- •Частина 2 Вступ до дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізу
- •1. Виділення аномальних об’єктів і однорідних груп серед сукупності Два типи задач
- •Однофакторний непараметричний дисперсійний аналіз Краскала–Волліса
- •Узагальнений критерій Стьюдента
- •Виділення груп об’єктів, однорідних за середнім значенням Критерій хі-квадрат, що ґрунтується на статистиці Велча
- •Критерій хі-квадрат, що ґрунтується на статистиці Вілкоксона
- •2. Дисперсійний аналіз Головні ідеї дисперсійного аналізу
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Перевірка гіпотез
- •Двофакторний дисперсійний аналіз
- •3. Кореляційний аналіз Задачі кореляційного аналізу
- •Парна кореляція
- •Властивості коефіцієнта кореляції
- •Вибірковий коефіцієнт кореляції
- •Кореляційне поле
- •Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Кореляційна матриця
- •4. Вступ до регресійного аналізУ Рівняння прямої регресії
- •Двовимірний нормальний закон розподілу та геометрична інтерпретація прямої регресії
- •Інтервал довіри для умовного середнього
- •Метод найменших квадратів для визначення параметрів рівняння регресії
- •Оцінка якості апроксимації
- •5. Непараметрична кореляція Кореляція дихотомічних (якісних) ознак
- •Перевірка гіпотези про значущість вибіркового коефіцієнта кореляції
- •Кореляція порядкових геологічних даних
- •Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції Спірмена
- •Оцінка коефіцієнта кореляції методом “дробового пострілу”
- •6. Нелінійна кореляція Кореляційне співвідношення як універсальна міра взаємозв’язку
- •Властивості кореляційного відношення
- •Перевірка гіпотези про значущість
- •Гіпотеза про правомірність застосування лінійної моделі
- •7. Тренд аналіз
- •Фон, аномалії та поверхня тренда
- •Білінійна просторова апроксимація
- •Експрес-методи оцінки наявності або відсутності тренда (одномірний випадок)
- •Метод зміни знака
- •Метод стрибків
- •Список Рекомендованої літератури
- •Список Довідкової Літератури
- •Геостатистика
Узагальнений критерій Стьюдента
Сприятливими умовами для застосування цього критерію є підпорядкування даних нормального закону розподілу та однаковість дисперсій кожного з об’єктів:
,
;
;
; (1.4)
.
У випадку застосування критерію Стьюдента, як звичайно, аномальними вважають об’єкти з високим середнім значенням деякого параметра, а у випадку застосування критерію Краскала–Волліса – з низьким середнім значенням. Це випливає з відмінностей у методі визначення міри незбіжності середнього в головній сукупності: в критерії Стьюдента – це модуль різниці середніх значень, а в критерії Краскала–Волліса – сума рангів. З позиції математичної статистики прийнятнішим є критерій Краскала–Волліса, оскільки він не потребує перевірки нормальності розподілів та однаковості дисперсій. З погляду прикладних досліджень, навпаки, часто відділення об’єктів з високим середнім значенням є свідченням, наприклад, наявності корисних копалин.
Виділення груп об’єктів, однорідних за середнім значенням Критерій хі-квадрат, що ґрунтується на статистиці Велча
Цей критерій застосовний для перевірки гіпотези (1.1) у задачі визначення однорідності всіх k розглядуваних об’єктів щодо середнього значення (величини, вмісту) деякого параметра.
Нехай кожен з об’єктів представлений
вибіркою обсягу
,
на підставі якої обчислено оцінки
середнього
і дисперсії
.
Для кожної пари об’єктів обчислюють
статистику
. (1.5)
Ці значення заповнюють
матрицю вигляду (унаслідок
симетрії
знаходять лише елементи не нижче головної
діагоналі)
. (1.6)
З усіх обчислених значень вибирають
найменше, яке порівнюють з критичним
(допустимим) значенням хі-квадрат
розподілу з одним ступенем вільності
(для заданого рівня значущості
,
).
Для довідки:
=0,05
=>
=3,84.
Якщо
,
(1.7)
то всі
об’єктів суттєво різні за середнім
вмістом, і перевірку гіпотези завершено.
Інакше вибирають ту пару об’єктів, для
яких значення критерію є мінімальним,
і ці два об’єкти об’єднують в одну
однорідну групу. Процедуру перевірки
гіпотези (1.1) тепер уже для
об’єктів і однієї утвореної однорідної
групи повторюють. Така ітераційна
процедура, що використовує парні
об’єднання за мінімальним значенням
критерію, триває доти, доки або не буде
виконано
об’єднання, або мінімальне значення
перевищить допустиме. У першому випадку
приймають гіпотезу про повну однорідність
набору з
об’єктів, у другому – про його
неоднорідність.
;
.
Критерій хі-квадрат, що ґрунтується на статистиці Вілкоксона
Для обмеженого обсягу вибірки або для даних, розподіл яких значно відрізняється від нормального, як статистику в задачі визначення однорідності групи об’єктів за середнім значенням використовують критерій хі-квадрат, що ґрунтується на непараметричній статистиці Вілкоксона. Цей критерій потребує перевірки підпорядкування даних нормальному розподілу. Для кожної пари об’єктів обчислюють значення статистики Вілкоксона, які за допомогою асимптотичного наближення перетворюються у випадкові величини, розподілені згідно з хі-квадрат розподілом:
,
. (1.8)
У подальшому процедура перевірки гіпотези (1.1) повторює попередній пункт, тобто обчислюють матрицю (1.6) та знаходять мінімальне значення.
