- •Практикум
- •Кафедра нафтогазового обладнання
- •Практичне заняття № 1 Вибір фонтанної арматури та розрахунок її елементів на міцність
- •1 Мета заняття
- •2 Завдання заняття
- •3 Основні теоретичні відомості
- •4 Порядок проведення заняття
- •5 Питання для самоконтролю
- •6 Перелік посилань
- •Розрахунок параметрів і вибір обладнання для експлуатації нафтових свердловин установками електровідцентрового насоса
- •1 Мета заняття
- •2 Завдання заняття
- •4 Порядок проведення заняття
- •5 Питання для самоконтролю
- •6 Перелік посилань
- •Вибір обладнання для заданих умов експлуатації свердловини з допомогою штангової свердловинної насосної установки
- •1 Мета заняття
- •2 Завдання заняття
- •3 Основні теоретичні відомості
- •4 Порядок проведення заняття
- •5 Питання для самоконтролю
- •6 Перелік посилань
- •Вивчення конструкції, розрахунок параметрів і вибір обладнання для промивання піщаних пробок
- •1 Мета заняття
- •2 Завдання заняття
- •3 Основні теоретичні відомості
- •4 Порядок проведення заняття
- •5 Питання для самоконтролю
- •6 Перелік посилань на джерела
- •4 Порядок проведення заняття
- •Необхідне розривне зусилля каната визначається за формулою
- •5 Питання для самоконтролю
- •6 Перелік посилань на джерела
5 Питання для самоконтролю
5.1 Назвіть основні причини утворення піщаної пробки.
5.2 Які методи застосовуються на практиці для ліквідації піщаної пробки?
5.3 Перелічіть основні переваги і недоліки прямого, зворотного і комбінованого промивання.
5.4 Який порядок виконання гідравлічного розрахунку промивання?
5.5 Яке обладнання використовується для промивання піщаної пробки, його основні характеристики?
6 Перелік посилань на джерела
6.1 Сулейманов А.Б., Карапетов В.А., Яшин А.С. Техника и технология капитального ремонта скважин. - М.: Недра, 1987. - 316с.
6.2 Бухаленко Е.И., Бухаленко В.Е. Оборудование и инструмент для ремонта скважин. - М.: Недра, 1991. -336с.
6.3 Сулейманов А.Б., Карапетов В.А., Яшин А.С. Практические расчеты при текущем и капитальном ремонте скважин. - М.: Недра, 1984. - 212с.
Таблиця 4.1 – Вихідні дані до практичного заняття
Варіант |
Висота піщаної пробки, м |
Середній діаметр піщинок в пробці, мм |
Вид промивальної рідини |
Характеристика піщаної пробки |
1 |
24 |
1,2 |
вода |
щільна |
2 |
18 |
1,0 |
вода |
дуже щільна |
3 |
12 |
0,9 |
вода |
щільна |
4 |
18 |
1,0 |
вода |
дуже щільна |
5 |
24 |
0,8 |
вода |
щільна |
6 |
12 |
0,9 |
вода |
дуже щільна |
7 |
24 |
1,2 |
вода |
щільна |
8 |
12 |
1,0 |
вода |
дуже щільна |
9 |
18 |
0,9 |
вода |
щільна |
10 |
6 |
0,7 |
вода |
дуже щільна |
11 |
6 |
0,9 |
вода |
щільна |
12 |
12 |
0,9 |
вода |
дуже щільна |
13 |
6 |
0,6 |
вода |
щільна |
14 |
24 |
0,5 |
вода |
дуже щільна |
15 |
18 |
0,8 |
вода |
щільна |
16 |
18 |
0,6 |
вода |
дуже щільна |
17 |
6 |
0,7 |
вода |
щільна |
18 |
24 |
0,8 |
вода |
дуже щільна |
19 |
12 |
1,0 |
вода |
щільна |
20 |
36 |
1,2 |
вода |
дуже щільна |
21 |
36 |
0,7 |
вода |
щільна |
22 |
12 |
0,5 |
вода |
дуже щільна |
23 |
12 |
1,0 |
вода |
щільна |
24 |
12 |
0,9 |
вода |
дуже щільна |
25 |
18 |
1,0 |
вода |
щільна |
Таблиця 4.2 – Рекомендовані діаметри промивальних труб в залежності від діаметра експлуатаційної колони
№
|
Умовний діаметр Експлуатаційної колони, мм |
Умовний діаметр НКТ, мм |
|
гладких |
рівноміцних |
||
1 2 3 4 |
168 146 127 114 |
73,89,102 60,73,89 48,60,73 48,60 |
89 73 60 60 |
Таблиця 4.3 – Характеристика НКТ
Умовний діаметр, мм |
Товщина стінки, мм |
Маса 1м труби з муфтою (при довжині 8м), кг |
Труби гладкі |
||
48 60 73 73 89 102 |
4,0 5,0 5,5 7,0 6,5 6,5 |
4,45 7,00 9,16 11,68 13,67 15,78 |
Труби з висадженими на зовні кінцями(рівноміцні) |
||
48 60 73 73 89 89 102 |
4,0 5,0 5,5 7,0 6,5 8,0 6,5 |
4,59 7,20 9,73 11,96 14,09 16,83 16,14 |
Таблиця 4.4 - Зрушуючі навантаження для гладких НКТ, кн.
