5. Зміст звіту з лабораторної роботи

5.1 Титульний лист (назви: навчального закладу, навчальної дисципліни, лабораторної роботи, дата виконання, прізвище студента та група, прізвище викладача та оцінка)

5.2 Мета роботи

5.3 Схема випрямлення, що досліджуються

5.4 Таблиці 1, 2

5.5 Висновки 1, 2, 3, 4

Додатки

Додаток 1 Основні положення з роботи випрямляча на активно-ємнісне навантаження

При підключенні до навантаження ємності (для зменшення пульсацій, це може бути ємність згладжувального фільтра) робота випрямляча суттєво змінюється порівняно з роботою випрямляча на активне навантаження. Так при активному навантаженні в проміжку від t₀ до t₄ до вентилю прикладається пряма напруга і він відкритий, і через нього протікає струм. (1) – форма напруги вторинної обмотки, таку ж форму має вихідна напругу. (3) – такою буде форма струму через вентиль. При підключенні конденсатору до виходу випрямляча він заряджається до певної напруги. Ця напруга на конденсаторі є зворотною напругою до вентиля. В проміжку часу від t₀ до t₁ напруга на обмотці (1) буде меншою за напругу на конденсаторі (2). До вентилю прикладається зворотна напруга і він буде закритий. Починаючи від моменту часу t₁ до моменту часу t₂ напруга на вторинній обмотці перевищує напругу на конденсаторі. До вентилю прикладається пряма напруга і він відкривається. Через вентиль протікає струм (4). Відбувається заряд конденсатору. Але починаючи з моменту часу t₂ напруга на обмотці стає меншою за напругу на конденсаторі. До вентилю прикладається зворотна напруга і він закривається. Починається розряд конденсатора на навантаження. Як бачимо з форми струму через вентиль (4) струм протікає менший час а амплітуда струму стає більшою порівняно з активним навантаженням. Час протікання струму через вентиль залежить від характеру навантаження. При більшій ємності конденсатору цей час зменшується. Половина часу протікання струму через вентиль називається кутом відсічки і позначається θ. При активно-ємнісному навантаженні порівняно з активним навантаженням змінюються і інші основні параметри випрямляча: зростає зворотна напруга, зменшується коефіцієнт пульсацій та зростає внутрішній опір випрямляча. Останнє можна пояснити наступним чином. При збільшенні струму навантаження розряд конденсатору відбувається швидше і напруга на виході суттєво зменшується. Збільшення падіння напруги на виході випрямляча при зростанні струму навантаження можливим є при збільшенні внутрішнього опору випрямляча. При наявності значної індуктивності розсіюванні вторинної обмотки трансформатору (що має місце у випрямлячів великої потужності) вона буде помітно впливати на роботу випрямляча. Індуктивність уповільнює зростання струму вентилю (його амплітуда зменшується). Уповільнюється зменшення струму через вентиль і затримується його закриття на кут β. Таким чином змінюється форма струму через вентиль (5). Величина цього впливу залежить від співвідношення реактивного опору обмотки та активного опору фази і визначається кутом φ. Власне ці особливості роботи випрямляча на активно-ємнісне навантаження мають бути врахованими при проектуванні такого випрямляча. Кількісна зміна роботи випрямляча та його параметрів в залежності від характеру навантаження (величини ємності конденсатору, опору навантаження та струму навантаження) може бути чітко визначена за значенням кута відсічки. Тому при розрахунках вводиться допоміжний параметр А, якій залежить як від кута відсічки θ та від кута φ. Інші коефіцієнти, які використовуються для розрахунку випрямляча знаходяться за графіками залежності цих коефіцієнтів від А та φ. Звідси і походить назва методу розрахунку випрямляча – графоаналітичний.