1. визначення цілей оцінювання конкурентоспроможності товару;

2. Збирання та аналіз даних про ринок, покупців, конкурентів

3. формування вимог до товару еталону;

4. визначення переліку параметрів, які підлягають оцінюванню, а також їхньої питомої ваги;

Параметри поділяються на нормативні, технічні та економічні.

Нормативні параметри відповідають діючим у країні нормам, стандартам і законодавству.

Технічні параметри поділяються на групи:

• класифікаційні – характеризують властивість товару, які визначають його призначення, сферу використання та умови застосування;

• функціональні (досконалість, виконання основної функції, універсальність, досконалість виконання додаткових функцій, технологічність);

• показники технологічності, надійності, довговічності;

• гігієнічні;

• ергономічні (антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні);

• естетичні – форма, дизайн;

• екологічні (нешкідливість хімічного складу матеріалів);

• показники безпеки (вогнегасність, надійність електроізоляції побутових приладів).

Економічні параметри включають витрати споживача на придбання товару та витрати, пов’язані з його експлуатацією:

Ц_сп = Ц_т + Ц_екс,

де Ц_сп – ціна споживання;

Ц_т - ціна товару;

Ц_екс - витрати, пов’язані з експлуатацією виробу.

Витрати, пов’язані з експлуатацією виробу, включають:

Ц_екс = Ц₁+ Ц₂ + Ц₃ + Ц₄ + …+ Ц_п,

де Ц₁- витрати на транспортування;

Ц₂ – витрати на монтаж;

Ц₃ – витрати на навчання персоналу;

Ц₄ – витрати на експлуатацію;

Ц₅ – витрати на ремонт;

Ц₆ – витрати на технічне обслуговування;

Ц₇ – витрати на сплату податків;

Ц₈ – страхові внески;

Ц₉ – витрати на пальне та енергію;

Ц₁₀ – витрати на утилізацію відходів;

Ц₁₁ – витрати на зберігання товару;

Ц₁₂ – витрати на купівлю та переклад національною мовою технічної інформації та інструкцій;

n – загальна кількість окремих витрат.

5. розрахунок одиничних параметричних індексів;

Одиничний параметричний індекс за технічними показниками (показниками якості) розраховується за формулою:

Q_i = P_i ∕ P_базi, (3.)

якщо параметр тим кращий, чим більше його значення, де

Q_i - одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м параметром;

P_i – значення і-го параметра виробу;

P_базi – аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння.

Якщо параметр тим кращий, чим менше цього значення, розрахунок проводиться за оберненою формулою:

Q_i = P_базi ∕ P_i (3.)

Якщо товар відповідає нормам, то параметр набирає значення 1, а якщо ні – то 0. Базовим може бути або товар фірми-конкурента (Р_баз =Р_конк.), або еталон – гіпотетичний виріб, який задовольняє потреби споживача на 100% (Р_баз=Р₁₀₀).

6. розрахунок групових параметричних індексів;

Груповий показник усієї сукупності нормативних параметрів дорівнює добутку окремих показників кожного з них. . Якщо товар відповідає нормі (наприклад, вимогам безпеки), цей показник дорівнює 1, а якщо ні — то 0. Розрахунки виконуються за формулою:

(3.)

де I_n.p — груповий показник нормативних параметрів;

Q_ni — одиничний показник i-го параметра;

n — кількість нормативних параметрів, що підлягають оцінюванню. Нульове значення цього індексу свідчить про неконкурентноспроможність товару на даному ринку

Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється за допомогою окремих показників якості з урахуванням ваги кожного з них.

Розрахунки виконуються за формулою:

де I_t — груповий показник за технічними параметрами;

Q_i — одиничний показник i-го технічного параметра (надійність, потужність, енергомісткість);

b_i — вага i-го параметра в загальній сукупності;

i — кількість оцінюваних параметрів.

Груповий параметричний індекс за економічними параметрами (за ціною споживача) розраховується за формулою:

,

де - груповий параметричний індекс за економічними показниками;

економічний параметр j-го виду;

питома вага j-го економічного параметра в загальній сукупності;

m - кількість економічних параметрів, за якими здійснюється оцінювання,

або

де - показник конкурентоспроможності щодо товару-конкурента за економічним параметром;

ціна споживання виробу, що оцінюється;

ціна споживання товару-конкурента.

Бажане значення ≤ 1, оскільки що нижча ціна споживання, то вищий рівень конкурентоспроможності товару.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності товару щодо товару-конкурента визначається показник конкурентоспроможності за технічними параметрами і зіставляються групові параметричні індекси товарів-конкурентів:

де показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

відповідно, групові показники конкурентоспроможності за технічними параметрами виробів, що порівнюються,

а показник конкурентоспроможності за економічними параметрами щодо товару-конкурента визначається через співвідношення групових економічних показників товарів, фірми і товару-конкурента:

де показник конкурентоспроможності щодо товару-конкурента за економічними параметрами;

відповідно, групові показники конкурентоспроможності за економічними параметрами виробів, що порівнюються, та товару-аналога.

7. розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності;

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару подається формулою:

,

де — зведений індекс конкурентоспроможності товару;

— показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

— показник конкурентоспроможності за економічними показниками.

Таблиця 3.1

Шкала оцінювання перспективності товару за інтегральним показником конкурентоспроможності

Порівняння товарів	Межа зміни показника Кінт	Прогнозна оцінка конкурентоспроможності товару на цільовому ринку
Товар–еталон	1,6 і більше	Дуже перспективний
	1,59—1,40	Перспективний
	1,39—1,20	Малоперспективний
	1,19—1,00	Неперспективний

8. підготовка висновків щодо підвищення рівня конкурентоспроможності товару.

Рисунок 3.1 Загальна схема оцінювання конкурентоспроможності продукції