2. Визначення на карті дирекційних кутів, істиних і магнітних азимутів. Нанесення на карту напрямків за дирекційними кутами, істинними і магнітними азимутами (до 20 хв).

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
1.	20хв.	Друге навчальне питання: Визначення на карті дирекційних кутів, істиних і магнітних азимутів. Нанесення на карту напрямків за дирекційними кутами, істинними і магнітними азимутами
2.	20 хв.	Порядок вимірювання дирекційних кутів по карті пояснити, використовуючи № 120 або макет карти	Слухають, конспектують, слідкують.
		Даю відпрацювати порядок визначення дирекційних кутів.(завдання 1, 2) Завдання № 1. Карта У-34-37-В. Пункт спостереження - пункт геодезичної мережі (6910) Ціль № 1 - паром (7113) 1= 47 Ціль № 2 - аеродром (7407) 2= 327 Завдання № 2. Карта У-34-37-В. Пункт спостереження - висота 223,1 м. (7713), ціль - зал.ст. (8109) = 314 Опитуванням 1-3 студентів перевіряю результати, вказую на помилки.	Груповим методом виконують завдання.

Дирекційні кути напрямків на місцеві предмети /орієнтири/ вимірюються на карті транспортиром, артилерійським кругом /АК-3/, хордокутоміром.

Транспортиром дирекційний кут на карті вимірюють в такій послідовності:

0. орієнтир, на який вимірюють дирекційний кут, з’єднують прямою лінією з точкою стояння таким чином, щоб ця пряма була більшою за радіус транспортира і перетинала хоча би одну вертикальну лінію координатної сітки;

1. суміщають центр транспортира з точкою перетину, а його основу - з вертикальною лінією кілометрової сітки нулем шкали на північ і відраховують по транспортиру значення дирекційного кута.

Завдання № 1. Карта У-34-37-В. Пункт спостереження - пункт геодезичної мережі (6910)

Ціль № 1 - паром (7113) ₁= 47

Ціль № 2 - аеродром (7407) ₂= 327

Завдання № 2. Карта У-34-37-В. Пункт спостереження - висота 223,1 м. (7713), ціль - зал.ст. (8109) = 314

Виміри істиних азимутів на карті виконують двома способами:

1. для виміру істинного азимута в даній точці, через цю точку проводять географічний /істинний/ меридіан, відкладають напрямок на орієнтир і за допомогою транспортира /АК 3/ вимірюють кут, який і буде істинним азимутом.

2. з карти знімають дирекційний кут і до нього, за формулою: А=, додають зі своїм знаком значення зближення меридіанів, приведене в схемі зближення під південною стороною рамки листа карти.

На практиці другий спосіб /b/ застосовується частіше. Перехід від дирекційного кута до магнітного азимута і навпаки проводиться різними способами; всі необхідні дані для цього беруть в текстовій довідці і графічній схемі про схилення магнітної стрілки і зближення меридіанів. Наприклад: схилення на 1977 р. східне 615, середнє зближення меридіанів західне 221 . При прикладанні бусолі /компасу/ до вертикальної лінії координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 836, річне змінення схилення східне 002. Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимута мінус 836

1. Перехід за поправкою напрямку:

В текстовій довідці, яка поміщена на картах, вказується величина /в градусах і діленнях кутоміру/ і знак поправки щодо переходу від дирекційного кута до магнітного азимута. Так в приведеному прикладі вказано: “Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимута мінус 836. Тому, якщо дирекційний кут напрямку дорівнює, наприклад, 186, то магнітний азимут буде дорівнювати А_m=17724