Умовний діаметр, мм |
Товщина стінки, мм |
Група міцності |
||||
Д |
К |
Е |
Л |
М |
||
48 60 73 73 89 102 |
4,0 5,0 5,5 7,0 6,5 6,5 |
113 196 278 370 415 440 |
148 250 365 486 546 580 |
160 285 402 535 620 640 |
192 337 476 636 710 755 |
222 388 540 730 820 870 |
Таблиця 4.5 - Механічні властивості сталей НКТ, кн.
Позначення |
Група міцності |
||||
Д |
К |
Е |
Л |
М |
|
Границя міцності , МПа Границя текучості , МПа |
655
380 |
687
491 |
690
552 |
758
654 |
862
758 |
Таблиця 4.6 – Швидкість вільного падіння піщинок у воді
Розмір зерен, мм |
Швидкість вільного падіння, см/с |
Розмір зерен, мм |
Швидкість вільного падіння, см/с |
Розмір зерен, мм |
Швидкість вільного падіння, см/с |
0,01 0,03 0,05 0,07 0,09 0,11 0,13 0,15 |
0,01 0,07 0,19 0,35 0,60 0,90 1,26 1,67 |
0,17 0,19 0,21 0,23 0,25 0,30 0,35 0,40 |
2,14 2,39 2,60 2,80 3,00 3,50 3,97 4,44 |
0,45 0,50 0,60 0,70 0,80 0,90 1,00 1,20 |
4,90 5,35 6,25 7,07 7,89 8,70 9,50 11,02 |
Таблиця 4.7 – Швидкість руху рідини в затрубному просторі (м/с)
Витрата рідиниQ, дм3/с |
Діаметр експлуатаційної колони, мм |
||||
114 |
127 |
||||
Діаметр насосно-компресорних труб, мм |
|||||
48 |
60 |
48 |
60 |
73 |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 12 15 17 20 |
0,16 0,33 0,49 0,66 0,82 0,98 1,15 1,31 1,48 1,64 1,97 2,46 2,79 3,28 |
0,20 0,40 0,60 0,80 1,00 1,20 1,40 1,60 1,80 2,00 2,40 3,00 3,40 4,00 |
0,13 0,27 0,40 0,53 0,67 0,80 0,93 1,07 1,20 1,33 1,60 2,00 2,27 2,67 |
0,15 0,31 0,46 0,62 0,77 0,92 1,08 1,23 1,38 1,54 1,85 2,31 2,62 3,08 |
0,19 0,39 0,59 0,78 0,98 1,18 1,37 1,57 1,76 1,96 2,35 2,94 3,33 3,92 |
Продовження таблиці 4.7
Витрата рідиниQ, дм3/с |
Діаметр експлуатаційної колони, мм |
|||||
146 |
168 |
|||||
Діаметр насосно-компресорних труб, мм |
||||||
60 |
73 |
89 |
73 |
89 |
102 |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 12 15 17 20 |
0,10 0,19 0,29 0,38 0,48 0,57 0,67 0,77 0,86 0,96 1,15 1,44 1,63 1,92 |
0,11 0,22 0,33 0,44 0,55 0,66 0,77 0,88 0,99 1,10 1,32 1,65 1,87 2,20 |
0,14 0,28 0,42 0,56 0,70 0,85 0,99 1,13 1,27 1,41 1,69 2,11 2,39 2,82 |
0,07 0,15 0,22 0,30 0,37 0,44 0,52 0,60 0,66 0,74 0,88 1,11 1,25 1,49 |
0,09 0,17 0,27 0,34 0,43 0,52 0,61 0,70 0,78 0,87 1,04 1,36 1,48 1,74 |
0,10 0,21 0,31 0,41 0,52 0,62 0,73 0,83 0,93 1,04 1,25 1,56 1,77 2,08 |
Таблиця 4.8 – Швидкість руху рідини в промивальних трубах (м/с)
Витрата рідиниQ, дм3/с |
Діаметр насосно-компресорних труб, мм |
|||||
48 |
60 |
73 |
89 |
102 |
114 |
|
3 4 5 6 7 8 9 10 12 15 17 |
2,36 3,15 3,93 4,72 5,51 6,30 7,08 7,89 9,45 10,23 13,38 |
1,53 2,04 2,55 3,06 3,57 4,08 4,59 5,10 6,12 7,65 8,50 |
1,00 1,33 1,66 2,00 2,33 2,66 3,00 3,33 4,00 5,00 5,66 |
0,66 0,88 1,10 1,32 1,54 1,76 1,98 2,20 2,62 3,30 3,77 |
0,48 0,64 0,80 0,96 1,12 1,28 1,44 1,60 1,92 2,40 2,74 |
0,37 0,50 0,62 0,75 0,88 1,00 1,11 1,25 1,50 1,86 2,18 |
Таблиця 4.9 - Значення коефіцієнта гідравлічного тертя для води
Діаметр труб, м |
48 |
60 |
73 |
89 |
102 |
114 |
|
0,04 |
0,037 |
0,035 |
0,034 |
0,033 |
0,032 |
Таблиця 4.10 - Гідравлічні втрати напору в шлангу і вертлюгу
Витрата рідини, дм3/с |
Втрати напору, м |
Витрата рідини, дм3/с |
Втрати напору, м |
3 4 5 6 7 |
4,0 8,0 12,0 17,0 22,0 |
8 9 10 12 15 |
29,0 36,0 50,0 104,0 186,0 |
Таблиця 4.11 – Подача і тиск , які розвиває насосний агрегат УН1Т-100Х200
