Інтегральна оцінка підприємства

Оцінка стану на основі

поточних показників

Оцінка стану

і розвитку на основі

поточних та

динамічних показників

Оцінка розвитку на

основі динамічних

показників

Побудова

інтегрального

показника

економічного стану

Побудова

інтегрального

показника тенденцій

економічного

розвитку

Побудова комбінованого інтегрального

показника

Системи показників діяльності господарюючих суб’єктів

Рис. 3.1. Система інтегральних оцінок підприємства

Поточні рейтингові системи характеризують фінансовий стан (потенціал) підприємств на певний момент (інтервальний період), але не відображають його оцінки за динамікою змін. Динамічні рейтингові системи оцінюють підприємства за напрямом їх розвитку. В переважній більшості рейтингові системи будуються на системі показників, яка формується на комбінований (змішаній) основі: частина показників поточні, а частина — динамічні.

Застосування динамічних показників обумовлене тим, що поточні показники фінансового стану підприємств у значній мірі залежать від наявного у них потенціалу (природного, майнового), який характеризує досягнення минулих років і слабко змінюється за результатами поточного господарювання. Протягом певного періоду співвідношення цих показників є у деякій мірі традиційним і усталеним. За постійну базу порівняння даних можна приймати попередній, початковий, середній або будь-який інший рівень ряду динаміки.

Показники динаміки значно менше залежать від потенціалу підприємств і у більшій мірі віддзеркалюють сучасні тенденції (досягнення) розвитку. Водночас, рейтингова система, побудована на одній моделі показників, не характеризує напрямок розвитку підприємств. При

цьому існують два варіанти розвитку: відбувається покращення фінансового стану або його погіршення. Напрямок розвитку підприємств від негативного до позитивного або навпаки доцільно досліджувати при комплексному порівнянні оцінок за трьома методами рейтингових систем (динамічним, поточним, комбінованим).

Рейтингові системи можуть будуватися для внутрішніх потреб і зовнішньої діяльності підприємств. Інтегральна оцінка для внутрішніх потреб використовується з метою оцінки діяльності підприємств та визначення ідентифікації ринкової позиції і можливих резервів порівняно з іншими підприємствами. В практиці порівняльного аналізу найбільш доцільно використовувати бенчмаркінг як форму аналітичного дослідження, зорієнтовану на конкурентів підприємств. За інтегральною оцінкою для зовнішньої діяльності визначається привабливість підприємств для їх партнерів. Водночас, перші і другі рейтингові системи можуть мати комбінований характер, тобто одночасно задовольняти інтереси всіх користувачів. Зовнішні рейтингові системи, як правило, є відкриті і виконують функцію залучення партнерів та забезпечення стабільного рівня діяльності господарюючих суб’єктів.

Внутрішні рейтингові системи, за умови використання в них показників, що становлять комерційну таємницю, є закриті. Вони використовуються власниками і виконавчими органами управління підприємства для побудови рядів динаміки інтегральних показників та їх аналітичного дослідження з метою оцінки напряму розвитку господарюючого суб’єкта.

Рейтингові системи розрізняються за методом побудови на бальні та індексні. При використанні бальної системи кожному інтегральному показнику присвоюється певний бал за визначеною шкалою. Якщо комплексна оцінка передбачає проміжне інтегральне оцінювання окремих функціональних аспектів явища, ранжування об’єктів здійснюється за сумою балів одержаних за кожною підсистемою показників. Для отримання бальних оцінок будується шкала діапазонів можливих значень інтегральних показників всіх об’єктів, що аналізуються.

Діапазони визначаються на підставі мінімальних та максимальних значень інтегральної величини показника. Вони розбиваються на відповідну кількість рівних інтервалів і кожний відповідає певній кількості балів.

Індексна побудова інтегрального показника передбачає агрегування ознак за допомогою розрахунків багатовимірного аналізу.

За рівнем розкриття методики розрахунку рейтинги поділяють на розкриті і нерозкриті. Характерною ознакою розкриття рейтингів є надання можливості користувачам, на підставі наведених даних, самостійно оцінити фінансовий стан. У кращому випадку, користувачі повинні знати, на підставі чого були обрані конкретні критерії оцінки і визначені ваги, з яких джерел одержана інформація тощо, тобто необхідно докладно і зрозуміло описати методику побудови рейтингу.

Методика побудови нерозкритої моделі рейтингу свідомо приховується, внаслідок чого користувачі не мають чіткого уявлення про систему критеріїв та набір показників, за якими здійснюється оцінка. Інколи нерозкрита модель більш доцільна, ніж розкрита, особливо якщо вона подає сигнал широкому загалу користувачів про необхідність прийняття негайного рішення.

