6 Оцінка якості роботи машин внесення добрив

Якість роботи машин повинна задовольняти агротехнічним вимогам і вимогам системи машин.

Якість внесення добрив, мінеральних і органічних, визначають по наступним двом основним показникам: фактичній дозі внесення і міри рівномірності розподілу добрив по площі поля. Відхилення від заданої дози внесення допускається для органічних і мінеральних добрив  10%.

Нерівномірність розподілу добрив по ширині захоплення машин і довжині проходу для органічних і мінеральних добрив допускається в межах вимог агротехніки. Нерівномірність внесення добрив туковими сіялками також не повинна виходити за межі агротехнічних вимог.

При оцінці якості роботи машин для внесення добрив враховують і інші показники: перекриття суміжних проходів (до 6% від ширини захоплення агрегату), якість обробки поворотних смуг, огріхи і т. п.

7 Головні напрями охорони довкілля від хімікатів

Застосування пестицидів у світі зростає тому, що втрати від бур'янів, хвороб, гризунів й інших шкідників складають біля третини врожаїв. Ефективність застосування пестицидів виражається скороченням витрат ручної праці. За даними ан­глійських вчених, хімічна прополка, механізоване збирання Цукрових буряків, використання одноростливого насіння да­ли можливість скоротити затрати праці з 450 людино-годин До 40 на 1 га.

Разом з тим, застосовуючи пестициди ми негативно вплива­ємо на навколишнє середовище, отруюємо землю, воду, повітря продукти харчування, а через них і людей. Всі продукти харчування практично мають у своєму складі отрутохімікати. За даними обстежень продуктів харчування лише 14% залишків борорганічних пестицидів не перевищували норми. Вони виявлені в твердих сирах - 41%, м'яких сирах - 28%, у маслі - 45%, продуктах дитячого харчування - 33%.

Тому в багатьох країнах виробляють екологічно чисті продукти харчування, які значно дорожчі від звичайних, але їх купують.

Вчені світу вже давно працюють над проблемою екологічної чистоти продуктів харчування. В розвинених країнах вже дав-но практично вирішуються ці проблеми. Американські вчені встановили, що 90% всіх зважених твердих частинок, 79% -азоту, 53% - фосфору і 98% бактерій попадають у воду з ерозійними стоками, тому не можна недооцінювати значення про­тиерозійних заходів.

Внесені в грунт добрива включаються в великий кругообіг речовин. Коефіцієнт засвоєння елементів першою культурою складає: азот - 41%, фосфор - 12% і калій - 44%. Із збільшенням доз добрив їх втрати зростають, отже виникає небезпека забруд­нення навколишнього середовища, тому застосування одночас­но надвисоких доз добрива не рекомендується (під зернові бі­льше 120 кг/га, під просапні - 150 кг/га). Невикористані нітрати можуть попадати у водойми, а також накопичуватися в росли­нах і становити небезпеку отруєння людей і тварин. Підвищені дози азоту (90 кг/га і більше) потрібно вносити частинами за фазами вегетації рослин. Доцільно застосовувати гранульовані добрива і вносити їх у зону живлення коренів, а в районах із великою кількістю опадів - утримуватися від застосування ру­хомих форм добрив.

Концентрація нітратів в ріках при внесенні мінеральних добрив на замерзлий грунт зростає майже вдвічі в порівнянні з весняним внесенням. У річковій воді збільшується також вміст фосфору.

Знижуються втрати при внесенні повільнодіючих добрив (наприклад, карбамідоформу). При його внесенні втрат прак­тично немає, в той час як коефіцієнт використання азоту з амі­ачної селітри внаслідок вимивання (у дослідах) зменшується з 79% до 28%. Тому з точки зору зменшення втрат біодобрива вважаються перспективнішими. Доцільно застосовувати добрива із захисною плівкою (парафіновою або вінілацетатною). що дозволяє значно зменшити втрати.

Амонійний азот під дією ґрунтових мікроорганізмів, зокре­ма нітрозомонасу, перетворюється в нітратний, який легко пі дається вимиванню, внаслідок чого втрати азоту збільшуються, а забруднення зовнішнього середовища посилюється. Інгібівання (гальмування) цього процесу з допомогою спеціальних препаратів може суттєво зменшити втрати.