенні струму у другій вітці, а також дійсне значення струму в цій вітці. Накресліть схему включення приладів.

64. Два опори з`єднані послідовно і включені в коло. Напруга мережі вимірюється вольтметром класу точності 0,5 з номінальною напругою 300 В. При цьому показ вольтметра 210 В. Напруга на першому опорі вимірювалась вольтметром класу точності 1,0 з номінальною напругою 250 В. Показ цього вольтметра 160 В. Визначить напругу на другому опорі і допустиму при цьому абсолютну і відносну похибки. Накресліть схему включення приладів.

65. Для вимірювання ЕРС генератора використали вольтметр опором 10 кОм. Внутрішній опір генератора 0,5 Ом. Визначить відносну похибку при вимірюванні ЕРС генератора. Як зміниться ця похибка, якщо скористатися вольтметром з опором 1 кОм? Зробіть висновок про доцільність застосування одного з вольтметрів.

66. Джерело ЕРС замкнуте на зовнішній опір, що дорівнює 19,5 Ом. Величина ЕРС джерела дорівнює 4,4 В. Внутрішній опір дорівнює 0,5 Ом. Визначить значення струму в колі з врахуванням внутрішнього опору джерела і без його врахування, а також відносну похибку при розрахунку струму. Як зміниться відносна похибка при визначенні струму, якщо замкнути це джерело на опір 2,5 Ома.

67. Для визначення кількості енергії, що споживається електричною пічкою за добу, були заміряні: напруга мережі 220 В і струм 20 А. Вимірювання напруги проводилось вольтметром класу точності 2,5 з границею вимірювання до 300 В, вимірювання струму за допомогою амперметра класу точності 1,5 з границею вимірювання до 30 А. Визначить кількість енергії, що споживається пічкою за добу, найбільш можливу абсолютну і відносну похибки при її вимірюванні, якщо час вимірювався з точністю до 4 хв.

68. Мілівольтметр магнітоелектричної системи, розрахований на струм 50 мА збираються використати в якості амперметра для вимірювання струму до 1 А і 2 А. Шкала приладу має 100 поділок. Опір рамки приладу 10 Ом. Визначить опір шунтів для вказаних границь вимірювання, ціну поділки приладу без шунта і з шунтом, а також величину вимірюваного струму, якщо стрілка приладу при підключенні першого шунта відхилилась на 80 поділок, а при підключенні другого – на 50 поділок. Складіть схему з`єднань приладу.

69. Вольтметр на 75 В, шкала якого має 150 поділок, має опір 5000 Ом. Визначить величини додаткових опорів, а також поясніть, як їх треба включити по відношенню до приладу і між собою з тим, щоб цим приладом можна було виміряти напругу 150, 300 і 600 В. Визначить ціну поділки для всіх границь вимірювання і величину напруги, якщо стрілка приладу відхилилась на 50 поділок при границі вимірювання приладу 150 В; на 120 поділок при границі вимірювання 300 В; на 100 поділок при границі 600 В. Складіть схему з`єднань приладу.

70. Амперметр, градуйований на струм 5 А, має шунт з шунтуючим множником 5000. Спад напруги в колі приладу при повному відхиленні стрілки становить 75 мВ. Визначить опір приладу і опір шунта. Як зміняться границі вимірювання приладу, якщо почергово підключати ряд інших шунтів з шунтуючим множником 1000, 2000 і 10000. Знайдіть значення опорів цих шунтів, якщо шкала приладу має 100 поділок. Складіть схему з`єднань приладу.

71. З допомогою магнітоелектричного приладу необхідно виміряти напругу до 3, 15, 150 і 300 В. Знаючи, що опір приладу 10 Ом і номінальний струм приладу 7,5 мА, визначить значення додаткових опорів. Визначить потужність, споживану приладом на всіх границях вимірювання при номінальному значенні напруг. Накресліть схему з`єднань.

72. Гальванометр магнітоелектричної системи планують використати в якості ампервольтметра. Опір гальванометра 40 Ом. Постійна гальванометра 1·10^-3 А/под. Число поділок шкали 10. Визначте опір шунтів, щоб з їх допомогою можна було вимірювати струм до 1 А і до 5 А, а також величини додаткових опорів, з допомогою яких можна було б вимірювати напруги до 10 В і 50 В. Складіть схему з`єднань ампервольтметра.

