31. Причини нещасних випадків

Причини нещасних випадків поділяють на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні.

Організаційні причини виникнення нещасних випадків:

• відсутність або неякісне проведення навчань з питань ОП;

• відсутність та недостатній контроль за станом ОП;

• порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;

• невиконання заходів щодо ОП;

• порушення технологічних регламентів, правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, інструментарію;

• порушення норм і правил планово-запобіжного ремонту устаткування;

• недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;

• використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;

• незадовільна організація праці.

Технічні причини виникнення нещасних випадків:

• несправність виробничого устаткування, механізмів, інструмента;

• недосконалість технологічного процесу;

• конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

• брак засобів індивідуального захисту.

Санітарно-гігієнічні причини виникнення нещасних випадків:

• підвищений вміст в повітрі робочої зони шкідливих речовин (вище ГДК);

• недостатнє чи нераціональне освітлення;

• підвищення рівня шуму, вібрації;

• незадовільні метереологічні умови;

• наявність різноманітних випромінювань вище від допустимих значень;

• порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини виникнення нещасних випадків:

• помилкові дії внаслідок утоми працівників через надмірну важкість і напруженість роботи;

• монотонність праці;

• хворобливий стан працівника;

• необережність;

• невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Економічні причини виникнення нещасних випадків:

• нерегулярна виплата заробітної плати;

• низький заробіток;

• неритмічність роботи;

• прагнення до виконання понаднормової роботи;

• робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.

32. Складання актів за формою н-1 при розслідуванні нещасних випадків, спеціальне розслідування

Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» (ст.22) роботодавець повинен здійснювати розслідування та вести облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій згідно з «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 р.

Порядок про розслідування визначає, які ушкодження здоров’я працівників належать до НВ.

Розслідування ведуть у разі:

• раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою

самостійно;

• одержання поранень або травм, зокрема внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

• гострих профзахворювань, гострих профотруєнь та інших отруєнь;

• теплових ударів, опіків, обморожень, утоплення;

• ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;

• отримання ушкоджень внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха;

• контакту з представниками тваринного і рослинного світу.

Вони розслідуються у ситуаціях, що призвели до втрати працівником працездатності на 1 робочий день і більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на 1 робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним своїх обов’язків та у разі смерті працівника на підприємстві.

За результатами розслідування складають акт за формою Н-1 і беруть на облік нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових (посадових) обов’язків, зокрема у відрядженнях та ті, що сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в інших місцях роботи під час робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення, дотримання особистої гігієни;

• проїзду на роботу (з роботи) в транспорті підприємства або транспортом сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

• провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий;

• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовує підприємство;

• надання підприємством шефської допомоги;

• перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, зокрема під час змінного відпочинку, якщо причина НВ пов’язана з виконанням потерпілим трудових обов’язків або дією на нього виробничого чинника чи середовища;

• прямування працівника до об’єкта обслуговування затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця.

Нещасні випадки, що сталися з працівником на території підприємства або на іншому місці роботи, під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлена згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отримання заробітної плати, обов'язкове проходження медогляду, а також у випадку, передбаченому трудовим договором (угодою), розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого чинника чи середовища.

За результатами розслідування НВ беруться на облік і складаються акти за формою Н-1 і в інших випадках, зазначених у Порядку.

За результатами розслідування не складаються акти за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в його інтересах;

• за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ (за наявності тимчасової або постійної реєстрації);

• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткувань,механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробництві або порушенням умов безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

• під час скоєння крадіжок або інших злочинів,якщо ці дії зафіксовані, і на них є офіційний висновок суду або прокуратури;

• у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3 Положення, що підтверджено висновками відповідних органів.

Якщо за підсумками розслідування буде встановлено, що непотрібно складати акт за формою Н-1, то в такому разі складається акт за формою НПВ (якщо цей нещасний випадок визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом).

Роботодавець, одержавши повідомлення про НВ, крім випадків із смертельним наслідком та групових НВ, повинен організувати розслідування НВ і наказом призначити комісію з розслідування НВ.