Показники |
УН1Т-100Х200 |
|||
Ввімкнена передача |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
Частота обертання колінвала насоса, хв-1 Тиск, МПа Ідеальна подача, дм3/с |
60,5 20 4,6 |
88,3 14 6,7 |
134,4 9,2 10,3 |
206 6 15,8 |
Таблиця 4.12 – Подача і тиск , які розвиває насосний агрегат УН1Т-100Х250
Показники |
УН1Т-100Х250 |
|||
Ввімкнена передача |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
Частота обертання колінвала насоса, хв-1 Тиск, МПа Ідеальна подача, дм3/с |
45 25 3,5 |
76 14,8 5,8 |
125 9 9,6 |
212 5,3 16,3 |
Таблиця 4.13 – Технічна характеристика промивальних вертлюгів
Параметри |
ВП-50Х160 |
ВП-80Х200 |
Вантажопідйомність, кН |
500 |
800 |
Діаметр прохідного отвору ствола корпуса, мм |
50 |
75 |
Тиск прокачуваної рідини, МПа робочий пробний |
16 24 |
20 30 |
Маса, кг |
41 |
90 |
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Вивчення конструкції, розрахунок параметрів і вибір обладнання для поточного ремонту свердловин
1Мета заняття
1.1 3акріплення теоретичних знань з розрахунку основних параметрів і підбору обладнання для підземного ремонту свердловин.
1.2 Набуття практичних навиків при розв'язанні інженерних задач, які пов'язані з проведенням технологічних і аварійних робіт при підземному ремонті свердловин, які експлуатуються різними способами.
2 Завдання заняття
2.1 Складання поетапної програми ремонтних робіт.
2.2 Проведення вибору моделі підйомної установки.
2.3 Перевірка міцності каната.
2.4 Визначення раціонального режиму підйому свердловинного обладнання під час підземного ремонту.
3 Основні теоретичні відомості
3.1 Операції, що виконуються при поточних ремонтах свердловин різного способу експлуатації.
В залежності від способу експлуатації, глибини і геолого-технічної характеристики ремонтованої свердловини, а також мети ремонту і його виду технологія поточного ремонту свердловин буває різноманітною. Вона включає виконання наступних основних операцій.
Поточний ремонт фонтанно-компресорних свердловин:
спуск або підйом однорядного, півторарядного або двохрядного ліфта;
перебір ліфта або заміна окремих труб з дефектами або зношеними різьбовими з’єднаннями;
зміна заглиблення підіймальних труб під рівень рідини;
перевірка і заміна пакерів, якорів, газліфтних клапанів і інших пускових приспосіблень;
заміна або очистка підйомних труб, забитих піском, парафіном, відкладеннями солей і продуктами корозії;
очищення або промивання свердловин від піщаних пробок.
Поточний ремонт насосних свердловин:
спуск або підйом свердловинних штангових насосів, перевірка їх стану і заміна іншими;
перевірка і заміна клапанних вузлів і інших деталей штангових насосів;
перевірка, очистка або заміна глибинних штуцерів і захисних приспосіблень;
спуск, підйом, перевірка і заміна підземного обладнання свердловин, що працюють із застосуванням УЕВН;
зміна глибини заглиблення насосу;
перевірка насосних труб на герметичність;
заміна насосних труб з дефектами або зношеними різьбовими з’єднаннями;
очищення насосних труб від відкладень парафіну, солей і продуктів корозії;
очищення або промивання свердловин з метою видалення піщаних пробок;
ліквідація обривів або відгвинчування насосних штанг і сальникових штоків;
розходження прихоплених насосних труб;
заміна типорозміру свердловинного насосу, насосних труб і штанг.
