3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогоднішній день народжує нові підходи в мистецтві до жит­тя, до його глобальних проблем. Власне бачення руйнівних сил війни розкрили у своїх творах російський художник Б. Пророков та український композитор Л. Грабовський. Саме звернення до те­ми війни зробило композитора першовідкривачем апокаліпсичної теми в українській музиці.

Створюючи за малюнками Бориса Пророкова свої «Симфонічні фрески», композитор відтворює їхній образний зміст за допомогою оригінальних засобів музичної виразності.

У чому полягають особливості розкриття образного змісту «Симфонічних фресок» Л. Грабовського? У чому полягає но­вий підхід композитора Л. Грабовського до засобів музичної ви­разності? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.

А зараз послухаймо музикознавців.

4. Виступ музикознавця.

Леонід Грабовський, видатний український композитор, пе­дагог, музичний діяч, народився у І935 році в родині музикантів (скрипаля та співачки) у Києві. З п'яти років хлопчик навчався _в музичній школі. Заняття музикою перервала війна. Після її за­кінчення Леонід, студент Київської консерваторії, навчався в кла­сі Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського. Пізніше Леонід Гра­бовський став викладачем цієї консерваторії.

Творчий стиль Грабовського формувався під впливом творчості композиторів різних країн. Він разом із композиторами В. Губою, І. Карабицем, Є. Станковичем створив групу «Київський аван­гард».

У 1990 році Леонід Грабовський виїхав до США, де проживає й досі. Причиною від'їзду, за його словами, було прагнення гли­бокого вивчення електронної та комп'ютерної музики, що досягла там на той час широкого розвитку. Задуми своїх нових творів Гра­бовський пов'язує з новітніми комп'ютерними музичними техно­логіями.

У наш час твори Л. Грабовського найчастіше виконують молоді україн­ські та зарубіжні музиканти.

Його творчий доробок складають одноактні опери «Ведмідь» та «Весіль­на пропозиція» за творами А. Чехова, вокально-симфонічні, камерні, інстру­ментальні, вокально-інструментальні, хорові твори, музика для художніх, науково-популярних, мультиплікацій­них фільмів і театральних вистав.

5. Уявна екскурсія до Художнього музею українського живопису.

Уявіть, що ми з вами перебуваємо в Художньому музеї україн­ського живопису. Розгляньте репродукції із серії картин худож­ника Б. Пророкова «Це не повинно повторитись» (1961 р.).

• Що зобразив художник у своїх картинах?

• Як митець передав почуття людей?

• Як ви думаєте, якою має бути музика за цими картинами?

• Який жанр музичного мистецтва ви обрали б для того, щоб передати біль людей та свої почуття?

Слід сказати, що картини російського художника Б. Пророко­ва із серії «Це не повинно повторитись», яка розкриває тему найжахливішої в історії людства Другої світової війни, атомних бом­бардувань японських міст Хіросіми та Нагасакі, глибоко вразили композитора Л. Грабовського. Саме під їхнім впливом у 1961 році з'явилися «Симфонічні фрески».

б. Слухання фрагментів твору Л. Грабовського «Симфонічні фрески».

а) Слово вчителя.

За формою «Симфонічні фрески» є сюїтою із семи частин: «Ав­торська передмова», «Тривога», «Наліт», «У руїнах», «Мати», «Хіросіма» та «Прокльон катам». Кожна із них містить у собі пев­ний музичний образ, на зразок імпресіоністичних музичних зама­льовок, створений переважно зображальними й тембровими засо­бами.

Проте «Фрески» — це не суто ілюстративний твір. Сюїті при­таманна чітка послідовність частин, а також тематичний і дра­матургічний зв'язок між ними. Вони вражають схвильованістю, пристрасністю, гнівом і протестом автора проти насилля та війни.

У музиці «Симфонічні фрески» звучить гнівний голос Грабов­ського: «Ні — війні! Це не повинно повторитись!».

б) Слухання «Симфонічних фресок» Л. Грабовського.

• Які почуття викликала у вас музика фресок?

• Як композитор передав трагізм, біль людей у своєму творі?

• Чи вдалося, Л. Грабовському розкрити образи, утілені ху­дожником?

• Як музика підкреслює трагізм, відображений у малюнках?