3.4 Синтез коригувальної ланки

3.4.1 На підставі заданих показників якості САК (час регулювання, перерегулювання, статична точність і т.д.) будуються бажані логарифмічні частотні характеристики скоригованої системи.

3.4.2..Використовуючи логарифмічні частотні характеристики нескоригованої і скоригованої систем, знаходять частотні характеристики коригувальної ланки і відповідно її передатну функцію. Реалізацію коригувальних ланок здійснюють із використанням активних елементів (підсилювачів). При цьому розглядається варіант застосування звичайно заданого підсилювача САК. По принциповій схемі прийнятої коригувальної ланки варто розрахувати усі її параметри (опір, ємність і т.д.).

Якщо коригувальна ланка реалізується на операційному підсилювачі на базі інтегральних мікросхем, то варто звернути увагу на характер його вмикання. При використанні інвертувального входу операційного підсилювача необхідні динамічні характеристики формуються за допомогою вхідних ланцюгів і ланцюгів зворотних зв'язків, як показано на рис.3.1 а.

Передатна функція підсилювача при розглядуємому вмиканні

(3.1)

де Z_ВХ(p) і Z_ЗЗ(p) - операційні опіри вхідного ланцюга та ланцюга зворотного зв'язку підсилювачів;

(3.2)

Аналогічні вирази мають і передатні функції будь-якого іншого напівпровідникового підсилювача, вихідна напруга котрого протилежна вхідному.

У табл.1 приведено набір з'єднань та їх операторні опіри, що дозволяють у залежності від місця їх вмикання реалізувати різноманітні передатні функції.

При використанні неінвертувального входу операційного підсилювача (рис.3. 1,б) передатна функція

(3.3)

Якщо опір Z₃ відсутній (Z₃ (p)=), то останнє рівняння придбає вид

(3.4)

3.4.3 Загальна методика вибору коригувальної ланки, яка описана в п.3.4.2, в окремих випадках завданням змінюється на іншу.

3.5 Складання принципової і структурної схем скоригованої сак

На підставі принципових схем заданої системи і коригувальної ланки, а також обраного засобу корекції складаються принципова і структурна схеми скоригованої системи.

3.6 Побудова перехідних процесів у сак і їх аналіз

Застосовуваний метод корекції є наближеним. Тому необхідно побудувати перехідний процес і переконатися у тому, що дані показники дійсно отримані.

Побудова перехідних процесів здійснюється з використанням ПОМ.

Після побудови кривої перехідного процесу з нею варто визначити якість регулювання і аналіз дії застосованої корекції.

У залежності від складності і глибини розробки завдання керівник може змінити обсяг деяких розділів.

4 Обсяг курсової роботи

Курсова робота виконується у вигляді пояснювальної записки, зміст розділів якої повинен відповідати підрозділам 3.1-3.6, або уточнюється керівником роботи. Обсяг пояснювальної записки залежить від складності розроблювальної системи, але не повинен перевищувати 25-30 сторінок формату А4.

5 Порядок виконання і оформлення курсової роботи

Курсова робота розрахована у середньому на 30-40 часів роботи. Для виконання розділів роботи, перерахованих у підрозділах 3.1-3.6, установлюються проміжні терміни.

Матеріал у пояснювальній записці розташовується у такій послідовності: титульний лист (додаток А), зміст, перелік умовних позначень (символів, одиниць, термінів), завдання, основна частина, висновок, список використаних джерел, додатки.

Реферат містить: відомості про обсяг, кількість рисунків, таблиць, використаних джерел, додатків, текст реферату, перелік ключових слів.

Перелік ключових слів характеризує зміст реферуємої роботи. Він включає від 5 до 15 ключових слів у називному відмінку, надрукованих великими літерами у рядок, через коми.

Зміст включає найменування усіх розділів, підрозділів і пунктів із вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок матеріалу розділів (підрозділів, пунктів).