- •Лабораторна робота №1
- •Вказівки по виконанню роботи
- •Звітність по роботі
- •4.3. Гвинтові насоси
- •4.4. Пластинчаті насоси.
- •4.5 Радіально – поршневі насоси
- •4.6. Аксіально – поршневі насоси.
- •Вказівки по підготовці до роботи
- •Вказівки по виконанню роботи
- •Звітність по роботі
- •4. Гідродвигуни
- •4.1. Загальні відомості з гідродвигунів
- •5. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •4.2.Гідромотори
- •4.3. Гідроциліндри
- •4.4. Поворотні гідродвигуни.
- •Лабораторна робота №3
- •1. Вказівки по підготовці до роботи.
- •4.2. Гідророзподільники
- •Лабораторна робота №4
- •4.2. Гідроклапани
- •4.3. Дроселі
- •4.4. Дільники і суматори потоку.
- •4.5. Гідроакумулятори
- •4.6. Кондиціонери робочої рідини, гідроємкості і гідролінії.
- •4.6.1. Фільтри і сепаратори.
- •4.6.2. Теплообмінні апарати.
- •4.6.4. Гідролінії і їх ущільнення.
- •4.6.5. Рідини, які застосовуються в гідроприводах.
- •Лабораторна робота №5
- •Програма роботи
- •Вказівки по підготовці до роботи.
- •Вказівки по виконанню роботи .
- •Лабораторна робота №6
- •Програма роботи
- •Вказівки по виконанню роботи
- •4. Постановка завдання:
- •5. Хід роботи
- •5.1. Розрахунок трубопроводів.
- •5.2. Вибір апаратури.
- •5.3. Знаходження параметрів гідроциліндра
- •5.4. Визначення к.К.Д. Гідропривода.
- •Лабораторна робота №7
- •5. Вказівки по виконанню роботи
- •Лабораторна робота № 8
- •4.2. Гідротрансформатори
- •Література
4.5. Гідроакумулятори
Гідроакумулятори – це пристрої, які призначені для накопичення (акумулювання) енергії робочої рідини і повернення її (енергії) в гідросистему. Застосовуються вони для згладжування пікових перевантажень гідроприводів, тобто коли споживана потужність перевищує потужність, яку здатний забезпечити насос (рис. 4.10). Встановлюють гідроакумулятори на нагнітальних лініях.
а – пружинний: 1 – кришка; 2 – гичок; 3 – пружина; 4 – корпус; 5 – циліндр; 6 – поршень; б – поршневий: 1 – клапан; 2, 3 – пневматична і гідравлічна порожнини; 4 – корпус; 5 – канал; 6 – поршень; 7 – кільце; в – мембранний: 1 – гайка; 2 – кришка; 3 – мембрана; 4 – корпус; 5 – штуцер; А, Б – порожнини.
Рисунок 4.10. Гідроакумулятори.
Показаний на рисунку 4.10, а пружинний акумулятор складається з нерухомого корпуса 4 і рухомого циліндра 5, між якими встановлена пружина 3. В порожнині рухомого циліндра розташований нерухомий поршень 6 з порожнистим штоком 2, який жорстко зв’язаний з передньою кришкою 1 корпуса 4.
Принцип роботи пружинного гідроакумулятора (рис.4.9, а) такий. При підвищенні тиску робочої рідини в нагнітальній лінії рухомий циліндр 5 переміщується відносно поршня 6 вправо і стискує пружину, тобто відбувається зарядка акумулятора. При зниженні тиску в нагнітальній лінії циліндр 5 під дією пружини переміститься вліво і витіснить частину рідини в туж нагнітальну лінію.
Показаний на рисунку 4.10, б поршневий гідроакумулятор є пневматичним і складається з циліндричного корпуса 4 з нижньою і верхньою кришками. Всередині корпуса встановлений розділювальний поршень 6 з ущільнюючими кільцями 7. Верхня порожнина 2 через клапан 1 заповнюється стисненим азотом, нижня – 3 з’єднується з гідравлічною магістраллю. Таким чином, принцип його роботи слідуючий.
