Промислові води


 Промисловими водами називаються природні підземні води, які містять у розчині корисні компоненти, чи іх сполуки у кількостях, що забезпечують їх рентабельний видобуток та переробку.

З промислових вод витягають йод, бром,кухонну глауберову сіль, соду. Промисловий інтерес становлять води, які мають підвищену коцетрацію бору, літію, рубідію, германію, урану, вольфраму та інших речовин.

У багатьох державах світу промислові підземні води – є основним джерелом одержання йоду. Понад 70% вирробництва брому забезпечується за рахунок промислових вод.
Промислові води приурочені як найчастіше до глибоких частин важких гідравлічних структур, переважно у зонах сповільненого та дуже сповільненого водообміну. У стрктурно-тектонічному відношенні такі системи відповідають синеклізам та западинам стародавніх платформ, а також передгірським прогинам і міжгірським западинам. Промислові води зустрічаються в породах самого різного геологічного віку, складу та походження.
Глибоке залягання промислових вод змінюється в широких межах- від перших десятків метрів до 4-5 км і більше, найбільш поширені глибини їх залягання складають 1000-3000 м. Характеризуються вони і дуже високими напорами.

За мінералізацією промислові води відносяться переважно до солоних вод та розсолів з концентрацюією солей 250 г/л і більше.

За хімічним складом вони частіше хлоридно-натрієві, хлоридно-натрієво-кальцієві. Найбільш поширені у природі бромні та йодо-бромні води.

При вивченні промислових вод визначаються їх ємкісні запаси, вікові, регіональні і експлуатаційні. Експлуатаційні запаси промислових вод (за Плотніковим М.І.) – це кількість промислової води у м3/доб, яку можна одержати водозабірними спорудами при заданому режимі експлуатацій і якості води на весь термін видобутку.
Іноді експлуатаційні запаси промислових вод визначають у кількісному виході корисних компонентів у тонах на рік.
Дебіти свердловин, що розкривають водоносні горизонти з промисловими водами складають переважно 300-500 м3/доб (Азово-Кубанська водонапірна система). На деяких родовищах дебіт розвідково-експлуатаційних свердловин досягає 1000-3000 м3/доб.
Аналіз матеріалів з геології і гідрогеології окремих артезіанських басейнів України дає змогу цю територію досить перспективною для розшуків і видобування підземних промислових вод. Такі перспективи є у Дніпрово-Донецікому артезіанському басейні, у Донбасі, у Передкарпатті і Запоріжжі.

Підземні термальні води, пошірення і використання.

Підземні термальні води - це води з температурою вище 20°С.

Їх класифікують за температурою, використанням, зокрема, за величиною теплопродуктивності.

Ступінь використання термальних вод зумовлюється їх хімічним складом, температурою, глибиною залягання і господарською діяльністю.

В.В.Іванов та В.І.Кононов виділяють сірководнево-вуглекислі гі­дротерми, вуглекисло-водневі парогідротерми, вуглекислі парогідротерми, розсоли сульфатного калієво-натрієвого складу, субнейтральні гідрокарбонати і натрієві вуглекислі терми, азотно-вуглекислі парогі­дротерми, азотні терми, метанові й азотно-метанові терми.

Основними теоріями формування підземних термальних вод вважаються інфільтраційна та седиментаційна теорії.Основним джерелом тепла для формування термальних вод є регіональне теплове поле.Формування хімічного складу термальних вод виконується голо­ним чином за рахунок розчинення та вилуговування гірських порід в умовах високих температур і тиску.