Ранжування об’єктів дослідження можливо здійснювати за одним параметром (показником), тобто однофакторними рейтингами, а також системою показників - багатофакторними рейтингами. Якщо параметр дослідження один, то є велика ймовірність низької якості рейтингу з причин надто вузької характеристики господарюючих суб’єктів. При використанні великої кількості параметрів (показників) можуть з’явитися технічні проблеми формування інформаційних ресурсів, їх достовірності, повторюваності даних та безпосередніх розрахунків у процесі аналізу. Як наслідок — адекватність оцінки погіршується. Для рейтингового оцінювання окремих аспектів діяльності господарюючих суб’єктів оптимальна кількість показників може бути від 3 до 7 при аналогічній кількості напрямів діагностики фінансового стану економічної системи в цілому.

За динамікою формування інформаційних ресурсів рейтинги бувають одноразові і періодичні. Одноразові рейтинги використовуються при виникненні певних умов розвитку економічних систем для вирішення поточних питань. Одноразово побудований рейтинг приносить моментну користь. Водночас, поновлення рейтингів через певні проміжки часу дає можливість дослідити динаміку змін, які відбуваються з господарюючими суб’єктами.

При складанні періодичних рейтингів необхідно зберігати єдину методику їх розрахунку і забезпечити порівнянність системи показників.

Управлінське рішення на підставі використання рейтингів — це творчий процес мислення користувачів (побудови концепції управління), в результаті чого визначається, які заходи треба здійснити в даній фактичній ситуації або в ситуації, що передбачається для розв’язання певної проблеми й одержання бажаного результату.

Із цього випливає, що рейтинг використовується для аналізу, контролю, обліку, прогнозування та регулювання діяльності господарюючих суб’єктів, тобто виступає і як інструмент, і як мета управління.

Тому розглянемо рейтингове співвідношення фінансового стану підприємств за результатами розрахунків інтегральних показників окремих функціональних напрямів діяльності і у цілому (табл. 3.2.).

Рейтингове оцінювання підприємств за їх фінансовим станом свідчить, що перша позиція за всіма його функціональними складовими належить ВАТ «Сінгури». На другому місці розташувалось ТОВ «Полісся», яке демонструє одні з найкращих результатів за окремими складовими фінансового стану (перші місця за станом активів і діловою активністю, третє — за платоспроможністю). ТОВ «Ласощі» не стало лідером за низького стану активів, рівня ринкової активності та недостатньої ефективності господарської діяльності. Найгірші показники мають ТОВ «Промінь» і ТОВ «Прогрес».

Таким чином, в процесі розгляду даного питання було охарактеризовано сутність рейтингу та рейтингових систем фінансового стану підприємств, описано класифікацію рейтингових систем.

Отже, в сучасних ринкових умовах комплексна оцінка фінансового стану підприємств виступає одним із основних елементів забезпечення ефективної діяльності суб’єктів господарювання. На основі отриманих результатів, виникає можливість прийняття раціональних управлінських рішень, що забезпечують конкурентоспроможність та стабільний розвиток підприємств.

Таблиця 3.2.

РЕЙТИНГИ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ЇХ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ

Підприємства	Оцінка	Функціональні блоки показників						Загальний інте­гральний пока­зник фінансо­вого стану
		стан активів	платоспро­можність	фінансова стійкість	ділова активність	ефективність господарської діяльності	ринкова актив­ність
TOB «Про­мінь»	інтегрального показника	0,233	0,055	0,820	0,064	0,406	0,641	0,370
	місця в рейтингу	7	7	2	7	2	1	7
ВАТ «Прогрес»	інтегрального показника	0,272	0,442	0,687	0,290	0,357	0,214	0,377
	місця в рейтингу	6	5	5	5	3	5	6
TOB «Ласощі»	інтегрального показника	0,391	0,761	0,743	0,403	0,201	0,196	0,449
	місця в рейтингу	5	2	4	3	5	6	3
TOB «Полісся»	інтегрального показника	0,776	0,745	0,099	0,680	0,188	0,230	0,453
	місця в рейтингу	1	3	7	1	6	4	2
ВАТ «Тетерів»	інтегрального показника	0,703	0,454	0,474	0,420	0,031	0,283	0,394
	місця в рейтингу	2	4	6	2	7	3	5
ВАТ «Сінгури»	інтегрального показника	0,468	0,841	0,922	0,281	1.000	0,347	0,643
	місця в рейтингу	4	1	1	6	1	2	1
TOB «Двірець»	інтегрального показника	0,538	0,403	0,757	0,396	0,225	0,180	0,417
	місця в рейтингу	3	6	3	4	4	7	4