1.2.3. Склад фонду за іншими ознаками

Склад фонду ЦБС визначається не тільки змістом, сукупністю зібраних у ньому різноманітних типів і видів документів, а й мов­ною і хронологічною ознаками. Питання про мовний і хронологіч­ний склад фондів ЦБС є складним і досі не знайшло остаточного вирішення.

Кожна ЦБС формує мовний склад свого фонду диференційова­но, в залежності від національного складу населення. Основну ча­стину фондів ЦБС складають видання національною мовою. Певний відсоток становлять видання мовами народів інших держав.

За умов існуючої в країні паціональпо-російської двомовності традиційно в ЦБС відсоток видань національною, як і російською мовою, великий. Зі зростанням національної самосвідомості насе­лення у зв'язку з впровадженням Закону про мови в Україні ЦБС особливу увагу приділяють комплектуванню і пропаганді докумен­тів українською мовою, що сприяє її поширенню не тільки в по­буті, а й впровадженню у сфері науки, культури, господарського життя України.

Визначаючи мовний склад свого фонду, ЦБС враховує також багатонаціональний склад своїх читачів, прагне забезпечити по­требу інших націй і народностей, що компактно проживають в да­ній місцевості, в читанні творів своєю рідною мовою.

Нарешті, певну частину фонду складає видавнича продукція англійською, німецькою, французькою, мовами інших країн: довід­ники, посібники на допомогу вивченню іноземних мов, а також інші видання за профілем фонду бібліотеки з урахуванням мовної під­готовки читачів.

Хронологічна глибина фонду ЦБС невелика. Основну його ча­стину становлять видання останніх десяти років. Виняток станов­лять лише видання довгострокового зберігання: постанови уряду, твори науковців і класиків художньої літератури, праці з мистецтва, краєзнавчі документи тощо.

1.2.4. Структура фонду

Фонд кожної бібліотеки передбачає внутрішню упорядкованість,, v(іодження і взаємодію всієї сукупності документів, зібраних у ньо- ■»у. Це досягається завдяки виділенню у фонді бібліотеки ряду іиюііомних частин — підфондів. Характерною ознакою підфонду є пою відокремлене розміщення і зберігання в приміщенні бібліоте­ки Сукупність підфондів становлять структуру фонду бібліотеки. Чим бльша бібліотека, тим складніша структура її фонду.

ІІІдфонди виділяють за такими ознаками: змістом, видами, при- ніачепням та мовою документів, віком читачів, структурою бібліо- іски, рівнем використання фонду тощо. В повсякденному ужитку иідфонд іменують словом «фонд», цим підкреслюється його віднос- II.і автономність, відокремленість.

Оскільки читачів цікавить перш за все зміст документа, виді­ляють підфонди документів з певних галузей знання: сільського 11ісподарства, техніки, мистецтва, художньої літератури та ін. За цісіо ж ознакою утворюють у великих бібліотеках підфонд краєзнав­чих документів, які містять інформацію про певний географічний регіон, адміністративно-територіальний район чи населений пункт.. V деяких ЦБС за галузевою ознакою створюють спеціалізовані від- ііли в ЦБ або у бібліотеках-філіалах. Інколи практикують ство­рення навіть спеціалізованих галузевих філіалів, наприклад, з ми- і іецтва, краєзнавства тощо.

За видами документів фонд бібліотеки можна поділити на такі основні підфонди: книг, журналів і газет, нот, рукописів, кінофо- тфонодокументів тощо. Кожний з них, як правило, зберігається окремо.

Фонд розділяють також у залежності від структури бібліотеки. Так, фонд ЦБС поділяють на підфонд ЦБ і підфонди філіалів. У свою чергу, в кожному з них можна утворити підфонди абоне­мента, де читачі одержують видання додому; читального залу, де зібрані ті документи, які можна використати для роботи тільки в самій бібліотеці; філіалу, призначеному для дітей; відділу органі- аації і використання фонду і МБА та ін.

За призначенням розрізняють основний, підсобний, обмінно-ре­зервний і пересувний підфонди. Так, у ЦБС основним вважається фонд відділу організації і використання фонду і МБА, а фонди структурних підрозділів ЦБ і бібліотек-філалів — підсобними. Крім того, в читальних залах і на абонементі виділяють фонд відкритого доступу, тобто безпосереднього пошуку і вибору читачами необхід­них їм документів.