Її склад:

• керівник (спеціаліст) служби ОП на підприємстві – голова комісії;

• керівник структурного підрозділу (начальник цеху) або головний спеціаліст;

• представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

Комісія з розслідування з НВ зобов’язана впродовж трьох діб:

• обстежити місце, опитати свідків та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

• розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів з ОП;

• встановити обставин і причини, що призвели до НВ, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• визначити осіб, які порушували нормативні акти та розробити заходи для запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти акт розслідування за формою Н-5 у трьох примірниках та акт про НВ, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей акт визнано таким, що пов’язаний з виробництвом або акт за формою НПВ, якщо цей НВ визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, і передати його на затвердження роботодавцю;

• у разі гострих профзахворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

НВ, про які складають акти за формою Н-1 або НПВ, беруть на облік і реєструють роботодавці у спеціальному журналі за встановленою формою.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НПВ упродовж доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства – впродовж після доби після одержання необхідних матеріалів.

Акти за формою Н-1, Н-5 або НПВ, карти форми П-5 разом з матеріалами розслідування зберігають на підприємстві впродовж 45 років. Інші примірники акта та його копії – не менше від двох років.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки пов’язані з виробничою діяльністю із смертельним наслідком;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я;

• випадки природної смерті працівників на підприємстві;

• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків;

• нещасні випадки з тяжкими наслідками, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду).

Про груповий нещасний випадок, НВ із смертельним наслідком роботодавець зобов’язаний негайно повідомити за встановленою формою, а саме:

- відповідний територіальний орган Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за місцем настання НВ;

- прокуратуру за місцем настання НВ;

- відповідний робочий орган дирекції Фонду;

- орган, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі відсутності – місцевий орган виконавчої влади);

- санепідемстанцію, у разі гострих профзахворювань (отруєнь);

- профспілкову організацію, членом якої є потерпілий;

- профспілковий орган вищого рівня;

- орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та інші органи за необхідністю.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку або з одним загиблим веде комісія, яка призначена наказом керівника територіального органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії з розслідування.

До складу комісії з розслідування входять:

• посадова особа територіального органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (голова комісії);

• представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду (якщо робітник забезпечує себе роботою самостійно;

• роботодавець;

• керівник служби охорони праці підприємства (організації);

• представник органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі відсутності – місцевого органу виконавчої влади);

• представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань ОП);

• представник профспілкового органу вищого рівня;

• у разі профзахворювань (отруєнь)- спеціаліст санепідемстанції.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії) до складу комісії можуть бути входити спеціалісти з відповідного штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я, прокуратури тощо.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2-4 особи, покладається на комісію із спеціального розслідування, яку призначають наказом керівника територіального органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, або його центрального органу за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії.

Склад комісії із розслідування спеціального групового нещасного випадку:

• керівник відповідного територіального органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду або його підрозділу (голова комісії);

• представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

• представник міністерства або іншого центрального органу державної виконавчої влади;

• представник профспілкової організації підприємства або уповноважений трудового колективу з питань ОП;

• представник профспілкового органу вищого рівня;

• роботодавець.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, здійснює комісія із спеціального розслідування, призначена наказом керівника центрального органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду або спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України.

Склад комісії із спеціального розслідування:

• керівні працівники центральних органів Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади (голова комісії);

• представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

• роботодавець;

• відповідні ради профспілок або галузевої профспілкової організації;

• представник профспілкової організації підприємства або уповноважений трудового колективу з питань ОП;

• представник організації охорони здоров’я, соціального захисту населення тощо.

Спеціальне розслідування нещасних випадків триває протягом 10 робочих днів.

У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування. Складають акт спеціального розслідування Н-5 і оформляють інші матеріали, передбачені Порядком. Акт спеціального розслідування підписує голова і всі члени комісії зі спеціального розслідування. Акт за формою Н-1 або НПВ складають для кожного потерпілого у двох примірниках відповідно до висновків комісії і затверджує роботодавець впродовж доби після підписання акта спеціального розслідування.

У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник відповідного органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, який призначив цю комісію, розглядає з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати роботодавцю припис за формою Н-9 для призначення нового розслідування.

Роботодавець в п’ятиденний денний термін після закінчення розслідування НВ надсилає матеріали прокуратурі та відповідному органу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, профспілкам, міністерству, а в разі гострого отруєння - санепідемстанції. Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві.