- •Тема №1 Вступ.Загальні питання оп
- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •2. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці”.
- •3. Об'єкти і суб'єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визнвчення.
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинніків.
- •Тема №2 Правові та організіційні основи охорони праці.
- •1. Конституційні засади охорони праці в Україні.
- •3. Закон України «Про охорону праці»
- •2. Законодавство України про охорону праці.
- •4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •5. Кодекс законів про працю
- •6. Закон України «Про охорону здоров'я населення»
- •7. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •8. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
- •9. Закон України «Про охорону праці»
- •10. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.
- •11. Гарантії прав на охорону праці,пільги,компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •12. Охорона праці жінок,неповнолітніх,інвалідів.
- •13. Обо’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •14. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про оп.
- •15. Нормативно-правові акти з оп (нпаоп): визначеня,основні вимоги та ознаки.
- •Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •16. Структура нпаоп
- •17. Реєстр нпаоп
- •19. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •20. Міждержавні стандарти ссбп
- •21. Національні стандарти України з охорони праці
- •22. Санітарні,будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці.
- •23. Акти з охорони праці,що діють в організаціях,їх склад і структура.
- •25. Розробка та затвердження актів з охорони праці,що діють в організіції.
- •26. Фінансування охорони праці
- •27. Основні принципи і джерела
- •28. Заходи і засоби з охорони праці,витрати на здійснення і придбання яких включається до валових витрат.
- •Тема №3 Державне управління хороною праці,державний нагляд і громадський контроль за оп.
- •1. Система державного управління за оп
- •2. Компетенція та повноваження органів державного управління хороною праці
- •3. Органи державного нагляду за оп,їх основні повноваження та права.
- •4. Громадський контроль за дотриманням законодавства про оп
- •Тема №4 Організація оп на підприємстві.
- •1. Структура,основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •Планування робіт
- •2. Служба охорони праці підприємства
- •3. Статус і підпорядкованість
- •4. Основні завдання,функції служби охорони праці.
- •6. Громадський контроль за станом охорони праці в організації.
- •6. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •7. Основні завдання і права комісії
- •8. Атестація робочих місць за умовами праці
- •9. Мета,головні завдання та зміст атестації
- •10. Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць.
- •2. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •11. Карта умов праці
- •12. Кабінети промислової безпеки та охорони праці,основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •14.Стимулювання охорони праці
13. Обо’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
На всебічну охорону праці спрямовані також норми, які передбачають при влаштуванні на роботу і в процесі роботи обов'язкові та періодичні медичні огляди працівників.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону праці" та ч. 1 ст. 169 КЗпП роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 р.№246.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам та порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 із змінами та доповненнями.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Кабінетом Міністрів України 8 травня 1993 р., усі водії транспортних засобів підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду у встановлені строки.
Працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди, тому роботодавець має право притягнути працівника, який ухиляється від обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 46 КЗпП).
Роботодавець на прохання працівника або за своєю ініціативою організує позачерговий медичний огляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці.
За час проходження медичного огляду за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.
Важливу роль в охороні праці відіграють засоби індивідуального захисту працівників, покликані нейтралізувати або компенсувати вплив шкідливих факторів.
Так, згідно із ст. 8 Закону України "Про охорону праці" та ст. 163 КЗпП України на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Такими засобами повинні бути забезпечені в тому числі і працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Детально ці питання врегульовані Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 р. № 53.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.
Перелік робіт і професій, що дають працівникам право на одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається у локальному порядку роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації з урахуванням медичних рекомендацій. Цей перелік є додатком до колективного договору.
Інший порядок передбачено для надання лікувально-профілактичного харчування. Право на безплатне лікувально-профілактичне харчування надає Перелік виробництв, професій та посад, робота на яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамінних препаратів та правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затверджений Постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС 7 січня 1977 року із змінами та доповненнями, тобто нормативний акт, затверджений у централізованому порядку.
