- •Рецензія
- •Тема Мова і професія. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі мовлення
- •Особливості професійного спілкування
- •Мова і професія
- •Функції мови
- •Стилі мови
- •Тема Літературна мова. Мовна норма. Культура мовлення
- •Основні етапи підготовки і проведення промови Докомунікативна Комунікативна Посткомунікативна
- •Тема Види підготовки до виступу. Культура мовлення під час дискусії. Майстерність публічного виступу
- •Структура промови
- •Тема Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Складові операції розумової діяльності людини
- •Тема Основні закони риторики
- •Закон гармонізуючого діалогу
- •Закон просування та орієнтації адресата
- •Закон емоційності
- •Закон задоволення
- •Тема Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Етичні норми і нормативи. Професійна етика. Вчинок як першоелемент моральної діяльності План
- •2. Етичні принципи. Етична дилема. Етичні підходи
- •3. Професійна етика
- •Тема Структура ділового спілкування. Бар'єри в спілкуванні, його рівні. Соціальні типи особистості. Сучасні теорії міжособових стосунків План
- •Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •Фази спілкування
- •Форми і функції спілкування
- •Стратегія і тактика спілкування
- •Рівні ділового спілкування
- •Типи бар'єрів спілкування
- •Тема Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори. Основні правила ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •1.Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори
- •2. Основні правила ділового спілкування
- •3.Мовленнєвий етикет
- •Тема Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Тема Терміни і термінологія. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики. План
- •2. Способи творення термінів
- •3. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькогалузева термінологія.
- •4. Термінологічна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •Тема Типи термінологічних словників
- •Тема Багатозначні слова і контекст. Синонімічний вибір слова. Пароніми та омоніми у мові фаху
- •Тема Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •Правила скорочування слів
- •Тема Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників Іменник
- •4. Уживати форму Кл. Відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
- •Прикметник
- •Особливості використання числівників у ділових паперах
- •Займенник
- •Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •1 Уникати умовного способу
- •Тема Синтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •Порядок слів у реченні
- •Координація присудка з підметом
- •Тема Загальні вимоги до складання документів. План
- •Основні реквізити документа
- •Вимоги до тексту документа
- •Правила оформлення сторінки
- •Тема Укладання документів щодо особового складу (автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява)
- •Тема Службовий лист. Телеграма
- •Тема Оформлення довідково-інформаційних документів План
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Запрошення Шановна Теліженко Оксано Іванівно!
- •Тема Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Тема Укладання обліково-фінансових документів
- •Тема Трудова угода. Договір
- •Список рекомендованої літератури
Тема Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
План
Поняття абревіатури
Класифікація абревіатур
Правила скорочування слів
Абревіатура (італ. від лат. - скорочую) - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення. Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та - як результат її - лексикалізація графічних скорочень, якої з часом набувають частовживані й загальновживані довгоживучі абревіатури, напр.: Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООН тощо. Основні умови їхнього функціонування - доцільність, зрозумілість, стандартність.
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:
1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені - їх вимовляють як букви: СНД- Співдружність Незалеж- них Держав; МЗС - Міністерство закордонню; справ;
б) звукові - їх вимовляють як звуки: ЄШКО - Європейська школа кореспондентської освіти; НАН - Національна академія наук;
2 Абревіатури складового типу - утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: інтерпол (інтернаціональна поліція), військкомат (військовий комісаріат), торгпред (торговельний представник),
3.Абревіатури змішаного типу - утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур'єр, генпрокурор, держсекретар, начштабу, техогляд, медсестра, турбюро, Донвугілля, Нацбанк, Галсервіс.
4. Комбіновані абревіатури - утворені одразу двома зазначеними вище способами: НДІБудшляхмаш, НДІторгмаш, ХарБТІ, АвтоЗаЗ.
Творення складно скорочених слів мусить відповідати таким вимогам:
а) слово має легко "розгортатися" в повне найменування;
б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові;
в) відповідати нормам українського правопису.
Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО — Північноатлантичний блок; ЮНЕСКО - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого словосполучення, напр.: НТР (ж. р.) - науково-технічна революція. В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення, напр.: Донбас, загс - чоловічого роду, бо закінчуються на приголосний.
Відмінюються абревіатури:
1) які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми іменника, напр.: педінститут, медсестра, за зразком самостійних іменників, що входять до їхнього складу;
1) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків мотивуючого складного найменування, напр.: нардеп, жек, загс; за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи;
Не відмінюються абревіатури:
у яких другий елемент має форму непрямого відмінка, напр.: завканцелярії, комроти, начштабу;
ініціально-буквені чи ініціально-звукові, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни, напр.: ПТУ, ЗАТ.
Правильність написання, точність граматичної форми можна перевірити за спеціальними словниками скорочень української мови.