При підвищенні тиску в гідросистемі поршень 6 піднімається угору і стисне газ (зарядка акумулятора). При зниженні тиску в гідросистемі під тиском газу закумульована рідина поршнем витісниться в гідролінію.
Мембранний гідроакумулятор (рис.4.10, 6) складається з сферичного корпусу 4, еластичної мембрани 3, кришки 2 і накидної гайки 1. В кришці 2 улаштований штуцер для заправки порожнини Б газом. Штуцером 5 гідроакумулятор приєднується до гідролінії, через нього порожнина А з’єднується з гідролією.
4.6. Кондиціонери робочої рідини, гідроємкості і гідролінії.
Кондиціонери робочої рідини — це гідравлічні елементи (пристрої) які забезпечують необхідні якісні властивості (показники) робочої рідини в процесі експлуатації систем гідропривода. До них відносяться фільтри, сепаратори, теплообмінники і інше.
4.6.1. Фільтри і сепаратори.
Фільтри — це пристрої призначені для очищення робочої рідини гідроприводів від твердих і в’язких домішок. По виду фільтруючого елемента фільтри бувають щілинні, сітчасті і пористі (паперові, керамічні, тканинні, повтяні і ін.) (рис. 4.11.).
Основними складовими частинами фільтра є корпус і розташований в ньому фільтруючий елемент. Показником очистки рідин є тонкість її у відповідності з чим фільтри класифікуються: грубої (до 15 мкм), нормальної (до 10мкм), тонкої (до 5 мкм), ультратонкої (до 1 мкм).
Існують такі способи очистки рідин: в гравітаційному полі (відстій), механічна фільтруючими елементами (сітчастими, паперовими, тканинними і ін.), центрифугіруванням, магнітним та електростатичним полями.
За способом затримання часток забруднення фільтруючі елементи діляться на поверхневі фільтроелементи (рис.4.12.), наприклад, сітчаті, на яких затримуються частки забруднень, розміром більші за розмір отворів сітки, і об’ємні фільтроелементи. Останні виготовляються з проникного (проницаемого, рос.) матеріалу значної товщини (паперу, картону, скловолокна, повсті і ін.). Рідина очищається, проходячи по вузьким, довгим і звивистим поровим каналам фільтруючого матеріалу.
Сепаратори центрифуги — це пристрої, призначені для виокремлення твердих часток з рідини за допомогою відцентрової сили.
Сепаратор (рис.4.13.) складається з порожнистого ротора 2, який обертається на підшипниках кочіння 1 і 4. Вал 3 ротора має два канали А і Б і ряд концентрично розташованих отворів для підведення і відведення робочої рідини.
Ротор обертається, або від зовнішнього приводного двигуна, або внутрішнім гідрореактивним приводом (див. рис. 4.13, б) за допомогою сопл 5 і 6, жорстко закріплена на валу ротора, які роблять за принципом сегнерового колеса при підведенні до них робочої рідини під тиском.
Принцип роботи відцентрового сепаратора полягає в тому, що робоча рідина через канал А під тиском подається в порожнистий вал 3 і через отвори в ньому надходить у внутрішню порожнину ротора 2. Так як частки, які забруднюють рідину мають більшу густину ніж сама робоча рідина, то вони відкидаються під дією відцентрової сили до внутрішніх поверхень стінок ротора і осідають на них. Очищена робоча рідина через канал Б надходить до виходу сепаратора.
1— корпус фільтра; 2 — запобіжний клапан; 3 — штуцер для підведення рідини; 4 — фільтруючий елемент.
Рисунок 4.12. — Конструкція фільтра з об’ємним фільтроелементом.
а — принципіальна схема; б — гідрореактивний привод; 1,4 — підшипник очищення; 2 — порожнистий ротор; 3 — вал ротора; 5,6 — сопла; А.Б — канали вала ротора.
Рисунок 4.13. — Схема відцентрового сепаратора.
