- •1. Принцип роботи біполярного транзистора
- •2.Фізичні процеси в биполярному транзисторі.
- •3. Коефіцієнти передачі струмів
- •4.Умовне графічне зображення бт.
- •1.Робота бт в різних режимах
- •2. Схеми ввімкнення бт. Параметри бт при різних схемах ввімкнення.
- •3.Вплив температури на параметри бт. Схеми термостабілізації бт.
- •1.Статичні характеристики бт.
- •1.Бт як активний чотириполюсник.
- •2.Система рівнянь h-параметрів бт.
- •3.Визначення h-параметрів за характеристиками бт.
- •2.Статичні характеристики бт в схемі се.
- •1.Особливості роботи бт в ключовому режимі.
- •Режим насичення транзистора
- •Режим відсічки
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі
- •Підвищення швидкодії транзисторних ключів
- •Вибір транзистора для роботи в ключовому режимі
3. Коефіцієнти передачі струмів
Корисний ефект в транзисторі створюється за рахунок передачі емітерного струму з емітера в колектор. Кількісно ефективність цього процесу оцінюють за допомогою статичного коефіцієнта передачі струму емітера:
α= іК /іБ .
В
ластивість
підсилювати базовий струм оцінюється
статичним коефіцієнтом передачі базового
струму транзистора:
β = іК /іБ .
Коефіцієнти α та β зв’язані співвідношеннями: α= β /(1+ β ); β= α /(1- α).
Хоча α, β вважаються постійними, проте досвід показує, що вони змінюються, і при зміні струму емітера іЕ, і при зміні напруги на колекторному переході UКП. Типовий вигляд залежностей для β показаний на рис. 4 а, б. (Коефіцієнт α змінюється аналогічно, але його змінами можна знехтувати, так як α≈1. Приклад: якщо α=0,99, то β = α/(1- α)=99, а при α=0,98 β=49. Таким чином, зміні α на 1% відповідає зміна β приблизно в 2 рази).
4.Умовне графічне зображення бт.
П
оряд
з транзисторами n-p-n структури, існують
транзистори із симетричною їй p-n-p
структурою, в яких використовується
потік дірок. Умовні
позначення n-p-n, p-n-p транзисторів наведені
на рис.5. Стрілка емітера показує напрям
емітерного струму в активному режимі.
Круг,
що позначає корпус дискретного
транзистора, в зображенні безкорпусних
транзисторів, що входять до складу
інтегральних мікросхем, не використовується.
Принцип
роботи n-p-n та p-n-p транзисторів однаковий,
а полярності напруг між їх електродами
та напрямки струмів у колах електродів
протилежні. У сучасній
електроніці найбільшого поширення
набули транзистори n-p-n структури, які,
завдяки більш високим значенням
рухливості і коефіцієнта дифузії
електронів в порівнянні з дірками, мають
більше підсилення і меншу інерційність,
ніж транзистори p-n-p структури.
№8. ПР |
Тема: Режими роботи транзистора. Схеми ввімкнення транзистора. |
|
|
|
|
|
1.Робота бт в різних режимах
Залежно від того, в яких станах знаходяться переходи транзистора, розрізняють режими його роботи. Оскільки в транзисторі є два переходи (емітерний і колекторний), і кожен з них може знаходитися в двох станах (відкритому і закритому), розрізняють чотири режими роботи транзистора. Основним режимом є активний режим, при якому емітерний перехід знаходиться у відкритому стані, а колекторний - в закритому. Транзистори, що працюють в активному режимі, використовуються в підсилювальних схемах. Крім активного, виділяють інверсний режим, при якому емітерний перехід закритий, а колекторний - відкритий, режим насичення, при якому обидва переходу відкриті, і режим відсічки, при якому обидва переходи закриті.
Активний режим. В активному режимі переходи транзистора мають різну ширину: замкнений колекторний перехід значно ширший відкритого емітерний переходу. Через емітерний перехід протікає струм основних носіїв заряду, через колекторний - неосновних. ІЕ=ІК+ІБ, при IБ<< iЕ, маємо IЭ IК.
Інверсний режим (інверсний активний режим). Режим роботи аналогічний активному режиму з тією різницею, що відповідною зміною полярності прикладених до переходів напруг у відкритому стані знаходиться колекторний перехід, виконуючи функції емітера, а емітер ний перехід знаходиться у закритому стані, виконуючи роль колектора електронів. У зв’язку з тим, що підсилювальні властивості транзистора в інверсному режимі виявляються значно гіршими, ніж у активному режимі, транзистори в інверсному режимі практично не використовуються.
