246. Показник тривалості фінансового циклу розраховується:

– підсумовуванням показників тривалості обороту дебіторської заборгованості та тривалості обороту кредиторської заборгованості;

– через підсумовування показників тривалості обороту запасів та тривалості обороту дебіторської заборгованості;

+ вирахуванням з показника тривалості операційного циклу показника тривалості обороту кредиторської заборгованості;

– способом вирахування з показника тривалості фінансового циклу показника тривалості обороту дебіторської заборгованості.

247. Показник тривалості обороту запасів розраховується:

– через ділення витрат на виробництво продукції на середню величину запасів;

+ методом ділення тривалості звітного періоду на коефіцієнт обертання запасів;

– за допомогою ділення коефіцієнта обертання запасів на тривалість звітного періоду;

– способом підсумовування показників тривалості звітного періоду та тривалості фінансового циклу.

248. Показник тривалості обороту дебіторської заборгованості розраховується:

+ методом ділення тривалості звітного періоду на коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості;

– через ділення коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості на тривалість звітного періоду;

– методом ділення тривалості звітного періоду на коефіцієнт обертання запасів;

– за допомогою ділення коефіцієнта обертання запасів на тривалість звітного періоду.

249. Показник тривалості обороту кредиторської заборгованості розраховується:

– діленням витрат на виробництво продукції на середню кредиторську заборгованість;

+ способом ділення тривалості звітного періоду на коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості;

– діленням коефіцієнта обертання кредиторської заборгованості на тривалість звітного періоду;

– через ділення витрат на виробництво продукції на середню величину запасів.

250. Ознаками стійкого фінансового стану є:

– належний рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості;

– наявність прострочених сум дебіторської й кредиторської заборгованості;

– забезпеченість підприємства власними оборотними засобами;

+ належний рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

251. Кризовий фінансовий стан підприємства – це:

– коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних обігових коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

+ коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування;

– коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

– коли запаси й витрати забезпечуються джерелами їх формування.

252. Вигляд, який має основне балансове рівняння, – це:

– активи = власний капітал + довгострокові зобов’язання;

– основні засоби + оборотні засоби = валюта балансу;

– необоротні активи + оборотні активи = власний капітал + поточні зобов’язання;

+ активи = власний капітал + зобов’язання.

253. Елементи балансу, які безпосередньо пов’язані з оцінкою фінансового стану підприємства та змін у ньому, – це:

– активи, необоротні активи, оборотні активи;

– пасиви, власний капітал, зобов’язання;

+ активи, власний капітал, зобов’язання;

– пасиви, необоротні активи, власний капітал.

254. Фінансове планування – це:

– процес фінансового аналізу виробничого підприємства;

– баланс грошових надходжень;

+ процес узгодження фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками їх використання в обсягах і часі;

– баланс доходів і витрат.

255. Фінансовий план – це:

– баланс доходів і витрат;

– платіжний календар на місяць, на 10 днів, на 5 днів;

+ елемент бізнес-плану, який складається для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю;

– баланс грошових надходжень.

256. Сутність оперативного фінансового планування полягає у:

+ складанні й виконанні платіжного календаря, касового плану та здійсненні розрахунку потреб у короткострокових залученнях коштів чи їх ефективному розміщенні;

– розробленні фінансової стратегії та фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності;

– опосередкуванні процесу впровадження стратегії, створенні умов для контролю за реалізацією заходів з досягнення стратегічних завдань;

– визначенні найважливіших показників, пропорцій і темпів розширеного відтворення.

257. Структура оперативного фінансового плану включає:

+ статті надходжень і видатків фінансових ресурсів;

– залишки грошових коштів на початок і кінець планового періоду;

– обсяги довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості;

– заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу підприємства.

258. Основним завданням оперативного (короткострокового) фінансового планування є:

+ забезпечення платоспроможності підприємства протягом одиниці планового періоду;

– максимізація прибутковості підприємства впродовж одиниці планового періоду;

– мінімізація кредиторської заборгованості підприємства протягом одиниці планового періоду;

– оптимізація фінансової стратегії підприємства щодо інвестицій.