73. З допомогою амперметра, опір якого 0,05 Ом, і вольтметра, опір якого 20 кОм, необхідно виміряти опір реостата. Номінальне значення опору реостата 1200 Ом. Виберіть найбільш доцільну схему включення приладів для вимірювання опорів непрямим методом. Визначте відносну похибку для кожної з двох схем включення приладів. Накресліть схеми включення приладів.

74. Для вимірювання опору обмотки якоря електродвигуна застосували вольтметр, включений безпосередньо на затискачі джерела живлення. Знайдіть похибку при вимірюванні опору обмотки якоря, яка обумовлена нехтуванням спаду напруги на опорі амперметра. Покази приладів наступні: амперметра 10 А; вольтметра 2 В. Як зміниться величина похибки, якщо вольтметр підключити безпосередньо на затискачі обмотки якоря? Опір вольтметра 1000 Ом, амперметра 0,005 Ом. Накресліть обидві схеми для вимірювання опору обмотки якоря непрямим методом. Покази приладів в обох випадках вважайте незмінними.

75. Електростатичний вольтметр з номінальною напругою 300 В планують використати для вимірювання напруги до 1200 В. Величина ємності вольтметра 3.6·10^-5 мкФ. Яким чином можна розширити границі вимірювання даного вольтметра. Знайдіть величину додаткової ємності, потрібної для вимірювання напруги до заданої величини.

76. Амперметр на 5 А із шкалою 0-500 А включений через трансформатор струму 600/5. Визначте, який струм протікає в первинному колі, якщо амперметр показує 250 А. Визначте найбільшу можливу абсолютну похибку, якщо клас точності амперметра 2.5, а клас точності трансформатора струму 1,0. Накресліть схему включення приладів.

77. Вольтметр на напругу 100 В має шкалу 0-600 В. Вольтметр під`єднаний до кола через трансформатор напруги 10000/100. Визначте напругу мережі, якщо стрілка вольтметра зупинилась на значенні 500 В. Знайдіть також найбільшу відносну похибку при вимірюванні, якщо клас точності вольтметра 1.5, трансформатора напруги 0,5. Складіть схему з`єднання приладів.

78. Визначте кількість амперметрів електромагнітної системи, яку можна підключити до трансформатора струму з вторинною обмоткою потужністю 50 В·А, при номінальному струмі вторинної обмотки 5 А, якщо опір обмотки амперметра 0,2 Ома. Для з`єднання взято провід ПР-2,5 (перетин 2,5 мм²). Відстань від вимірювального трансформатора струму до приладів 10 м. Опір перехідних контактів 0,1 Ом.

79. Прилад магнітоелектричної системи, внутрішній опір якого 100 Ом, постійна приладу 0,01 мА/под і число поділок шкали 100, планують використати в якості омметра з послідовною схемою. Визначте величину додаткового опору, якщо напруга джерела живлення 4 В. На яке число поділок відхилиться стрілка приладу, якщо величина вимірювального опору буде 4000 Ом?

80. Вольтметр опором 10 кОм був підключений спочатку до затискачів мережі. При цьому його показ дорівнював 220 В. Потім цей вольтметр включили послідовно з деяким опором і підключили до затискачів тієї ж мережі. При цьому показ вольтметра став дорівнювати 120 В. Визначте величину цього опору.

81. Для вимірювання індуктивності котушки були використані прилади: амперметр, вольтметр і частотомір. Необхідно визначити активний і індуктивний опір, а також індуктивність котушки, якщо прилади показали: амперметр 12 А, ватметр 1728 Вт, вольтметр 240 В, частотомір 5 Гц. Як зміняться покази приладів, якщо при незмінній величині напруги мережі частота зменшиться до 25 Гц. Складіть схему включення приладів і векторну діаграму для даного кола, якщо частота мережі 50 Гц.

82. По котушці, яка під`єднана до мережі постійного струму напругою 60 В, проходить струм 5 А. По тій же котушці, під`єднаній до мережі змінного струму з напругою 120 В і частотою 400 Гц, проходить струм 6 А. Визначте індуктивність котушки, вважаючи активний опір котушки незмінним. Як зміняться покази амперметра, якщо при незмінній величині напруги частота мережі стане 50 Гц? Складіть схему з`єднання приладів для даного кола і побудуйте векторну діаграму для двох значень частоти.

83. Визначте взаємну індуктивність котушок, якщо при узгодженому їх включенні покази приладів були: амперметра 5 А, ватметра 300 Вт; при зустрічному включенні: амперметра 7 А, ватметра 500 Вт, Напруга мережі в обох випадках була 100 В, а частота 50 Гц. Складіть схему вимірювання.