3.2 Особливості технологічного процесу проведення підземного ремонту свердловин, які експлуатуються ШСНУ.
3.2.1 Перед початком ремонту свердловин, що експлуатуються насосним способом, а саме з допомогою ШСНУ частково розбирають верстат-качалку. Встановивши головку балансира в крайньому верхньому положенні, на устьовому штоці дещо вище кришки устьового сальника закріпляють штанговий затискач (спайдер). Далі плавно опускають всю колону насосних штанг до тих пір, поки нижня сторона закріпленого на устьовому штоці штангового затискача не сяде щільно на кришку устьового сальника. Після цього від'єднують канатну підвіску від устьового штока. Після від'єднання устьового штока канатну підвіску приєднують до штропів талевої системи. Дещо припіднявши її, відтягують вліво чи вправо допоміжний канат, який заздалегідь прикріплений до головки балансира, при цьому остання відводиться в сторону.
Після роз'єднання устьового штока і головки балансира розбирають устьове обладнання насосної установки.
3.2.2 Підйом невставного насоса..
Після розбирання верстата-качалки і устьового обладнання із свердловини піднімають насосні штанги з плунжером і складають рядами на містках. Потім разом з колоною НКТ піднімають циліндр насоса. При заклиненому плунжері труби приходиться піднімати заповненими рідиною.
3.2.3 Підйом вставного насоса.
Вставний насос піднімають із свердловини на колоні насосних штанг. Щоб витягнути насос із замкової опори потрібно прикласти зусилля 2-3 кН.
3.2.4 Збільшення або зменшення глибини підвіски свердловинного насоса. .
Спочатку із свердловини витягують штанги з плунжером (якщо, насос невставний) або з насосом (якщо насос вставний), а потім нарощують або зменшують намічене число труб того ж типорозміру і тієї ж марки сталі. Після закріплення колони НКТ опускають підняті із свердловини штанги з плунжером (або з насосом), а потім починають добавляти або зменшувати число штанг. Як тільки плунжер або насос дійде до потрібного положення, насосні труби заповнюють водою, а потім встановлюють правильне положення плунжера в циліндрі насоса. Посадка плунжера рахується нормальною, якщо при самому нижньому положенні головки балансира верстата-качалки нижній кінець його віддалений від верхньої точки вузла приймального клапана на 150 мм.
Для зручності монтування колони насосних штанг строго визначеної довжини використовують укорочені штанги. Після монтажу устьового обладнання і з'єднання сальникового штока із канатною підвіскою включають верстат-качалку. Правильне положення плунжера в циліндрі насоса під час експлуатації свердловини контролюється динамографом, покази якого дозволяють проводити необхідне коректування цього положення.
3.2.5 Ліквідація обриву або відкручування насосних штанг.
При обриві штанг в насосно-компресорні труби опускають ловильний інструмент, за допомогою якого піднімають нижню (обірвану) частину штанг. Потім обірвану штангу заміняють на нову того ж діаметра і марки сталі. Спускають повний комплект штанг, монтують устьове обладнання свердловини і запускають верстат-качалку.
Якщо за допомогою ловильного інструменту неможливо ліквідувати аварію, то приступають до підйому колони НКТ.
В залежності від конкретної ситуації на свердловині і експлуатаційної можливості обладнання, можуть застосовуватись і інші технології і прийоми ведення ремонтних робіт.
3.3 Вибір моделі підйомної установки.
Великий обсяг робіт при ремонті свердловин поєднаний із спуско-підіймальними операціями, які виконуються за допомогою підйомних установок. Найбільш широко застосовуються підйомні установки АЗИНМАШ-37А, УПТ-32, УПТ1-50, і агрегати А-50У, А-50М, АОРС-6О, КОРО-80.
При організації підземного ремонту виникає необхідність в розробці програми ремонтних робіт, підборі обладнання і визначенні його режиму роботи. Стосовно проведення спуско-підіймальних операцій необхідно вибрати тип підйомної установки, провести перевірку міцності талевого канату при вибраній схемі оснастки, визначити раціональний режим роботи підйомної установки.
Основним параметром підйомної установки є її вантажопідйомність. Необхідна вантажопідйомність установки визначається максимальною вагою свердловинного обладнання, яке піднімається з врахуванням можливих ускладнень . Наприклад, у випадку заклинювання плунжера насоса приходиться піднімати колону насосних штанг разом з трубами і рідиною. При обриві штанг необхідно піднімати колону НКТ разом зі штангами. Крім того, колона НКТ може бути прихвачена піском. Тому нема потреби точно визначати за даними свердловини максимальне зусилля на гаку. При виборі моделі підйомної установки необхідно врахувати аварійні випадки і ускладнення.
