1.2. Організаційно-методичні вказівки до виконання роботи

Завдання на розрахунково-графічну (контрольну) роботу видається викладачем кафедри БЖД та ЦЗ. Кожний студент виконує роботу за одним з варіантів вихідних даних. На титульній сторінці пояснювальної записки необхідно вказати: найменування ВНЗ, кафедри; назву теми розрахунково-графічної (контрольної) роботи, номери варіанта роботи, навчальної групи; прізвище та ініціали студента і викладача, який керує роботою. Текст пояснювальної записки має бути стислим і чітким.

Зміст пояснювальної записки: вступ; вихідні дані; прогнозування наслідків НС; оцінка обстановки, яка може скластися на СГ у НС; заходи щодо зниження ступеня небезпеки та рівня ризику СГ, безпеки його персоналу та населення, що мешкає поблизу. Рішення, які приймаються студентами, повинні базуватися на нормативно-правових документах України, навчальній та довідковій літературі.

Робота виконується згідно з навчальним планом на засадах індивідуальної та самостійної праці студентів.

2. Ранжування пно за рівнем небезпек

Оцінка рівня небезпек СГ реалізується за трьома етапами. На першому − відбуваються системний аналіз та структуризація проблем безпеки. На другому − визначення комплексних показників потенційної небезпеки СГ (АТО) щодо виникнення небезпек і на третьому − розрахунок інтегральних показників безпеки на основі комплексних показників потенційної небезпеки СГ, індивідуального ризику смерті персоналу, населенню, що мешкає поблизу, та матеріального збитку.

Для визначення небезпеки СГ (АТО) розглядаються показники, які безпосередньо пов’язані з певними небезпеками.

Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки СГ (АТО)

На основі вихідних показників (табл. 1) сформувати базу даних СГ (табл. 2.1).

Розрахувати додаткові відносні показники у відсотках, а саме:

– відносну величину постраждалої території (Р_S), яка розраховується за формулою:

.

Ця величина визначає співвідношення території, яка підпадає під вплив вражаючого фактору НС (S_УР) до загальної території АТО (S_АТО);

– відносний показник постраждалого населення (Р_N) (кількість населення, яке може постраждати внаслідок НС (N_УР) відносно до загальної кількості (N_АТО) населення АТО):

.

Занести додаткові відносні показники до таблиці 2.1 (п.п. 12, 13).

Таблиця 2.1. База даних для оцінки рівня небезпек СГ (АТО)

№ з/п	Показники	суб’єкт _	суб’єкт _	суб’єкт _
1	Площа АТО SАТО, км2
2	Чисельність населення АТО Nато, тис. чол.
3	Площа суб’єкту господарювання SСГ, км2
	d1
4	Чисельність виробничого персоналу NСГ, тис. чол.
	d2
5	Середньорічна кількість персоналу СГ, постраждалого при НС Nпер, чол./рік
	d3
6	Середньорічна кількість НС на СГ Nнс, шт/рік
	d4
7	Найбільш можлива кількість уражених Nур, тис. чол.
8	d5
9	Площа зони ураження Sур, км2
	d6
10	Середньорічна кількість населення АТО постраждалого при НС Nнас, тис чол./рік
	d7
11	Збитки від НС Zпр, тис. грн.
	d8
12	Відносна величина постраждалої території Рs, %
	d9
13	Відносний показник постраждалого населення PN, %
	d10

За табл. 2.1 визначити індекси значимості та пріоритету d_і для кожного окремого показника, крім S_АТО і N_АТО.

Примітка: Для визначення значимості та пріоритету серед АТО (СГ) застосовується індекс d. Найбільшому значенню показника присвоюється індекс d = 1. Всі інші значення індексу розраховуються. Наприклад, на території АТО «К» знаходяться 10 потенційно небезпечних суб’єктів, АТО «Л»  6 ПНО, АТО «М» – 2 ПНО. Відповідно індекс d для АТО «К» дорівнює 1, для АТО «Л» d = 6/10 = 0,6, для АТО «М» d = 2/10 = 0,2.

Визначити інтегральний коефіцієнт небезпеки k_нб для кожного суб’єкту:

,

де m – кількість показників вихідних даних.

Порівнявши отримані коефіцієнти, здійснити ранжування суб’єктів за ступенем їхньої небезпеки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Ранжування СГ за ступенем небезпеки

№ з/п	Суб’єкт господарювання	Показник порівняльного коефіцієнту небезпек	Місце
1	Суб’єкт _
2	Суб’єкт _
3	Суб’єкт _

Зробити висновок, в якому вказати найбільш небезпечний суб’єкт.