84. Опір ізоляції двопровідної лінії, що працює під напругою 120 В, вимірювався вольтметром з внутрішнім опором 20 кОм. Напруга між кожним з проводів і землею дорівнює відповідно 60 В і 40 В. Визначте значення опору ізоляції на землю і дайте оцінку якості ізоляції. Які будуть покази вольтметра, якщо станеться повне замикання на землю одного з проводів?

85. Для вимірювання потужності кола трифазного струму застосували два однофазних ватметра з границями вимірювання по напрузі 300 В, по струму 5 А. Шкала ватметрів має 150 поділок. Намалюйте схему включення приладів, за допомогою якої можна було б визначити активну і реактивну потужності кола трифазного струму, а також коефіцієнт потужності кола, якщо стрілка першого ватметра відхилилась на 120, а другого – на 90 поділок. Побудуйте векторну діаграму для даного кола.

86. В коло однофазного струму через вимірювальні трансформатори струму 50/5 і напруги 10000/100 включений ватметр з границею вимірювання по напрузі 150 В і по струму 5 А. Шкала приладу має 150 поділок. Визначіть потужність первинного кола, якщо стрілка ватметра відхилилась на 90 поділок. Накресліть схему включення приладу.

87. В мережу однофазного струму включений вольтметр на 300 В, амперметр на 5 А і ватметр з границями вимірювання по напрузі 300 В і по струму 5 А. Шкала амперметра і ватметра має 150 поділок. Струмові котушки амперметра і ватметра включені через трансформатор струму 75/5. Визначте струм первинного кола, якщо стрілки приладів відхилились наступним чином: вольтметра на 110 поділок, ватметра на 80 поділок, амперметра на 80 поділок. Накресліть схему включення приладів.

88. У коло трифазного струму для вимірювання реактивної потужності включені два ватметри на "чужі фази". Покази ватметрів по 300 Вт. Лінійна напруга кола 380 В. Струм в лінії 2 А. Визначте величину реактивної потужності в колі трифазного струму. Чому будуть дорівнювати покази кожного з приладів, якщо переключити їх для вимірювання активної потужності методом двох ватметрів (схема Арона). Накресліть схеми включення приладів і векторні діаграми для двох випадків включення приладів.

89. У коло трифазного струму через вимірювальні трансформатори струму 100/5 і напруги 6000/100 включені прилади: амперметр, вольтметр з показом 95 В і два ватметри з показами 230 Вт і 170 Вт. Визначте струм, напругу і потужність первинного кола (активну і реактивну), а також покази амперметра.

90. Для вимірювання потужності трифазного струму застосували ватметр однофазного струму. Навантаження рівномірне, з`єднання зіркою з доступною нульовою точкою. Як треба включити цей ватметр, щоб ним можна було виміряти спочатку активну потужність, а потім реактивну. Знайдіть покази ватметра при двох різних способах включення приладу, якщо активна потужність навантаження 2,4 кВт, а коефіцієнт потужності 0,8. Накресліть схеми включення приладів і векторні діаграми cтрумів та напруг.

91. У трифазне коло включені три одноелементні ватметри. Визначте реактивну потужність, споживану цим колом, і накресліть схему, за якою треба включити ці ватметри для вимірювання реактивної потужності, якщо покази ватметрів дорівнюють 300, 650 та 780 Вт.

92. Для вимірювання потужності трифазного струму застосували однофазний ватметр. Накресліть схему кола і визначте величини опорів для утворення штучної нульової точки при вимірюванні ватметром потужності, якщо границя ватметра по струму 5 А, по напрузі 150 В. Опір паралельного кола ватметра 5000 Ом, шкала має 150 поділок. Ватметр призначений для роботи в колі з лінійною напругою 380 В при струмі 5 А. Визначте потужність трифазного навантаження, якщо стрілка ватметра відхилилась на 120 поділок.

93. У коло трифазного струму через вимірювальні трансформатори струму 300/5 і напруги 6000/100 включені амперметри, вольтметри, ватметри. Накресліть схему включення приладів, визначте потужність і коефіцієнт потужності кола, якщо покази кожного амперметра 4,5 А, вольтметра 90 В, одного ватметра 300 Вт, стрілка другого ватметра відхилилась від нуля вліво і після переключення обмотки напруги показала 50 Вт.

