- •Питання на екзамен
- •Філософія як теоретична основа світогляду.
- •Предмет і структура філософії...
- •Основні функції філософії.
- •Основне коло філософських питань.
- •Місце філософії в системі культури. Що дає вивчення філософії людині? ((
- •Філософський зміст проблеми буття.
- •Свідомість як вища форма відображення дійсності.
- •Соціально-історична проблема свідомості.
- •Особливості матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості.
- •11. Діяльність як спосіб існування людини. Типологія видів практики.
- •12. Проблема єдності світу.
- •Категорії "рух" і "розвиток" у філософії. Різноманітність форм руху та проблема їх класифікації.
- •Сучасні філософські уявлення про простір і час.
- •Діалектика як загальна теорія розвитку.
- •Принципи діалектики.
- •Категорії діалектики. Приклад філософського аналізу.((
- •Основні закони діалектики: закон єдності і боротьби протилежностей;
- •Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін в якісні;
- •Основні закони діалектики: закон заперечення заперечення.
Філософія як теоретична основа світогляду.
Світогляд – це сукупність людських поглядів на світ в цілому, які визначають місце людини в світі, її цінності, настанови та практичні дії.
Філософія виступає як ядро будь-якого світогляду і має свою автономну форму існування як філософський світогляд.
Спільне між Ф. і світоглядом – це проблема співвідношення людини і світу. На відміну від часних наук, їх цікавить не світ або людина окремо, а саме цілісність людського світовідношення.
Світогляд і є цілісною сукупністю поглядів на світ, яка виявляється через єдність знань, почуттів, переконань і волі.
За структурою світогляд має рівні:
Раціональний (у формі знань про світ) – це світорозуміння на раціональному рівні знань;
Емоційно-чуттєвий – на рівні світовідчуття;
Світоставлення – на рівні волевиявлення, яке переходить до рівня світоперетворення у практиці.
Основні полюси світогляду: людина (S) і світ(O). Ці категорії набувають у Ф. гносеологічного виявлення у категоріях суб’єкт і об’єкт.
Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.
Ці визначення, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу.
Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом духовно- практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично.
Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. В чому вона полягає?
Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.; 4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).
Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття. В чому полягає їх нетотожність?
1. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п.
2. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”.
3. Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього включаються: (досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання, ідеали тощо).
4. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.
5. Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції.
