Тема 4. Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності.

1. Суб'єкти інвестиційної діяльності. Інвестори. Учасники інвестиційної діяльності.

2. Права суб'єктів інвестиційної діяльності.

3. Гарантії інвестиційної діяльності.

4. Організаційно-правові форми інвестиційної діяльності.

5. Об'єкти інвестиційної діяльності.

6. Заборона здійснення інвестицій в окремі об'єкти інвестування..

1. Чим відрізняються інвестори від учасників інвестиційної діяльності?

2. Чи можна вважати трудові колективи суб'єктами інвестиційної діяльності і чому?

3. Чи відрізняється правовий статус інвесторів та учасників інвестиційної діяльності?

4. Чому державу можна вважати особливим суб'єктом інвестиційної діяльності?

5. Які організаційно-правові форми інвестиційної діяльності?

6. В чому полягають особливості інтелектуальних цінностей як об'єкта інвестиційної діяльності?

Завдання.

Завдання 1. Громадяни А., С., П. перед здійсненням спільної інвестиційної діяльності звернулися за консультацією до юриста з приводу наступних питань: в яких організаційно-правових формах вони можуть здійснювати спільну інвестиційну діяльність, які основні права і обовязки вони набудуть у зв'язку зі здійсненням інвестиційної діяльності, чи можуть вони укласти договір про спільну інвестиційну діяльність і як розподілити права та обов'язки. Дайте відповіді на питання громадян А., С., П. Складіть проект договору про спільну інвестиційну діяльність.

Розв’язання

ЗУ «Про інвестиційну діяльність»

 Стаття 2. Інвестиційна діяльність

1. Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.  2  спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

 ЗУ «Про інститути спільного інвестування» (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)  Стаття 2. Законодавство у сфері спільного інвестування

 Відносини у сфері спільного інвестування регулюються законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань функціонування фондового ринку та з питань діяльності акціонерних товариств у частині, що не суперечить нормам цього Закону, а також цим Законом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Визначення термінів

 17) діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ІСІ шляхом емісії цінних паперів ІСІ з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами Комісії;

7) інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд;

    8) компанія з управління активами інституційних інвесторів (далі - компанія з управління активами) - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія);  

  9) кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ (далі - реєстр ІСІ). Ведення реєстру ІСІ здійснюється Комісією;

Стаття 4. Класифікація інститутів спільного інвестування  

     ІСІ залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального, закритого типу.     ІСІ належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами).

     ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку (інтервалу). Проспект емісії ІСІ інтервального типу повинен передбачати порядок визначення дати початку та закінчення інтервалу, періодичність інтервалу (не рідше одного разу на рік та не частіше одного разу в квартал), тривалість інтервалу (не менше десяти робочих днів протягом року та не менше одного робочого дня протягом кожного інтервалу).     ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його припинення.       ІСІ може бути строковим або безстроковим.

     Строковий IСI створюється на встановлений у регламенті IСI певний строк, після закінчення якого зазначений IСI припиняється, якщо відповідно до вимог частин сьомої - дев’ятої цієї статті не прийнято рішення про подовження строку діяльності такого IСI.     Подовження строку діяльності строкового IСI здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів корпоративного IСI або наглядової ради пайового IСI, а в разі її відсутності - уповноваженого органу компанії з управління активами такого IСI.

     У разі прийняття зазначеного рішення корпоративний IСI зобов’язаний здійснити викуп акцій цього IСI в акціонерів, які голосували проти прийняття такого рішення чи не брали участі в голосуванні щодо нього та вимагають викуп належних їм акцій, а компанія з управління активами пайового IСI зобов’язана здійснити викуп інвестиційних сертифікатів цього IСI в учасників, які не згодні із зазначеним рішенням та вимагають викуп належних їм інвестиційних сертифікатів. Такі акціонери корпоративного IСI та учасники пайового IСI мають право вимагати викуп у них цінних паперів IСI у кількості, що не перевищує кількість цінних паперів, власниками яких вони були на день прийняття рішення про подовження строку діяльності IСI. Порядок обов’язкового викупу цінних паперів IСI встановлюється Комісією.