94. Потужність кожної фази електродвигуна, обмотки якого з`єднані зіркою, 1,2 кВт, фазометр, включений в одну з фаз, показує величину коефіцієнта потужності 0,8. Накресліть схему для вимірювання потужності кола трифазного струму за допомогою двох ватметрів /схема Арона/. Визначте покази кожного з ватметрів. Знайдіть величину активної і реактивної потужності кола трифазного струму. Включіть ці два ватметри на "чужі фази" і визначте їх покази. Побудуйте векторні діаграми для двох випадків включення ватметрів.

95. Для обліку електроенергії в колі трифазного струму використали два однофазних лічильники активної енергії. Спочатку покази їх були: першого 3680 кВт·год, другого 424 кВт·год. Через деякий час їх покази стали такими: першого 4432 кВт·год, другого 876 кВт·год. Визначте активну і реактивну енергію, витрачену споживачем.

96. Лічильник активної енергії на напругу 120 В і струм 5 А підключили до мережі через вимірювальні трансформатор струму 100/5 і трансформатор напруги 10000/100. На початку місяця показ лічильника був 840 кВт·год, а в кінці місяця – 1960 кВт·год. Визначте енергію, витрачену споживачами за місяць.

97. На щитку лічильника вказано: 220 В, 5 А, 1 кВт·год, 1250 обертів диску. Визначте номінальну і дійсну постійні лічильника, відносну похибку і поправочний коефіцієнт, якщо в процесі повірки лічильника, при незмінній величині потужності 500 Вт, лічильник за 50 с зробив 10 обертів диска.

98. Для визначення втрат потужності в сталі дроселя, активний опір обмотки якого дорівнює 0,4 Ом, були використані: ватметр, опір послідовної обмотки якого 0,1 Ом, а паралельної – 5000 Ом; амперметр, опір обмотки якого 0,04 Ом; вольтметр, опір обмотки 10 кОм. Накресліть схему включення приладів для визначення втрат потужності в сталі дроселя, а також визначте відносну похибку, допустиму в результаті нехтування втратами потужності в обмотці дроселя. При складанні схеми слід пам`ятати, що ватметр враховує потужність тих приладів, які включені після нього. Покази приладів рівні: ватметра 80 Вт, амперметра 5 А, вольтметра 100 В.

99. На вхід електронного осцилографа подано синусоїдну напругу. Частота пилоподібної напруги розгортки дорівнює 50 Гц. Визначте діюче значення і частоту досліджуваної напруги, якщо чутливість осцилографа 20 мм/В, на екрані видно два періоди досліджуваної напруги. Амплітуда кривої 40 мм.

Таблиця 1. Вибір варіантів контрольного завдання

		Остання цифра шифру по заліковій книжці
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
П е	1	1,20,40, 60,75,90	11,30,50, 70,85,90	1,21,42, 65,75,91	11,31,52, 60,85,91	1,22,43, 70,82,97	11,32,53, 65,77,94	2,22,43, 60,85,94	12,33,54, 70,80,99.	3,23,43, 64,89,93	12,33,53 74,85,99
р е	2	2,21,41, 61,76,91	12,31,51, 71,86,91	2,22,43, 66,76,92	12,32,53, 61,86,92	2,23,44, 71,83,98	12,33,54, 66,76,95	3,24,45, 3,24,44 , 13,34,54 61,86,90	13,34,55, 71,81,90	65,76,903,24,44,	13,34,54, 60,77,86
д о	3	3,22,42, 62,77,92	13,32,52, 72,87,92	3,23,44, 67,77,93	13,33,54, 62,87,93	3,24,45, 72,84,99	13,34,55, 67,77,96	4,25,46, 62,87,91	14,35,56, 72,82,91	4,25,45, 66,77,91	14,35,55, 61,87,92
с т	4	4,23,43, 63,78,93	14,33,53, 73,88,93	4,24,45, 68,78,94	14,34,55, 63,88,94	4,25,46, 73,85,90	14,35,56, 68,78,97	5,26,47, 67,78,92	15,36,57, 77,83,96	5,26,46, 67,78,92	15,36,56, 61,88,95
а н	5	5,24,44, 64,79,94	15,34,54, 74,89,94	5,25,46, 69,79,95	15,35,56, 64,75,91	5,26,47, 74,86,91	15,36,57, 69,79,98	6,27,48, 64,89,94	16,37,58, 74,84,94	6,27,47, 68,79,93	16,37,57, 62,89,96
н я	6	6,25,45, 65,80,95	16,35,55, 60,75,90	6,26,47, 70,80,96	16,36,57, 65,77,92	6,27,48, 60,87,92	16,37,58, 70,80,99	7,28,49, 65,75,94	17,38,59, 60,85,94	7,28,48, 69,80,94	17,38,58, 63,75,97
ц	7	7,26,46, 66,81,96	17,36,56, 61,76,91	7,27,48, 71,81,97	17,37,58, 66,78,93	7,28,49, 61,88,93	17,38,59, 71,81,90	8,29,50, 66,76,95	18,40,49, 61,86,90	8,29,49, 70,81,95	18,40,59, 64,76,90
и ф	8	8,27,47, 67,82,97	18,37,57, 62,77,92	8,28,49, 72,82,98	18,38,59, 67,79,94	8,29,50, 62,89,94	18,39,40, 72,82,91	9,30,51, 67,77,91	19,20,41, 62,87,91	9,30,50, 71,82,96	19,30,37, 65,77,93,
р а	9	9,28,48, 68,83,98	19,38,58, 63,78,93	9,29,50, 73,83,99	19,39,40, 68,80,95	9,30,51, 63,75,92	19,20,41, 73,83,92	10,31,52, 68,78,97	1,21,42, 63,88,92	10,31,51, 72,83,97	11,32,43 66,78,92
	0	10,29,49, 69,84,99	20,39,59, 64,79,94	10,30,51, 74,84,90	20,40,41, 69,81,96	10,31,52, 64,76,93	1,21,42, 74,84,98	11,32,53, 69,79,98	2,22,43, 64,89,93	12,32,49, 73,84,98	3,23,45, 67,79,95