259. Балансовий метод – це:

– економічно-математичне моделювання;

– розрахунково-аналітичний метод;

+ пов’язання фінансових показників дохідної та витратної частин фінансового плану і визначення конкретних джерел покриття для кожної статті витрат;

– нормативний метод.

260. Сутність розрахунково-аналітичного методу планування фінансових показників полягає в:

– розробленні варіантів планових розрахунків для вибору найоптимальнішого варіанта;

+ розрахунку показників на підставі аналізу фактичних даних з урахуванням перспектив їх змін у плановому періоді;

– розрахунку показників на основі певних фінансових норм і техніко-економічних нормативів;

– балансуванні доходів і витрат фінансового плану з зазначенням джерел покриття кожної статті витрат.

261. Відправною точкою під час бюджетування є:

– бюджет реалізації;

+ бюджет виробництва;

– бюджет ресурсів за умови їх обмеженості;

– бюджет прибутків і збитків.

262. Сутність принципу декомпозиції в бюджетуванні полягає в тому, що:

+ кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету щодо рівня;

– усі операції підприємства, які пов’язані з надходженням чи виплатою коштів, повинні бути відображені в бюджеті;

– обсяги надходжень і використання грошових коштів мають базуватись на реальних прогнозах;

– бюджет реалізації повинен відображати всі напрямки діяльності підприємства.

263. Фінансові бюджети відображають:

– результати поточної (оперативної) діяльності, і насамперед показники доходу та здійснених поточних витрат;

– вплив прийнятих рішень у виробничій, комерційній, інвестиційній діяльності підприємства на його фінансові ресурси;

– обсяг запланованих інвестиційних витрат за проектами, що приймаються;

+ фінансовий стан підприємства на певну дату.

264. Динамічний (рухомий) баланс (бюджет) відображає:

+ очікувані в плановому періоді зміни в складі активів та пасивів;

– координацію й узгодженість показників бюджетів структурних підрозділів між собою;

– зміни показників залежно від попиту та пропозиції на товари-замінники;

– зміни в обсягах фінансових ресурсів у результаті інвестиційних процесів.

265. Гнучкий бюджет – це:

– план, узгоджений за напрямками та підрозділами;

– план, в якому витрати та фінансові показники не змінюються залежно від обсягів виробництва й реалізації;

– план, в якому фіксуються значення факторів, що найбільше впливають на прогнозування результатів діяльності підприємства та на обсяг запланованих інвестиційних витрат за проектами, що приймаються;

+ план, в якому витрати та фінансові результати змінюються залежно від обсягів виробництва та реалізації.

266. Жорсткий бюджет використовується за умови, що:

– витрати, які здійснені протягом бюджетного періоду, мають яскраво виражену залежність від зміни обсягу виробництва;

– є можливість адаптувати понесені витрати до різних рівнів виробництва;

+ витрати, які здійснені протягом бюджетного періоду, не мають яскраво вираженої залежності від змін обсягу виробництва;

– обсяг прибутку залежить від кількості виробленої продукції.

267. Об’єктом контролю в бюджетуванні є:

– окремі показники витрат і доходів, надходжень та видатків;

– служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням показників бюджетів;

+ бюджети структурних підрозділів, часткові (функціональні) та зведені бюджети;

– методи та процедури, які використовуються в процесі контролю за виконанням бюджету;

268. Прогнозування ліквідності у фінансовому плануванні проводиться на основі:

– узгодження вхідного грошового потоку від інвестиційної діяльності в запланованому періоді;

– зіставлення обсягів виробництва та реалізації в запланованому періоді;

– фіксації факторів, які найбільше впливають на прогнозування результатів діяльності підприємства;

+ зіставлення грошових надходжень і видатків, які очікуються в плановому періоді.

269. Збалансованості фінансових ресурсів можна досягти:

– покриваючи дефіцит ресурсів збільшенням дохідної частини до необхідного рівня (якщо підприємство має вільний доступ до ринків капіталів);

– зменшуючи планові обсяги грошових видатків (якщо підприємство має обмежені можливості фінансування);

– збільшуючи обсяги продажу продукції в кредит за умови підвищення цін та зменшуючи власну кредиторську заборгованість;

+ усі попередні відповіді правильні.