     Подовження строку діяльності строкового IСI здійснюється в порядку, встановленому Комісією. Строк, на який подовжується діяльність строкового IСI згідно з прийнятим рішенням, не може перевищувати строк діяльності такого IСI, встановлений в його регламенті на день реєстрації цього IСI. Кількість рішень про подовження строку діяльності строкового IСI не обмежується. { Статтю 4 доповнено частиною згідно із Законом N 693-VI( 

     Забороняється змінювати вид та тип ІСІ.     Безстроковий ІСІ створюється на невизначений строк.

     ІСІ закритого типу може бути лише строковим.

     ІСІ може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду.

     ІСІ вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:

     кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10 відсотків загального обсягу цінних паперів відповідного випуску; { Абзац другий частини чотирнадцятої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів ІСІ;

     не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі. { Абзац четвертий частини чотирнадцятої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     Диверсифікованим ІСІ забороняється:

     тримати в грошових коштах, на банківських депозитних рахунках, в ощадних (депозитних) сертифікатах та банківських металах більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів ІСІ, при цьому не більш як 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ в зобов'язаннях одного банку; { Абзац другий частини п'ятнадцятої статті 4 в редакції Закону N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008

     придбавати або додатково інвестувати в цінні папери та зобов'язання однієї юридичної особи більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів ІСІ; { Абзац третій частини п'ятнадцятої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     придбавати або додатково інвестувати у державні цінні папери, цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ у цінні папери одного випуску; { Абзац четвертий частини п'ятнадцятої статті 4 в редакції Закону N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів місцевого самоврядування більше ніж 40 відсотків загальної вартості активів ІСІ. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ у цінні папери органів місцевого самоврядування одного випуску; { Абзац п'ятий частини п'ятнадцятої статті 4 в редакції Закону N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ;       придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів, які допущені до торгів на організованих фондових ринках іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів ІСІ;

     придбавати або додатково інвестувати в інші активи, дозволені законодавством України, більше ніж 5 відсотків активів ІСІ;

     придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом однієї іноземної держави, більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ;

     придбавати або додатково інвестувати в об'єкти нерухомості більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ; { Частину п'ятнадцяту статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }

     придбавати або обмінювати цінні папери, емітентами яких є пов'язані особи ІСІ, компанії з управління активами або зберігача.

     ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого ІСІ, є недиверсифікованими.

     Недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов’язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. { Частина сімнадцята статті 4 в редакції Закону N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008, із змінами, внесеними згідно із Законом N 4854-VI ( 4854-17 ) від 24.05.2012 }

     Дивіденди по цінних паперах ІСІ відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються.

     ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифіковані ІСІ.

     Словосполучення "корпоративний інвестиційний фонд", "пайовий інвестиційний фонд" та похідні від них можуть використовуватися лише у назвах відповідних ІСІ, що створені відповідно до цього Закону. { Статтю 4 доповнено частиною двадцятою згідно із Законом N 693-VI ( 693-17 ) від 18.12.2008 }  

Спільна інвестиційна діяльність із залученням іноземних інвестицій може здійснюватися в різних формах. Однією з найбільш розповсюджених є створення підприємства з іноземними інвестиціями.

ЗУ «Про режим іноземного інвестування»

Стаття 1. Визначення термінів, що вживаються в Законі

3) підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Такі підприємства створюються і діють у формах, передбачених аконодавством України. Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями овинні містити відомості, передбачені законодавством України ля відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників). Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Одним з видів інвестиційних договорів є договір концесії (концесійний договір).

ЗУ «Про концесії»

Стаття 1. Визначення термінів 

     концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;

     договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб;

З цього визначення випливає, що договір концесії є платним і взаємним. Законом визначені як мінімальний, так і максимальний строк, на який укладається договір концесії — не менш як 10 років і не більш як 50 років. Угоди про розподіл продукції як один з видів інвестиційних договорів одержав регламентацію в Законі України “Про угоди про розподіл продукції” від 14.09.1999 р.

Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона — Україна (далі — держава) доручає іншій стороні — інвестору на певний строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр і ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з подальшою компенсацією витрат і одержанням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. Одним з видів інвестиційних договорів є договір про спільну інвестиційну діяльність. Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України. Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність про операції, пов’язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами). Майно, що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менш як три роки з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. Ці договори підлягають державній реєстрації відповідно до Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 р. №112.