1 Гідрографія

Верхів'я річки Ґанґи

1.1 Русло та напрямок руху

На більшій частині свого русла Ґанґа — типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією, хоча вона і бере свій початок високо в Гімалаях та живиться чисельними притоками, що теж стікають з гір. Індо-Гангська рівнина, на яку приходиться більша частина течії річки, надзвичайно плоска. Різниця висот між Делі, розташованому на річці Ямуна, та Бенгальською затокою, відстань між якими становить 1 600 км, становить лише 210 метрів. Нахил русла Гангу між містами Харідвар і Аллахабад становить 0,22 метра на кілометр, а від Аллахабада до Колкати 0,05 м/км. Саме русло звивисте, утворює численні рукави, багато перекатів, островів, проток між рукавами, мілин.

Напрям течії Ґанґи кілька разів змінюється: від витоків річка плине на південний захід, біля Харідвара повертає на південний схід та тече у цьому напрямку до Аллахабада, далі, майже до злиття з своєю притокою Коші, — прямо на схід, а від місця впадіння Коші — в південно-східному напрямку. При цьому основне русло та деякі рукави Гангу течуть в південно-східному

6

напрямку, а потім повертають на південь до Бенгальської затоки, а інші, такі як

Бхаґіратхі та Джаланґі, одразу прямують в південному напрямку. Частина рукавів зливається з рукавами Брахмапутри та Меґхни і впадає у затоку разом з ними. Ширина річки в її серединній, найдовшій, частині коливається від 800 до 1 500 м. В нижній течії річка розходиться чисельними рукавами, утворюючи спільну з Брахмапутрою дельту довжиною близько 300 км та шириною близько 350 км.

1.2 Водозбірна площа та режим

Ґанґа біля міста Рішікеш

Басейн Ґанґи — найбільший за площею в Південній Азії. Хоча за довжиною Ганг менше Інду і Брахмапутри, проте він перевершує їх розмірами свого басейну, який охоплює площу 1 060 000 км², а разом з басейном Брахмапутри, з якою Ґанґа формує спільну дельту, — 1 643 000 км².

Живлення річки частково дощове, за рахунок вологи, яку приносять південно-західні мусони та тропічні циклони (у нижній течії) з липня по жовтень, а частково — снігове, за рахунок гімалайських снігів, що тануть з квітня по червень. У грудні-січні в басейні річки випадає дуже незначна кількість опадів. У середньому, показники опадів у басейні річки коливаються від 760 мм/рік у його західній частині до понад 2 300 мм/рік на сході. На більшій частині власне течії річки, окрім дельти, опади становлять 760—1 500

7

мм. У дельті часті дуже сильні циклонні зливи як під час сезону мусонів, так і

після нього, тобто з березня по жовтень.

Стік Ґанґи за місяцем біля Фаракки (безпосередньо перед початком дельти)

У наслідок змінного режиму опадів, річка схильна до щорічних розливів, хоча і не настільки періодичних чи тривалих, як відомі розливи Нілу. Два головних вологих сезони є з квітня по червень (у результаті танення снігів) та з липня по вересень (у результаті мусонів). Так, під час сезону мусонів вода в районі міст Варанасі і Аллахабад може підніматися на 15—16 м. Узимку рівень води в річці знижується до мінімуму.

Загалом водна маса річки дуже значна, поблизу Варанасі, на відстані 1 224 км від гирла рукаву Хуґлі, навіть у суху пору року Ганг має 430—440 м завширшки і 10—12 м завглибшки, а під час сезону дощів — 900—950 м завширшки і 18—20 м завглибшки. Середня кількість води, що виноситься річкою до Бенгальської затоки, оцінюється у 12 000 м³/с (для порівняння, стік Гангу приблизно у вісім разів більший, ніж стік Дніпра).

Річка протягом усього року відрізняється дуже мутною водою, що несе велику кількість осадових порід. Щорічно в дельті відкладається близько 180 млн. м³ осадів, і цим визначається зміна кольору води в Бенгальській затоці, яку буває помітно вже на відстані 150 км від берега. Коли річка повертається у береги після сезонних розливів, вона залишає величезну кількість мулу, що забезпечує надзвичайну родючість ґрунтів рівнини.

8