3. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що вплив-ть на попит на гроші. Крива попиту на гроші (графік).

Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні ек. суб'єкти на певний момент.

Щодо цілей накопичення грошей, то вони випливають із самих функцій грошей як купівельного і платіжного засобу та як засобу нагромадження багатства. У першому випадку метою є створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб ек. суб’єктів у товарах та послугах, у другому – накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента. Мотиви:

1) Трансакційний мотив полягає в тому, що ек. суб'єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на рівні своє особисте та вир. споживання.

2) Мотив завбачливості зводиться до того, що юр. і фі. особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої не передбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.

3) Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, цю ек. суб'єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фін. інструменти, а при погіршенні цих умов перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але безризикова.

4. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

Гроші є результатом розвитку товарного виробництва та обміну (основа появи грошей). Гроші є антиподом бартеру. Поява грошей обумовлена вирішенням протиріч, які притаманні товару, а саме:

- між споживною вартістю і міновою

- між конкретною і абстрактною вартістю

- між сукупно-необхідною і приватною вартістю

Є 2 теорії походження грошей – раціоналістична: гроші запроваджуються людьми як технічний інструмент для полегшення товарообміну

- гроші є соціальною умовністю

- гроші є інструментом, а не товаром

- гроші запроваджуються державою, держава гроші не утворює

Відповідно до еволюційної, вона була запропонована Смітом і Рікардо, згідно з цією концепцією гроші є продуктом суспільного розвитку товаровиробництва та обміну, вони з’являлися внаслідок ефективного розвитку як товар, який пропонується на ринку і користується суспільним попитом. Домінуюча концепція.

На найнижчих щаблях ек. розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання 2 суб'єктів ринку не збігалися. Поступово виявився продукт, попит на який найбільший – заг. еквівалент (худоба, хутра, сіль, черепашки ін.). Стихійне закріплення за одним із товарів ролі заг. еквівалента означало появу грошей в їх найпростішому вигляді.

Відбулося розмежування природної споживної вартості грош. товару і його специф. споживної вартості як грошей. Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до немат. носія. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.

Роль держави у творенні грошей.

1) вона визначає та змінює зразок купюри та її захисні форми.

2) держава створює умови обігу грошей

3) держава визначає потребу в грошах виходячи не з власних інтересів, а з потреб товарообігу

4) держава впливає на форму та якісні властивості грошей з метою ефективного функціонування грошового обігу.

Характерно, що роль держави у формуванні грошей поступово посилювалася в міру розвитку самих грошей, підвищення їх ролі і посилення вимог до них з боку ринку. На перших порах, коли сам ринок стихійно висував на роль грошей один з найбільш ходових товарів, зовнішнє втручання в цей процес було min. Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами втручання держави у створення грошей помітно посилилось. Вона взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму, установила контроль за вир-вом грошей, організувала боротьбу із фальшуванням монет тощо.