3. Шкідливі та отруйні речовини
До виробничих приміщень можуть потрапляти гази, пари, пил та інші шкідливі та отруйні речовини.
Шкідливою називається речовина, яка у контакті з організмом людини, при порушенні вимог безпеки, спричиняє виробничу травму, професійне захворювання або відхилення в стані здоров'я, які можуть бути виявлені як в процесі роботи, так і у віддалені строки життя теперішніх та наступних поколінь.
За ступенем небезпеки шкідливі та отруйні речовини за дією на організм людини поділяються на чотири класи:
I - надзвичайно небезпечні;
II - високонебезпечні;
III - помірно небезпечні;
IV - малонебезпечні.
Крім газоподібних та пароподібних шкідливих речовин, на здоров'я працівників може впливати підвищена запиленість повітря. При цьому пил може бути токсичним, що викликає фібрози (кремній, азбест та ін.), та нетоксичним.
Значний вплив на важкість ураження організму людини шкідливими та отруйними хімічними речовинами і пилом має їх концентрація у повітрі робочої зони, а також тривалість дії, Ступінь небезпечності пішу залежить також від його дисперсності (відсоткове співвідношення розмірів часток), форми, твердості, волокнистості, електрозарядженості його часток. Найнебезпечнішими є частки пилу розміром до 5 мкм.
Для того, щоб виключити професійні отруєння та захворювання, санітарними нормами встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, тобто такі концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом восьми годин чи при іншій тривалості, але не більше 41 години на тивдень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання чи відхилення в стані здоров'я.
Значення ГДК деяких шкідливих речовин, які зустрічаються на підприємствах лісового комплексу, наведені в табл.1.
Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації шкідливих
речовин
Речовина |
Значення ГДК, мг/м3 |
Перевантажений агрегатний стан в умовах виробництва |
Клас небезпечності |
Особливості дії на організм |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Акромін |
0,2 |
п |
П |
|
Аміак |
20 |
п |
IV |
|
Ацетон |
200 |
п |
IV |
|
Бензин |
100 |
п |
IV |
|
Бензол |
15/п |
п |
П |
|
Вуглець оксид |
20 |
п |
IV |
О |
Газ (у перерахунку на вуглець) |
300 |
п |
IV |
|
Карбамід (сечовина) |
10 |
а |
Ш |
|
Карбафос |
0,5 |
п+а |
П |
|
Кислота сірчана |
1 |
а |
П |
|
Кислота соляна |
5 |
п |
П |
|
Мастила мінеральні нафтові |
5 |
п |
П |
|
Метафос |
0,1 |
п+а |
І |
|
Синтетичні миючі засоби |
5 |
а |
Ш |
|
Сода кальцинована |
2 |
а |
ш |
|
Спирт метиловий |
5 |
п |
ПІ |
|
Спирт етиловий |
1000 |
п |
IV |
|
Уайт-спірит (у перерахунку на вуглець) |
300 |
п |
IV |
|
Хлор |
1 |
п |
І |
|
Хлорофос |
0,5 |
п+а |
П |
|
Умовні позначення: п - пари чи гази; а - аерозолі; п+а - суміш парів та аерозолів; О - речовини з гостро спрямованим механізмом дії, які потребують автоматичного контролю за їх концентрацією у повітрі; А - речовини, що викликають алергічні захворювання у виробничих умовах; Ф - аерозолі, переважно фіброзної дії; в чисельнику - максимальна, у знаменнику - середньозмінна ГДК
