2 Організація роботи над курсовим проектом

Вихідним документом для виконання курсової роботи з дисципліни “Основи електроніки” є завдання на курсовий проект, яке видається студентові керівником курсового проекту (КП) не пізніше, ніж за два тижні від початку семестру.

Завдання оформляється на спеціальному бланку, де вказується тема проекту, вихідні дані для розрахунків та перелік питань, які підлягають розробці.

За поданням керівника проектування кафедрою призначаються дні і години консультацій, а також дата захисту курсового проекту. Виконання проекту здійснюється згідно календарного графіка, запропонованого студентом і погодженого з керівником КП. Графік виконання КП також вказується в індивідуальному завданні., а контроль за його виконанням здійснюється один раз у два тижні протягом семестру підчас проведення консультацій.

До роботи над кожним наступним розділом чи етапом КП студент допускається тільки після узгодження з керівником виконаного попереднього розділу. В ході курсового проектування студент представляє керівникові власні підготовані рішення, керівник розглядає представлені наробки і дає зауваження з обсягу і по суті виконаної роботи та виявлених у ній помилок, неточностей, недоробок, тощо.

Розрахункова та графічна частина проекту виконуються з обов’язковим використанням персонального комп’ютера (ПК). Після завершення студентом теоретичної частини КП і підготовки вихідних даних для розрахунків на ПК керівник перевіряє їх і дає дозвіл студентові проводити необхідні розрахунки. Виконані на ПК розрахунки додаються до КП у вигляді додатків. Розроблені схеми і карти сигналів ЗВТ та їх вузлів оформляються у виді аркушів креслень.

Завершений курсовий проект студент підписує і подає керівникові, який після перевірки і схвалення проекту підписує його з відповідним висновком про допуск студента до захисту КП.

3 Тематика курсових проектів

При роботі над КП студентові доцільно працювати в одному з наступних технічних напрямків: розробка схеми ЗВТ для вимірювання неелектричних величин (геометричних розмірів, механічних зусиль, параметрів руху твердих тіл, хімічного складу та властивостей речовин, акустичних характеристик); розробка схеми ЗВТ для вимірювання електричних величин (малі та великі напруги, струми і заряди, електрична потужність та енергія, кут фазового зсуву, магнітні величини); розробка схеми ЗВТ для вимірювання рівня та доз іонізаційного випромінювання.

Теми курсових проектів формулюються викладачем такими, що ґрунтуються на розробці схем ЗВТ та їх вузлів, які реалізують один з наведених нижче типів вимірювань, подібними до них, або ж підбираються індивідуально для студентів такими, що відповідали б розпочатій студентом на молодших курсах науково-дослідній тематиці.

Вимірювання лінійних та кутових розмірів;

- вимірювання товщини шару покриття;

- вимірювання рівнів;

- вимірювання механічних напружень;

- вимірювання механічних сил та тиску;

- вимірювання крутних моментів;

- вимірювання параметрів лінійного руху;

- вимірювання параметрів вібрацій;

- вимірювання параметрів обертового руху;

- вимірювання хімічного складу і концентрації рідини;

- вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри;

- аналіз складу газів;

- вимірювання акустичних тисків;

- вимірювання швидкості поширення звуку та ультразвуку;

- безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів;

- вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні;

- вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення;

- вимірювання високих напруг електромеханічними приладами;

- вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах;

- електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг;

- вимірювання великих струмів, що грунтуються на ефекті Фарадея;

- вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів;

- вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів;

- вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів;

- калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності і енергії;

- вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення;

- вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважуючого перетворення;

- кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву;

- вимірювання параметрів магнітного поля;

- вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків;

- вимірювання магнітних параметрів підземних та наземних об’єктів нафтогазового комплексу;

- вимірювання рівня , ,  - випромінювання.