ЛІТЕРАТУРА

1. Дорожовець М. та ін. Основи метрології та вимірюваної техніки: У 2-х т. /М. Дорожовець, В. Мотало, Б Стадник, В. Василюк, А. Ковальчик; За ред. Б. Стадника.-Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. т.1. Основи метрології, -532 с., т.2. Вимірювальна техніка, -656 с.

2. Поліщук Є.С., Дорожовець М.М., Яцук В.О., Ванько В.М., Бойко Т.Г. Метрологія та вимірювальна техніка. За ред. проф. Є.С. Поліщука.-Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2003.-544 с.

3. Електричні вимірювання електричних та неелектричних величин /Під ред. Е.С.Поліщука. К.: Вища школа, 1978. –352 с.

4. Головко Д.Б. та ін. Основи метрології та вимірювань /Д.Б.Головко, К.Г.Рего, Ю.С.Скрипник. К.: Либідь, 2001. -408 с.

5. Гуржій А.М., Поворознюк Н.І. Електричні і радіотехнічні вимірювання. К.: Навчальна книга, 2002. - 287 с.

6. Елементи теорії міряння /Р.Ф.Федорів, Г.В.Микитин. -Львів- Тернопіль. ФМІ НАНУ-ТДТУ, 1999. -155 с.

7. Электрические измерения /Под ред. А.В.Фремке. Л.: Энергия, 1980.-392 с.

8. Приборы и методы измерения электрических величин. Э.Г.Атаманян. М.: Высшая школа, 1992.

9. Бурдун Г.Д., Марков В.Н. Основы метрологии. М. :Изд-во стандартов, 1975.

10. Тюрин Н.И. Введение в метрологию. М.: Изд-во стандартов, 1976.

11. Электрические измерения с лабораторными работами /Под ред. В.Н.Малиновского. М.: Энергоиздат, 1982.

12. Коротков В.П., Тайц Б.А. Основы метрологии и теории точности измерительных устройств. М.: Изд-во стандартов, 1978.

13. Данильченко В.П., Егашин В.П. Метрологическое обеспечение промыш-ленного производства. Справочник /Под ред. В.П.Данильченко. К.: Техніка, 1982.

14. Бурдун Г.Д. Справочник по Международной системе единиц. М.: Изд-во стандартов, 1980.

15. ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення. Київ: Держстандарт України, 1994. –69 с.

16. ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. . Київ: Держстандарт України, 1998. –9 с.

17. ГОСТ 23217-78. Приборы электроизмерительные аналоговые с непосредственным отсчётом. Наносимые условные обозначения.

18. Демидова-Парфенова Р.М. и др. Задачи и примеры по электроизмерительной технике: Учеб. пособие для вузов. –М. :Энергоатомиздат, 1990. –192 с. : ил.

19. Мамонов П.Н. Сборник задач по электрическим измерениям. Из-во «Судостроение», Л., 1966.

20. Сборник задач и упражнений по электрическим и электронным измерениям. Учеб. пособие для вузов /Атамалян Э.Г. и др./ –М. :Высш. школа, 1980. –117 с. : ил.