Країна базування

Приймаюча країна

Інвестиції за

кордон

Інвестуючий суб’єкт

Іноземні

інвестиції

Об’єкт інвестування

Із країни базування здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного перебування інвестиційного суб’єкта (для фізичної особи – це країна громадянства, для юридичної – країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення здійснюється у приймаючій країні. Країни базування іноді називають країнами-донорами, а приймаючі країни – країнами-реципієнтами інвестицій.

Міграція підприємницького капіталу обов’язково передбачає наявність чотирьох ознак:

1. безпосередня організація та участь у виробничому процесі за кордоном;

2. довгостроковий характер вкладення грошових, фінансових та матеріальних активів;

3. перерозподіл власності між резидентами та нерезидентами конкретної країни;

4. цільова функція – повний контроль над об’єктом інвестування, отримання підприємницького прибутку та дивідендів.

В залежності від мети участі у міжнародних інвестиційних програмах розрізняють дві форми підприємницького капіталу: прямі іноземні та портфельні інвестиції.

Прямими інвестиціями вважаються:

• первинні вкладення компаніями за кордон власного капіталу (поглинання чи злиття компаній, створення спільних підприємств, філій, дочірніх та асоційованих компаній, придбання пакетів акцій розміром понад 10 відсотків);

• реінвестиції (частка доходу об’єкта інвестування, яка не розподіляється і не переводиться прямому інвесторові, а залишається на території приймаючої країни);

• внутрішні корпоративні перекази у формі кредитів та трансфертів між прямим інвестором (головною компанією) та філіями, асоційованими й дочірніми компаніями.

Портфельні інвестиції (ПІ) – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає інвесторові реального контролю над об’єктом інвестування, і метою якого є виключно отримання доходу у формі дивідендів чи відсотків.

У порівнянні з прямими інвестиціями портфельні мають ряд позитивних особливостей:

а) більш висока ліквідність – спроможність досить швидко та без значних фінансових втрат перетворитися в готівкові гроші;

б) порівняно легка керованість (мобільність), зумовлена як швидкістю їх реалізаційної спроможності, так і простотою процедури купівлі-продажу.

Недоліки портфельних інвестицій поділяються на загальні (притаманні усім без винятку формам і видам) та специфічні (пов’язані із конкретними об’єктами інвестування). До загальних відносяться:

а) порівняно високий рівень ризику, який поширюється не лише на доход, а й на весь інвестований капітал.

б) більш низький рівень доходності (як правило, дивіденд, навіть по самих прибуткових простих акціях, в розрахунку на 1 грошову одиницю вкладеного капіталу складає лише 40-50% рентабельності прямих інвестицій у реально працюючі компанії);

в) відсутність у більшості випадків можливості впливати на рівень прибутковості цінних паперів та їх ринкову вартість.

Форми реалізації міжнародної міграції капіталу

Критерій Класифікації	Форми
1	2
За формою Власності	Державна (суб’єкти: держава в особі уряду та Національного банку; міждержавні та наддержавні організації); приватна (недержавна) (суб’єкти: фізичні особи; банки; компанії, у т.ч. ТНК; страхові інвестиційні, трастові фонди тощо); змішана
За терміном Міграції	короткотермінова (до одного року); середньострокова (від одного до п’яти років); довготермінова (більше п’яти років)
За величиною Потоків	велика; середня; мала
За формою Здійснення	товарна (товари, рухоме та нерухоме майно); грошова (іноземна валюта, національна валюта, грошові вимоги, цінні папери); економіко-правова (права інтелектуальної власності, права на господарську діяльність); змішана
За відповідністю чинному законодавству	легальна; нелегальна
За характером Використання	підприємницький капітал (міжнародні інвестиції) – кошти, що прямо чи опосередковано вкладаються у виробництво з метою отримання підприємницького прибутку чи дивідендів; позичковий капітал (міжнародний кредит) – кошти, які надаються у позику з метою отримання відсоткового доходу; гуманітарна та фінансова допомога (гранти, пільгові кредити тощо), спрямована на забезпечення довгострокових економічних та політичних інтересів