- •1 Види добрив
- •2 Агровимоги до внесення добрив.
- •3 Способи внесення добрив
- •4 Класифікація машин для внесення добрив
- •5 Робочі органи машин для внесення добрив
- •5.1 Робочі органи машин для суцільного внесення добрив
- •5.2 Туковисівні апарати комбінованних сіялок, сажалок і рослиннопідживлювачів
- •6 Оцінка якості роботи машин внесення добрив
- •7 Головні напрями охорони довкілля від хімікатів
- •Питання для самоконтролю
- •Види добрив.
- •Література
6 Оцінка якості роботи машин внесення добрив
Якість роботи машин повинна задовольняти агротехнічним вимогам і вимогам системи машин.
Якість внесення добрив, мінеральних і органічних, визначають по наступним двом основним показникам: фактичній дозі внесення і міри рівномірності розподілу добрив по площі поля. Відхилення від заданої дози внесення допускається для органічних і мінеральних добрив 10%.
Нерівномірність розподілу добрив по ширині захоплення машин і довжині проходу для органічних і мінеральних добрив допускається в межах вимог агротехніки. Нерівномірність внесення добрив туковими сіялками також не повинна виходити за межі агротехнічних вимог.
При оцінці якості роботи машин для внесення добрив враховують і інші показники: перекриття суміжних проходів (до 6% від ширини захоплення агрегату), якість обробки поворотних смуг, огріхи і т. п.
7 Головні напрями охорони довкілля від хімікатів
Застосування пестицидів у світі зростає тому, що втрати від бур'янів, хвороб, гризунів й інших шкідників складають біля третини врожаїв. Ефективність застосування пестицидів виражається скороченням витрат ручної праці. За даними англійських вчених, хімічна прополка, механізоване збирання Цукрових буряків, використання одноростливого насіння дали можливість скоротити затрати праці з 450 людино-годин До 40 на 1 га.
Разом з тим, застосовуючи пестициди ми негативно впливаємо на навколишнє середовище, отруюємо землю, воду, повітря продукти харчування, а через них і людей. Всі продукти харчування практично мають у своєму складі отрутохімікати. За даними обстежень продуктів харчування лише 14% залишків борорганічних пестицидів не перевищували норми. Вони виявлені в твердих сирах - 41%, м'яких сирах - 28%, у маслі - 45%, продуктах дитячого харчування - 33%.
Тому в багатьох країнах виробляють екологічно чисті продукти харчування, які значно дорожчі від звичайних, але їх купують.
Вчені світу вже давно працюють над проблемою екологічної чистоти продуктів харчування. В розвинених країнах вже дав-но практично вирішуються ці проблеми. Американські вчені встановили, що 90% всіх зважених твердих частинок, 79% -азоту, 53% - фосфору і 98% бактерій попадають у воду з ерозійними стоками, тому не можна недооцінювати значення протиерозійних заходів.
Внесені в грунт добрива включаються в великий кругообіг речовин. Коефіцієнт засвоєння елементів першою культурою складає: азот - 41%, фосфор - 12% і калій - 44%. Із збільшенням доз добрив їх втрати зростають, отже виникає небезпека забруднення навколишнього середовища, тому застосування одночасно надвисоких доз добрива не рекомендується (під зернові більше 120 кг/га, під просапні - 150 кг/га). Невикористані нітрати можуть попадати у водойми, а також накопичуватися в рослинах і становити небезпеку отруєння людей і тварин. Підвищені дози азоту (90 кг/га і більше) потрібно вносити частинами за фазами вегетації рослин. Доцільно застосовувати гранульовані добрива і вносити їх у зону живлення коренів, а в районах із великою кількістю опадів - утримуватися від застосування рухомих форм добрив.
Концентрація нітратів в ріках при внесенні мінеральних добрив на замерзлий грунт зростає майже вдвічі в порівнянні з весняним внесенням. У річковій воді збільшується також вміст фосфору.
Знижуються втрати при внесенні повільнодіючих добрив (наприклад, карбамідоформу). При його внесенні втрат практично немає, в той час як коефіцієнт використання азоту з аміачної селітри внаслідок вимивання (у дослідах) зменшується з 79% до 28%. Тому з точки зору зменшення втрат біодобрива вважаються перспективнішими. Доцільно застосовувати добрива із захисною плівкою (парафіновою або вінілацетатною). що дозволяє значно зменшити втрати.
Амонійний азот під дією ґрунтових мікроорганізмів, зокрема нітрозомонасу, перетворюється в нітратний, який легко пі дається вимиванню, внаслідок чого втрати азоту збільшуються, а забруднення зовнішнього середовища посилюється. Інгібівання (гальмування) цього процесу з допомогою спеціальних препаратів може суттєво зменшити втрати.
