Додаткова

7. Азарова М. Я. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. /кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К.: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с.

8. Бечко П. К. Лиса H. B. Податковий менеджмент: навч. посіб. - К.: ЦУЛ. -2009.-288с.

9. Воронкова О. М. Основи податкового менеджменту: навч. посіб. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008. - 160 с.

10. Маглаперідзе A. C., Храпкіна В. В. Податковий менеджмент: навч. посб. - К.: Центр учбової літератури, 2008.- 328с.

11. Рева Т. М. Податковий менеджмент: навч. посіб. – Київ: ЦУЛ. - 2003. – 224 с.

12. Журнал “Вісник податкової служби”

13. Офіційний сайт Державної податкової служби України [сайт http:// www.sts.gov.ua].

1. Організація обліку платників податків.

Відповідно до функцій, які покладені на державну податкову службу, одним з основних напрямів податкової роботи є саме облік платників податків, створення єдиного банку даних, облік надходжень податків та інших податкових платежів.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби

• за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб,

• місцем проживання особи (основне місце обліку),

• за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

Робота з обліку платників податків в органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків. Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби положенням на перше число кожного місяця звіряють у рамках району Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, а також Реєстр фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням акта звірки.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єди­ного податкового обліку платників податків, включає:

• Єдиний банк даних юридичних осіб — платників податків;

• реєстр неприбуткових організацій і установ;

• державний реєстр фізичних осіб — платників податків;

• реєстр фізичних осіб — платників податків — суб'єктів підприємницької діяльності;

• реєстр платників податків — постійних представництв нерезидентів в Україні;

• реєстр договорів управління майном та угод про розподіл продукції

• реєстр договорів про спільну діяльність.

Робота з обліку платників податків в органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою службою України.

Стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі державної податкової служби, формується облікова справа.

Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, державної статистики, інших державних органів, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією.

Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності.

Ведення облікових справ платників податків здійснюється із дотриманням правил діловодства. Комплектування документів проводиться у хронологічному чи тематичному порядку або у їх поєднанні. Кожна частина облікової справи повинна мати опис документів.

Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Податковим номером платника податків є:

а) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів);

б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті;

в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється органами державної податкової служби за структурою, встановленою у пункті 2.3 цього розділу, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 цього розділу.

Структура реєстраційного (облікового) номера платника податків, який присвоюється органом державної податкової служби:

ООООООООК, де:

О...О - значення податкового номера платника податків (8 розрядів) з діапазону номерів, який визначає центральний орган державної податкової служби;

К - контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом державної податкової служби.

Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається органами державної податкової служби:

а) уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з цим Порядком;

б) управителям майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з цим Порядком;

в) інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків;

г) виконавцям (юридичним особам - нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;

ґ) іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні (далі - дипломатична місія) у разі взяття їх на облік згідно з пунктами 4.4, 4.9 розділу IV цього Порядку;

д) нерезидентам у разі взяття їх на облік згідно з пунктом 4.4 розділу IV цього Порядку (крім дипломатичних місій);

е) постійним представництвам нерезидентів на території України у разі взяття їх на облік згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 розділу V цього Порядку.

Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в органах державної податкової служби такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків.