20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. (5,1)

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 1.09.1992 р. атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріори­тету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці;

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці;

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці;

1 ступінь (3.1);

2 ступінь (3.2);

3 ступінь (3.3);

4 ступінь (3.4);

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин;

Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і перемі­щується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелек­т­уальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Згідно гігієнічної класифікації робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 та 4 клас умов праці) може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна викону­ватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламенто­ваних режимах виконання робіт.

Оскільки умови праці визначають ступінь захворюваності працюючих, як професійної, так ї виробничозумовленої, тому контроль показників захворюваності також може відігравати важливу роль у поліпшенні умов праці. З цією метою використовують поняття професійної захворюваності.

Професійна захворюваність – це показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів.

21.Загальні вимоги безпеки в галузі. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць. (5,2/4)

12. Вимоги до розміщення виробничого

обладнання і організації робочих місць

12.1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях (на

виробничих майданчиках) повинне забезпечувати безпеку й зручність

його використання за призначенням, під час технічного

обслуговування й ремонту, а також передбачати можливість оснащення

засобами захисту, що не входять до конструкції.

12.2. Відповідно до ВНТП-СГіП-46-2.95 при розміщенні

виробничого обладнання у приміщеннях необхідно дотримуватися таких

норм проходів і відстаней:

між виступаючими частинами машин і огороджувальними

будівельними конструкціями з урахуванням проходу - не менше 0,8 м,

без урахування проходу - не менше 0,5 м, окрім випадків, коли

огороджувальні будівельні конструкції використовуються для

кріплення складників обладнання;

між обладнанням при розміщенні його фронтами одне до одного -

не менше 1,5 м.

12.3. Обладнання повинне бути розміщене й встановлене так,

щоб не закривати світлових і віконних прорізів і завдяки цьому не

знижувати освітленості, не створювати місць, недосяжних для

прибирання і дезінфекції.

Під час експлуатації виробничого обладнання охорона

праці повинна забезпечуватися:

врахуванням особливостей призначення, використання і умов

його експлуатації;

наявністю автоматичного і дистанційного управління;

застосуванням вбудованих у конструкцію засобів захисту, які

убезпечують працівників від впливу небезпечних і шкідливих

виробничих чинників;

можливістю використання засобів захисту, що не входять до

конструкції обладнання;

урахуванням і використанням результатів аналізу небезпечних

ситуацій, що мають місце під час експлуатації аналогічного

обладнання;

прогнозом можливого виникнення небезпечних ситуацій.