Прослушать
Poryad z tranzystoramy npn-struktury, isnuyutʹ tranzystory iz symetrychnoyu ïy̆ pnp-strukturoyu, v yakykh vykorystovuyetʹsya potik dirok. Umovni poznachennya npn-i pnp-tranzystoriv, shcho vykorystovuyutʹsya v elektrychnykh skhemakh, navedeni na ris.3.2. Strilka na vyvedennya emitera pokazuye napryam emiternyy̆ strumu v aktyvnomu rezhymi. Hurtok, shcho poznachaye korpus dyskretnoho tranzystora, v zobrazhenni bezkorpusnykh tranzystoriv, shcho vkhodyatʹ do skladu intehralʹnykh mikroskhem, ne vykorystovuyetʹsya. Pryntsyp roboty npn-i pnp-tranzystoriv odnakovyy̆, a polyarnosti napruh mizh ïkh elektrodamy ta napryamky strumiv u lantsyuhakh elektrodiv protylezhni. U suchasniy̆ elektronitsi nay̆bilʹshoho poshyrennya nabuly tranzystory npn-struktury, yaki, zavdyaky bilʹsh vysokym znachennyam rukhlyvosti i koefitsiyenta dyfuziï nelektroniv v porivnyanni z dirkamy (> p; Dn> Dp), volodiyutʹ velykym posylennyam i menshoyu inertsiy̆nistyu, nizh tranzystory pnp-struktury . Tomu nyzhche roz·hlyadayutʹsya same npn-tranzystory.
Словарь - Открыть словарную статью
В режимі насичення обидва переходи транзистора знаходяться у відкритому стані, в цьому режимі і емітером, і колектор інжектуються електрони в базу, в результаті чого в структурі протікають два зустрічних наскрізних потоки електронів (нормальний і інверсний). Від співвідношення цих потоків залежить напрям струмів, що протікають в колах емітера і колектора. Внаслідок подвійної інжекції база транзистора дуже сильно насичується надлишковими електронами, через що посилюється їх рекомбінація з дірками, і рекомбінаційний струм бази виявляється значно вище, ніж в активному або інверсної режимах. Слід також зазначити, що у зв'язку з насиченням бази транзистора і його переходів надлишковими носіями заряду, їх опір стає дуже малим. Тому транзистор, що знаходиться в режимі насичення, можна вважати короткозамкненим між відводами колектора та емітера.
Прослушать
obydva perekhodu tranzystora znakhodyatʹsya u vidkrytomu stani. Na rys. 3.7 navedena struktura tranzystora i pokazani potoky nosiïv, shcho protikayutʹ v rezhymi nasychennya. Yak vydno z malyunka, v tsʹomu rezhymi i emiterom, i kolektor inzhektuyutʹsya elektrony v bazu, v rezulʹtati choho v strukturi protikayutʹ dva zustrichnykh naskriznykh potoku elektroniv (normalʹnyy̆ i inversnyy̆). Vid spivvidnoshennya tsykh potokiv zalezhytʹ napryam strumiv, shcho protikayutʹ v lantsyuhakh emitera i kolektora. Vnaslidok podviy̆noï inzhektsiï baza tranzystora duzhe sylʹno nasychuyetʹsya nadlyshkovymy elektronamy, z-za choho posylyuyetʹsya ïkh rekombinatsiya z dirkamy, i rekombinatsiy̆nykh strum bazy vyyavlyayetʹsya znachno vyshche, nizh v aktyvnomu abo inversnoï rezhymakh. Slid takozh zaznachyty, shcho u zv'yazku z nasychennyam bazy tranzystora i y̆oho perekhodiv nadlyshkovymy nosiyamy zaryadu, ïkh oporu stayutʹ duzhe malenʹkymy. Tomu lantsyuhy, shcho mistyatʹ tranzystor, shcho znakhodytʹsya v rezhymi nasychennya, mozhna vvazhaty korotkozamknenymy.
Словарь - Открыть словарную статью
В режимі відсічки обидва переходи транзистора знаходяться в закритому стані, наскрізні потоки електронів в режимі відсічки відсутні. Через переходи транзистора протікають потоки неосновних носіїв заряду, що створюють малі й некеровані теплові струми переходів. База і переходи транзистора в режимі відсічки збіднені рухомими носіями заряду, в результаті чого їх опір виявляються дуже високими. Тому часто вважають, що транзистор, що працює в режимі відсічки, являє собою розрив ланцюга між коллектором та емітером. Режими насичення і відсічки використовуються при роботі транзисторів в імпульсних (ключових) схемах.
Прослушать