Пересувний фонд призначений для організації пересувних біб­ліотек чи пунктів на підприємствах або в установах. У великих біб­ліотеках в окремі сховища виділяють депозитарну частину фонду для постійного зберігання. У цих же бібліотеках створюють стра­хований фонд на мікроносіях для збереження найцінніших видань. Можливі й інші ознаки диференціації фондів кожної бібліотеки. Навіть у невеликих бібліотеках-філіалах, де немає можливостіобсягом процесів, процедур і опе-

ІКНIIдается з ряду менших за

^|,ЙІ,1° Лікованого виконання кожного процесу шо

?™^піот_Рч,,ого Аонду. Підкреслена в По-

up а

йло'ач япі ЛОТОи^вятигя ІСНУЮЧИХ ІШаВИЛ иилт,, Збері

Шипики зобов язані дотр , піній і а використання .

J аииясмсша, читального зал¹ •• _пппуіприия ЛІЛттіптРЧ-

(ознака структури ЦБС) тощо. Це сприяє кращому зберіганню і ви ^ИІ1'¹'' , «визначенням, технологічний цикл створення оюлюте користанню фондів. чідноз

Існує багато варіантів структури фондів, що застосовуються в ЦБС: при великому обсягу фондів його структура буде складнішою, в умовах великого міста вона буде відрізнятися від структури фон­ду масової бібліотеки в сільській місцевості. Слід враховувати, що¹ "^{ми 1} надмірна відокремленість підфондів призводить до розпилення¹¹¹

фонду, підвищення кількості примірників однакових документів,' ^м""" _т„ _в приміщенні, яке BIAUUD1AUV, Г!"„илучен

зростання штату бібліотеки. Тут потрібна велика зваженість рішень, І^.'. -ставити на полицях. З часом виникає неоохіднісі

ми, |><)

фонд., - .

ІІІіаЦІЇ І вилучення документів заиип^^^.и

мсти формування фонду — досягнення відповідності величини та кладу бібліотечного фонду завданням бібліотеки і потребам її чи­кнім. Необхідність досягнення такої відповідності Ю. В. Григор'єв ни шачив як основний закон, що лежить в основі створення фондів

Оібліотек.

Блок-схема процесу формування бібліотечного фонду

Комплектування ' ~~

* I I t

Головня нимпгя — апипиілт. і ОЗС

_ _ Drinrmuv- iivwv-w^ ^

И , ; Фонду деяких документів. Саме процеси комплектування, орга- 11)1 І фонду деикил А ] ^ _{забезпечують} виконання головної

"Приймання

Моделювання

прямий зв'язок

І і І

Облік

- Розміщення, * розстановка

■ Бібліотечна [ обробка

каталог ізація<

Вивчення від­повідності фон­ду завданням *— бібліотеки і пот- _ребам читачів

Перевірка;

* *

"Зберігання

Виключення '

зворотний зв'язок

зворотний зв'язок вилучення) та

Великі процеси (комплектування, організація, вилучення) та середні (моделювання, відбір, придбання, прийом, облік, зберіган­ня фонду тощо) означають відповідний етап у роботі з фондом і складаються з цілого ряду процедур і операцій. Так, основу про­цесу прийому видань у фонд бібліотеки становить процедура їх зві­ряння із супровідним документом, яка в свою чергу ділиться на ряд послідовних операцій: з'ясування наявності і правильності запов-

23

• ^лтттлтттлиьг тя.

•

1. Що таке змістовний склад художньої літератури у фонді ЦБС? Як оха- ¹ рактеризувати склад фонду з питань мистецтва, літературознавства та мовознав­ства? 3. Що характерне для зібраних у фонді ЦБС суспільно-політичних видань? 4. Для чого необхідні технічні видання в ЦБС? На які запити читачів вони роз­раховані? 5. В чому полягає різниця у змісті видань сільськогосподарської тема­тики у фондах міських і сільських масових бібліотек? 6. Охарактеризуйте склад українознавчих і краєзнавчих видань в фонді ЦБС. В чому полягає їх значення? 7. Які типи і види документів переважають у фонді ЦБС? Чому? 8. Як впливає на мовний склад фонду ЦБС національний склад читачів? 9. Які ознаки можуть бути покладені в основу визначення структури фонду ЦБС?

Контрольні завдання

1. Ознайомтеся зі складом фонду бібліотеки училища або бібліотеки-бази учбової практики. Охарактеризуйте склад її фонду за змістом, типами і видами документів, мовними і хронологічними ознаками. Дайте оцінку його змісту.

2. Вивчіть структуру фонду ЦБС вашого міста. Визначіть основні ознаки, за якими поділено єдиний фонд ЦБС на нідфонди. Зобразіть схематично структуру фонду ЦБС. Якого ланцюга, на вашу думку, бракує в цій системі?