5. 4. Види простих суджень за кількістю та якістю
У всіх предметах матеріального світу якість і кількість існують у цілісній єдності. Саме якісно-кількісна характеристика дає нам підставу говорити про сутнісну сторону якого-небудь предмета чи явища. Якщо ми поєднаємо поділ суджень за якістю і кількістю, то одержимо такі чотири основних види суджень: загальностверджувальні, частково-стверджувальні, загальнозаперечні й частковозаперечні (рис.5.7).
Судження, яке одночасно є загальним і стверджувальним, називається загальностверджувальним. Воно виражається такою формулою
Усі S є Р.
Приклади: "Всі окисли і кислоти – складні речовини", "Усі країни СНД розташовані на території Євразії", "Усі рідини – пружні", “Всі дизелі є двигунами внутрішнього згоряння”.
Судження, яке одночасно є частковим і стверджувальним, називається частковостверджувальним судженням.
Це судження виражається формулою
Деякі s є р.
Рис. 5.7 − Види суджень за кількістю та якістю предметів і суджень
Приклади: "Деякі вчені Національного технічного університету "ХШ" є лауреатами Державної премії України", "Деякі метали – тугоплавкі", "Деякі студенти фізтеха – поети", “Деякі конструкційні матеріали є композитами”.
Судження, яке одночасно є загальним і заперечним, називається загальнозаперечним судженням. Формула загальнозаперечного судження має такий вигляд:
Жодне S не є Р.
Приклади: "Жодне фізичне явище не виникає без причини", "Жоден жир не розчиняється у воді", "Жоден король не може одружитися по любові", “Жоден двигун внутрішнього згоряння не може працювати без пального”.
Судження, яке одночасно є частковим і заперечним, називається частковозаперечним судженням і виражається такою формулою:
Деякі s не є р.
Приклади: "Деякі елементарні частки не є позитивно зарядженими", "Деякі космічні явища не пояснені на рівні сучасної фізики", “Деякі літаки не є турбореактивними”.
В логіці для стислості прийнято кожне з чотирьох видів суджень позначати спеціально закріпленою за ним буквою. Так, літера А позначає загальностверджувальне судження, оскільки вона є першою голосною в латинському слові Аffirmo, що означає "стверджую".
Літера І вживається для позначення частковостверджувального судження, оскільки вона є другою голосною у слові Аffirmo.
Літерою Е прийнято позначати загальнозаперечне судження, оскільки вона є першою голосною в латинському слові Nego, що значить "заперечую".
Літерою О позначається частковозаперечне судження, оскільки вона є другою голосною у слові Nego.
Щоб коректно оперувати судженнями типів А, Е, І, О в процесі логічних операцій, необхідно звертати увагу на розподіленість їхніх термінів, тобто суб'єкта і предиката.
5.5. Розподіленість термінів у судженнях
Якщо в судженні мисляться всі предмети, охоплювані терміном, тобто він мислиться у повному обсязі, то цьому разу термін вважається розподіленим. У противному разі він є нерозподіленим.
У загальностверджувальних судженнях (типу А) обсяг суб'єкта цілком входить у обсяг предиката. Так, у судженні "Усі вампіри – кровоссавці" обсяг суб'єкта (поняття "вампір") цілком включається в обсяг предиката (поняття "кровоссавець"). У судженні “Всі турбіни є машинами ротативного типу”. Обсяг суб’єкта (тут – поняття “турбіна”) також цілком включається в обсяг предиката (яким виступає поняття “ротативні машини”).
Формула загальностверджувального судження має такий вигляд: