Ііі. Захист курсового проекту.
Студент повинен виконати проект і захистити його в строки, передбачені графіком навчального процесу.
До захисту допускаються проекти виконані в повному обсязі. Дозвіл на захист надає керівник проекту.
На захист студент надає креслення і пояснювальну записку.
Захист відбувається перед комісією, яка складається з викладачів кафедри, і полягає в короткій доповіді студента по виконаному проекту і відповідях його на питання членів комісії. Список основних питань, що виносяться на захист, наводиться нижче.
Питання для самоперевірки готовності до захисту курсового проекту
1. За якими характеристиками ґрунту вибирається несучий шар?
2. Які фактори впливають на вибір глибини закладання фундаменту?
3. Від яких характеристик ґрунту залежить його розрахунковий опір?
4. За якими умовами визначаються розміри підошви фундаменту?
5. Які заходи вживають у випадку невиконання цих умов?
6. Від якої позначки ґрунту будується епюра природного тиску?
7. Як впливає рівень ґрунтових вод на вид епюри природного тиску?
8. Як впливає положення рівня ґрунтових вод на величину осідання?
9. Що таке додатковий тиск?
10. Як будується епюра додаткових тисків?
11. Як визначається товщина елементарного шару?
12. Чому дорівнює товщина товщі що стискається; як вона визначається?
13. Для чого визначається нижня границя ґрунту товщі що стискається?
14. Яким методом визначається осідання фундаменту і чому?
15. Якою є кінцева ціль розрахунку осідання фундаменту?
16. Які заходи слід застосувати у випадку невиконання перевірки за ІІ-ою групою граничних станів?
17. Як працює висяча паля під навантаженням; чим вона відрізняється від палі-стояка?
18. Від яких характеристик ґрунту залежить несуча здатність висячої палі?
19. Як визначити максимальне навантаження, яке припадає на одну палю?
20. Що таке умовний фундамент; для чого він визначається?
21. Як визначають розміри умовного фундаменту?
22. В чому полягає перевірка напруг під підошвою умовного фундаменту?
23. Як визначаються розміри ростверку?
Додаток А.
Таблиця А.1
Таблиця А.2
Примітки до додатку А.
1. Розшифрування позначень розмірів колон до табл. А.1:
-
0,4×0,6 – колона суцільного перерізу
-
0,7×(1,2 + 2×0,45) – двовіткова колона
2. Глибина рівня ґрунтових вод приймається від позначки природного рельєфу (nl).
3. Варіанти шарів ґрунту приймаються в залежності від № варіанту і перших трьох літер прізвища.
Наприклад, прізвище студента – Шевченко, варіант № 30:
№ ІГЕ |
Найменування ґрунту |
Товщина шару, м |
1 |
Ґрунтово-рослинний шар |
0,4 |
2 |
Пісок дрібний алювіальний |
2,9 |
3 |
Глина юрського відкладення |
2,7 |
4 |
Супісок алювіальний |
Не обмежується |
Рівень ґрунтових вод – WL = 6,2 м.
Додаток Б.
Т
аблиця
Б.1
Т
аблиця
Б.2
Примітки до додатку Б.
1. Глибина рівня ґрунтових вод приймається по табл. А.1 і відкладається від позначки природного рельєфу (NL). При значенні WL<7 м його необхідно збільшити у двічі, при WL≥7 м – залишити без змін.
2. Товщину несучих внутрішніх і зовнішніх стін слід прийняти відповідно:
- при кількості поверхів n ≤ 9 – 380 і 510 мм;
- при n > 9 – 510 і 640 мм.
3. Тип лесового ґрунту з таблиці Б.2 студенти визначають самостійно – за числом пластичності.
4. З таблиці Б.2 вибирається тільки другий шар ґрунту (ІГЕ №2), інші приймаються такими ж, як для промислової будівлі.
Наприклад, прізвище студента – Шевченко, варіант № 30:
№ ІГЕ |
Найменування ґрунту |
Товщина шару, м |
1 |
Ґрунтово-рослинний шар |
0,4 |
2 |
Суглинок лесовий |
9,3 |
3 |
Глина юрського відкладення |
2,7 |
4 |
Супісок алювіальний |
Не обмежується |
Рівень ґрунтових вод – WL = 6,2∙2 = 12,4 м.
